• Вічність у кожній миті .
    ---
    Все частіше і частіше ловлю себе на думці, що так хочеться бути ближче до природи , злитися в одне єдине ціле, забути про тривоги ...
    В густих лісах, де ворон кличе в далечінь,
    Де білка дивиться в глибини душі твоєї,
    Де шелест листя — вічний мій кораль,
    Туди серце рветься з міської рутини.
    Там, де свобода — вільний птах, що в небо мчить на шаленій швидкості.
    Де тиша звучить, мов лікувальна струна, по спіралям душі підіймаючись , сцілює кожну клітинку.
    Де сонце — це промінь любові, що в серці живе та палає, мов фенікс із самоцвітів,
    З попелу смутку, в сяйві відроджений,
    Розправив крила , блиском оповитий,
    В свободі весняній, навік утверджений.
    Там серце моє вільне, під ноти природи навпнюється , цвіте, свободою наповнюється.
    В веснянім небі, дух мій ожива,
    Відроджений, очищений, оновлений,
    Свободу, як коштовність, в серці зберігає.
    Вдихну весни п'янкий, живий напій,
    Розправлю крила, мов вільний сокіл,
    Забуду місто, гамір той німий,
    Стану я в лісі, частиною дива, ніжна й щаслива.
    Під шепіт трав, під спів пташиних зграй, я феєю лісною стану.
    Тут кожна гілка — мій священний дім,
    Тут кожен камінь, клен, сосна — мудрий провісник,
    Тут вітер співає,говорить,шепоче, з усіх сторін,
    Тут ліс — мій храм, мій вічний, вірний спутник .
    Віддамся поклику землі , вітрам, небесному світилу,
    Забуду про страхи, котрі щодня стискають серце, залишу фальш котру щодня взираю, як люди надягають різні маски .
    Тут думки вільні, як сокіл у польоті,
    Тут серце б'ється в ритмі зоряних ночей,
    Мов водоспад, що в сяйві місяця шумить.
    У тиші лісу — мій притулок вічний,
    Де час — ріка, що в вічність лине,
    Де кожна думка — мов коріння, що вглибини проростає,
    Де кожен вдих і видих — мій шепіт таємний, мій подих чарівний !
    Де кожен погляд — волі чистий світ безмежний,
    Де кожен дотик — щастя ніжний цвіт.
    І в цій красі , знаходжу вічність в кожній миті !

    --
    Olga.Felis©

    #справжняблизькість
    #ДушевнийСпокій
    #ЗціленняДуші
    #ЄднанняЗПриродою
    #психолог
    #ГармоніяЗСобою
    #ПоезіяДуші
    #ЛісоваТерапія
    #Відродження
    #СилаПрироди
    #Натхнення
    #фенікс
    #ВнутрішняСвобода
    #ПошукСебе
    #трансформація
    #ЕмоційнийДобробут
    #Антистрес
    #Релаксація
    #Самовдосконалення
    #ЖиттяВМоменті
    #ПрироднаКраса
    #ПоетичнаДуша
    #ВнутрішняТиша
    #ШляхДоСебе
    #ГлибинаДуші
    #МистецтвоЖиття
    #ВідчуттяСвободи
    #Дзен
    #Рефлексія
    Вічність у кожній миті . --- Все частіше і частіше ловлю себе на думці, що так хочеться бути ближче до природи , злитися в одне єдине ціле, забути про тривоги ... В густих лісах, де ворон кличе в далечінь, Де білка дивиться в глибини душі твоєї, Де шелест листя — вічний мій кораль, Туди серце рветься з міської рутини. Там, де свобода — вільний птах, що в небо мчить на шаленій швидкості. Де тиша звучить, мов лікувальна струна, по спіралям душі підіймаючись , сцілює кожну клітинку. Де сонце — це промінь любові, що в серці живе та палає, мов фенікс із самоцвітів, З попелу смутку, в сяйві відроджений, Розправив крила , блиском оповитий, В свободі весняній, навік утверджений. Там серце моє вільне, під ноти природи навпнюється , цвіте, свободою наповнюється. В веснянім небі, дух мій ожива, Відроджений, очищений, оновлений, Свободу, як коштовність, в серці зберігає. Вдихну весни п'янкий, живий напій, Розправлю крила, мов вільний сокіл, Забуду місто, гамір той німий, Стану я в лісі, частиною дива, ніжна й щаслива. Під шепіт трав, під спів пташиних зграй, я феєю лісною стану. Тут кожна гілка — мій священний дім, Тут кожен камінь, клен, сосна — мудрий провісник, Тут вітер співає,говорить,шепоче, з усіх сторін, Тут ліс — мій храм, мій вічний, вірний спутник . Віддамся поклику землі , вітрам, небесному світилу, Забуду про страхи, котрі щодня стискають серце, залишу фальш котру щодня взираю, як люди надягають різні маски . Тут думки вільні, як сокіл у польоті, Тут серце б'ється в ритмі зоряних ночей, Мов водоспад, що в сяйві місяця шумить. У тиші лісу — мій притулок вічний, Де час — ріка, що в вічність лине, Де кожна думка — мов коріння, що вглибини проростає, Де кожен вдих і видих — мій шепіт таємний, мій подих чарівний ! Де кожен погляд — волі чистий світ безмежний, Де кожен дотик — щастя ніжний цвіт. І в цій красі , знаходжу вічність в кожній миті ! -- Olga.Felis© #справжняблизькість #ДушевнийСпокій #ЗціленняДуші #ЄднанняЗПриродою #психолог #ГармоніяЗСобою #ПоезіяДуші #ЛісоваТерапія #Відродження #СилаПрироди #Натхнення #фенікс #ВнутрішняСвобода #ПошукСебе #трансформація #ЕмоційнийДобробут #Антистрес #Релаксація #Самовдосконалення #ЖиттяВМоменті #ПрироднаКраса #ПоетичнаДуша #ВнутрішняТиша #ШляхДоСебе #ГлибинаДуші #МистецтвоЖиття #ВідчуттяСвободи #Дзен #Рефлексія
    Like
    1
    9Kviews 25Plays
  • https://youtu.be/D8DQzwQ9PMQ?si=45VtRkMcqP1ewBwI
    https://youtu.be/D8DQzwQ9PMQ?si=45VtRkMcqP1ewBwI
    163views 1 Shares
  • Впродовж доби окупанти завдали 407 ударів по 13 населених пунктах Запорізької області
    ▪️ Війська рф здійснили 4 авіаційних удари по Гуляйполю.
    ▪️ 281 БпЛА різної модифікації атакували Малокатеринівку, Малі Щербаки, Приморське, Камʼянське, Гуляйполе, Преображенку, Щербаки, Новоданилівку, Малу Токмачку, Чарівне та Новодарівку.
    ▪️ 2 обстріли з РСЗВ накрили Камʼянське та Гуляйполе.
    ▪️ 120 артударів завдано по території Камʼянського, Гуляйполя, Щербаків, Новопавліки, Новоданилівки, Малої Токмачки, Чарівного, Малинівки та Новодарівки.
    Надійшло 7 повідомлення про пошкодження приватних будинків, господарчих споруд та автомобілів.
    Впродовж доби окупанти завдали 407 ударів по 13 населених пунктах Запорізької області ▪️ Війська рф здійснили 4 авіаційних удари по Гуляйполю. ▪️ 281 БпЛА різної модифікації атакували Малокатеринівку, Малі Щербаки, Приморське, Камʼянське, Гуляйполе, Преображенку, Щербаки, Новоданилівку, Малу Токмачку, Чарівне та Новодарівку. ▪️ 2 обстріли з РСЗВ накрили Камʼянське та Гуляйполе. ▪️ 120 артударів завдано по території Камʼянського, Гуляйполя, Щербаків, Новопавліки, Новоданилівки, Малої Токмачки, Чарівного, Малинівки та Новодарівки. Надійшло 7 повідомлення про пошкодження приватних будинків, господарчих споруд та автомобілів.
    170views
  • 91views
  • СУПЕР ПРОХІД В РЕГБІ
    СУПЕР ПРОХІД В РЕГБІ
    283views 13Plays
  • #поезія

    І все-таки на світі варто жити... Когось кохати, а когось любити І новий день, як свято, зустрічати У добре вірити.. Погане забувати... Навчитися прощати... І простити... Когось зустріти, лишніх відпустити, У серці зла й образи не тримати... І підніматись, впавши... І літати...

    Лариса Юсковець
    #поезія І все-таки на світі варто жити... Когось кохати, а когось любити І новий день, як свято, зустрічати У добре вірити.. Погане забувати... Навчитися прощати... І простити... Когось зустріти, лишніх відпустити, У серці зла й образи не тримати... І підніматись, впавши... І літати... Лариса Юсковець
    Like
    Love
    5
    392views
  • Привіт, земні! Це Гуся, найкращий кіт у Галактиці, і моя історія про те, як я врятував Ніка Ф’юрі від жахливих Чужих! 😉

    Отже, одного разу ми з Ніком були на секретній космічній базі. Він, як завжди, був зайнятий своїми шпигунськими справами, а я розслаблявся на своєму улюбленому місці, коли раптом на екранах з'явилося сповіщення: "Чужі на борту". Я, звісно, не був здивований — звичайний день у житті кота. І тут все освітлення зникло. "Невже знов блекаут?" — подумав я.

    Нік швидко взяв свою зброю і побіг до мене. "Гусю, нам потрібен план!" — сказав він. Я прикинувся, що слухаю, але насправді план у мене вже був. Ми вирішили розділитися: Нік піде до контрольного центру, а я — до вентиляційних шахт. Ну, ви бачили Ніка – він у вентиляцію не влізе.

    Я поліз по вузькому простору, як справжній ніндзя. І тут я побачив його — величезного, слизького і явно не дружнього Чужого. Довжелезний хвіст, кислота з пащі. Брррр. Він помітив мене і почав наближатися. Я подумав: "Ой-ой, буде гаряче". Але потім у мене виникла геніальна ідея!

    Я швидко побіг до сусідньої кімнати, де був залишений смачний обід для екіпажу. Чужий, явно голодний, пішов за мною. Я різко повернув, залишивши Чужого в кімнаті з їжею. Він, звісно, накинувся на обід, якого не бачив мільйони років. Тож, поки Чужий був зайнятий поїданням їжі, я швидко закрив двері й заблокував їх.

    Тим часом Нік дійшов до контрольного центру, увімкнув резервне живлення і побачив, що я встиг знешкодити загрозу. Він був у захваті. "Гусю, ти справжній герой!" — сказав він. Нік подивився на камери, посміхнувся і додав: "Гусю, ти, звісно, герой. Але наступного разу, можливо, варто було б просто зловити щура, а не залишати його наодинці з нашими запасами... "

    Ну знаєте, котика образити легко. Хто завгодно міг переплутати щура з Чужим. Та й хто знає, може, цей щур взагалі космічний перевертень, а ніякий не щур? Мурр!

    #fan_art #супер_історія #котики #фанфік
    Love
    1
    626views
  • #поезія
    Ти до мене не прив’язаний
    Ланцюгами почуття.
    Скільки слів не буде сказано
    І не кане в забуття.

    Скільки відчаю збережено
    Для осінніх вечорів.
    Нащо ніжність та мереживом
    Проника до моїх снів.

    Я мовчала – не від слабкості,
    Просто ти мене не чув.
    Все, що мали, вже розламане.
    Нагадаю, бо забув.

    Не тримай мене на відстані,
    Не вертайся крізь дощі.
    Я із тих, хто прагне вірності,
    Не обітниць, що пусті.

    Може, гучно буде сказано:
    Твоє серце – то мій дім.
    Чому ж долею наказано
    Бути зайвою у нім.

    Що було – нехай залишиться
    У мовчанні, без провин.
    Я не мушу більш коритися
    Болю, що росте з глибин.

    Не шукай мене в минулому,
    Не вертай – я не твоя.
    Я не компас для загублених,
    Я – дорога, не гілля.

    І я більше не чекатиму,
    Щоб писати між рядків.
    Ти до мене не прив'язаний.
    Дуже шкода. Зрозумій.

    Nadiia Artiukh


    Ілюстрація - АІ generated project #byN_Art
    #поезія Ти до мене не прив’язаний Ланцюгами почуття. Скільки слів не буде сказано І не кане в забуття. Скільки відчаю збережено Для осінніх вечорів. Нащо ніжність та мереживом Проника до моїх снів. Я мовчала – не від слабкості, Просто ти мене не чув. Все, що мали, вже розламане. Нагадаю, бо забув. Не тримай мене на відстані, Не вертайся крізь дощі. Я із тих, хто прагне вірності, Не обітниць, що пусті. Може, гучно буде сказано: Твоє серце – то мій дім. Чому ж долею наказано Бути зайвою у нім. Що було – нехай залишиться У мовчанні, без провин. Я не мушу більш коритися Болю, що росте з глибин. Не шукай мене в минулому, Не вертай – я не твоя. Я не компас для загублених, Я – дорога, не гілля. І я більше не чекатиму, Щоб писати між рядків. Ти до мене не прив'язаний. Дуже шкода. Зрозумій. Nadiia Artiukh Ілюстрація - АІ generated project #byN_Art
    Like
    Love
    3
    831views
  • 693views
  • Вчора ввечері в т.о. Криму пролунали вибухи. Удар, начебто, припав по санаторію «Форос», де могли перебувати «дуже важливі гості» 😏

    Рос ЗМІ ниють про 3 загиблих та 16 поранених кацапів 🌚

    У цьому районі розташовані елітні будинки відпочинку, у тому числі дача фсб, в якій колись відпочивав особисто хуйло😄 Раніше з'явилося оголошення, що ресторан «Foros Hall» буде закрито на спецобслуговування 😎

    #наболотахвсестабільно
    #раісявперде
    #раша
    #оркостан
    #кацапи
    #русня
    #раша
    #орки

    66views