• НІ ДНЯ БЕЗ ВТРАТ… ДНІПРО

    Нема ні дня без втрат у нас і болю,
    На кожнім кроці за́брані життя,
    І лиш тому́, що ми цінуєм волю,
    За це у нас є кровопролиття.

    Людські́ життя убивці забирають,
    Сягнув домівок ворог у Дніпрі,
    Потвори нас ракетами вбивають
    І вдень, і на світанку, й при зорі́.

    Загинули дорослі там і діти…
    А скільки під завалами ще є?
    Та дехто зміг у пеклі тім вціліти,
    А хтось озна́к життя не подає.

    І крик, і плач, і стогін, і завали,
    Не всі життя вціліли, збереглись,
    І все це від рашистської навали…
    Людей вбивати іроди взяли́сь.

    За що це нам? За що такі терпіння?
    Чому́ людей вбиває сатана?
    Жахливих змій страшне із них сплетіння,
    І через них в нас клята ця війна.

    Та найстрашніше – що в нас гинуть люди,
    У пеклі Україна, у біді,
    Орда сліди свої́ лишає всюди,
    За це їм буть на Божому суді́.

    15.01.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

    НІ ДНЯ БЕЗ ВТРАТ… ДНІПРО Нема ні дня без втрат у нас і болю, На кожнім кроці за́брані життя, І лиш тому́, що ми цінуєм волю, За це у нас є кровопролиття. Людські́ життя убивці забирають, Сягнув домівок ворог у Дніпрі, Потвори нас ракетами вбивають І вдень, і на світанку, й при зорі́. Загинули дорослі там і діти… А скільки під завалами ще є? Та дехто зміг у пеклі тім вціліти, А хтось озна́к життя не подає. І крик, і плач, і стогін, і завали, Не всі життя вціліли, збереглись, І все це від рашистської навали… Людей вбивати іроди взяли́сь. За що це нам? За що такі терпіння? Чому́ людей вбиває сатана? Жахливих змій страшне із них сплетіння, І через них в нас клята ця війна. Та найстрашніше – що в нас гинуть люди, У пеклі Україна, у біді, Орда сліди свої́ лишає всюди, За це їм буть на Божому суді́. 15.01.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    146views
  • ПІДКОРЮВАЧКА ХВИЛЬ
    ПІДКОРЮВАЧКА ХВИЛЬ
    22views 0Plays
  • #чашка #кава #їжа #поле #природа
    #чашка #кава #їжа #поле #природа
    295views
  • Ну що ж, ви самі це обрали, тож розповідаємо про подію «Спецпроєкт з НФ «Стереотипи»: «Українські фантасти не потрібні на ринку?» від Зоряної фортеці на Книжковій країні.
    Від початку учасниками події були заявлені:
    - Ярослав Ліндер - автор sci-fi новинки від НК Богдан "ІСКА", яка наразі перебуває на передзамовленні https://bohdan-books.com/catalog/book/247746/?srsltid=AfmBOooPeqKtwpe...

    - Олег Базилевич - учений-географ, історик, письменник, сценарист ігрового й документального кіно, перекладач-поліглот, художник, автор книги "острів Ороборо", яку написав англійською у співавторстві з австралійською кінопродюсеркою Керен Бактон. На разі книга є лише англійською мовою, і доступна на AMAZON: https://www.amazon.com/Oroboro-Island-novel-Oleg-Bazylewicz/dp/172637...

    - Анастасія Євстратенко - авторка книги "Ніж у рибі" https://vogonbooks.com.ua/product/nizh-u-rybi/

    - Альона Сіліна - співкураторка літературного об’єднання «Зоряна фортеця».
    На жаль, Альона Сіліна не змогла взяти участь у події, але всі інші заявлені учасники були на події.
    Отже, трошки цікавинок, які були на події:
    1. "ІСКА" - антиутопія, яка починається з утопії
    2. Обкладинку книги "ІСКА" автор створив сам використовуючи ШІ
    3. Сеттінг подій книги "ІСКА" відбувається через 2000 років після сучасності (або через 2000 років після завершення всіх воєн у середині 21-го сторіччя)
    4. Книга "Ніж у рибі" про подорожі в часі.
    5. "Острів Ороборо" автори переробили на сценарій, який виграв нагороду конкурсу сценаріїв міжнародного кінофестивалю в Амстердамі, та можливо, колись у майбутньому ми побачимо екранізацію цього твору на NETFLIX.
    У аудиторії виникли питання щодо коректності використання ШІ у створенні обкладинки до книги, а також були певні дискусії щодо майбутнього ШІ. Подія видалась доволі активною у спілкуванні між аудиторією та учасниками. А ось чи отримали слухачі відповідь на питання в темі події, кожен, мабуть, вирішував для себе сам.
    А що ви думаєте з цього приводу? Чи була відповідь на питання в темі? Або хочете висловити свої думки щодо ШІ, та використання його для генерації зображень? Діліться своїми думками в коментарях, будемо раді почути усіх)

    #sci_fi_не_нудно
    Ну що ж, ви самі це обрали, тож розповідаємо про подію «Спецпроєкт з НФ «Стереотипи»: «Українські фантасти не потрібні на ринку?» від Зоряної фортеці на Книжковій країні. Від початку учасниками події були заявлені: - Ярослав Ліндер - автор sci-fi новинки від НК Богдан "ІСКА", яка наразі перебуває на передзамовленні https://bohdan-books.com/catalog/book/247746/?srsltid=AfmBOooPeqKtwpe_sUVj89fbT4XV_fV5qNYWV9NCs6FF_if31Yx4hgwj - Олег Базилевич - учений-географ, історик, письменник, сценарист ігрового й документального кіно, перекладач-поліглот, художник, автор книги "острів Ороборо", яку написав англійською у співавторстві з австралійською кінопродюсеркою Керен Бактон. На разі книга є лише англійською мовою, і доступна на AMAZON: https://www.amazon.com/Oroboro-Island-novel-Oleg-Bazylewicz/dp/1726373118/ref=sr_1_1?dib=eyJ2IjoiMSJ9.VOf_8PfvnWSv0xsNzN1Uzw.ZpVEoxV2CRRrJERi_Gbfq0cpVOsrIgYQ7fp_qFcQW_M&dib_tag=se&qid=1727813693&refinements=p_27%3AKaren+Buckton&s=books&sr=1-1&text=Karen+Buckton - Анастасія Євстратенко - авторка книги "Ніж у рибі" https://vogonbooks.com.ua/product/nizh-u-rybi/ - Альона Сіліна - співкураторка літературного об’єднання «Зоряна фортеця». На жаль, Альона Сіліна не змогла взяти участь у події, але всі інші заявлені учасники були на події. Отже, трошки цікавинок, які були на події: 1. "ІСКА" - антиутопія, яка починається з утопії 2. Обкладинку книги "ІСКА" автор створив сам використовуючи ШІ 3. Сеттінг подій книги "ІСКА" відбувається через 2000 років після сучасності (або через 2000 років після завершення всіх воєн у середині 21-го сторіччя) 4. Книга "Ніж у рибі" про подорожі в часі. 5. "Острів Ороборо" автори переробили на сценарій, який виграв нагороду конкурсу сценаріїв міжнародного кінофестивалю в Амстердамі, та можливо, колись у майбутньому ми побачимо екранізацію цього твору на NETFLIX. У аудиторії виникли питання щодо коректності використання ШІ у створенні обкладинки до книги, а також були певні дискусії щодо майбутнього ШІ. Подія видалась доволі активною у спілкуванні між аудиторією та учасниками. А ось чи отримали слухачі відповідь на питання в темі події, кожен, мабуть, вирішував для себе сам. А що ви думаєте з цього приводу? Чи була відповідь на питання в темі? Або хочете висловити свої думки щодо ШІ, та використання його для генерації зображень? Діліться своїми думками в коментарях, будемо раді почути усіх) #sci_fi_не_нудно
    Like
    Love
    6
    3comments 2Kviews 1 Shares
  • У Великобританії вчора люди з усього СВІТУ скочувалися з майже вертикального пагорба Куперс Хілл🌝
    Так відбувається щорічний конкурс з катання сиру — учасники змагалися за 250-сантиметрову голівку сиру Double Gloucester, відомого своїм міцним і пікантним смаком🪤

    Зараз би скочуватися з пагорба за шмат сиру, а не ось це все.

    Wow
    1
    190views 42Plays
  • ЕФЕКТНА ВПРАВА НА КООРДИНАЦІЮ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ЕФЕКТНА ВПРАВА НА КООРДИНАЦІЮ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    235views 9Plays
  • «Над Польщею - безхмарне небо»
    З навіяного (п’єса про одну ніч і одну статтю одного статуту одного альянсу) (Темрява. Гудіння. Сирена. Екран блимає червоним. На фоні - карта повітряного простору. Лунає зосереджений голос звітуючого військового) ГОЛОС (автоматизовано, або через гучномовець):- Зафіксовано проліт ворожих БпЛА.- Територія Польщі.- Вхід з боку кордону України та Білорусі.- Час - 23:47.- Тип -...
    3Kviews
  • https://youtu.be/gQ8gqxpOt6c?si=gsutmIcFpxIioksV
    https://youtu.be/gQ8gqxpOt6c?si=gsutmIcFpxIioksV
    65views
  • #історія #події
    Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️

    ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼

    ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври.
    ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️

    ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    #історія #події Уявіть собі грудень 1898 року. Київ. Візники настільки завзято сваряться через зимову багнюку, що це вже схоже на оперну арію, пахне свіжою випічкою та великими амбіціями Цукрових Королів. І тут — бабах! — на самому Хрещатику, в розкішній будівлі Міської думи, стається справжня цифрова революція ХІХ століття. Вводять у дію першу централізовану міську телефонну мережу. ☎️ ​Це вам не сучасний гаджет, що впізнає власника за поглядом. Тодішній апарат був солідною дерев’яною спорудою з ручкою, яку треба було крутити так натхненно, ніби ви намагаєтеся видобути електрику з варення. А на іншому кінці дроту вас зустрічав голос панночки-телефоністки. Ці дами були справжніми богинями київського Олімпу: лише вони володіли таїнством з’єднання штекерів і, за сумісництвом, знали всі міські секрети ще до того, як їх друкували в газетах. 👩‍💼 ​Задоволення це було, м’яко кажучи, елітарним. Абонплата кусалася болючіше за січневий мороз — близько 60 рублів на рік. За ці гроші в ті часи можна було купити невелике стадо вгодованих гусей або забезпечити себе пристойними обідами на кілька місяців. Тому телефон у Києві на зламі століть був не просто засобом зв’язку, а жирним, підкресленим золотом статусом. Перші п’ятсот номерів розійшлися між вершками суспільства, банкірами та державними установами швидше, ніж гарячі пиріжки біля Лаври. ​Кияни миттєво збагнули: магія мідних дротів дозволяє пліткувати зі швидкістю блискавки, не виходячи з теплих капців. Саме в той день місто остаточно розірвало сонні пута провінційності та включилося в глобальний шум прогресу. ⚡️ ​Тож наступного разу, коли ваш смартфон замислиться над завантаженням відео на пів секунди, згадайте той героїчний 1898-й. Тоді для звичайного «Як справи?» треба було пройти через терни комутаторів та непохитну логіку пані телефоністки, яка тримала весь Київ у своїх тонких руках.
    Like
    1
    405views
  • #До_вашого_столу

    ХОЛОДНИК

    Спека. Їсти не хочеться, хіба щось холодненьке. До того ж нині сезон молодого бурячка, хрумких огірочків і зелені. Час готувати холодник.

    Інгредієнти:
    ✔ Буряк - 3 невеличких, можна з гичкою (буде гарний відвар);
    ✔ Вода - 2 л;
    ✔ Сметана - 200 г;
    ✔ Кріп, петрушка, молода зелена цибуля;
    ✔ Лимон - або лимонна кислота;
    ✔ Огірки - 3 середніх;
    ✔ Редиска - 6-7 шт. (якщо нема, то можна і без неї);
    ✔ Яйця - 2-3 шт.;
    ✔ Сіль - за смаком.

    Дуже добре помити буряк і відварити. Коли трохи охолоне, почистити, відкинути бадилля і натерти на великій тертці. Кладемо до процідженої попередньо води, в якій він варився.

    Порізати дрібно зелень, трохи пом'яти, додати нарізані огірки, редиску, заправити сметаною. Всю цю суміш - у кастрюлю з подрібне ним буряком. Перемішати, додати за смаком сіль, лимонний сік. Холодник має трохи настоятися в холодильнику.

    Перед подачею у страву додають нарізані яйця.

    Смакуйте на здоров'я!

    З відривного календаря «Український народний календар» за 22 червня.
    ----------------

    https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3280666-holodni-supi-...
    #До_вашого_столу ХОЛОДНИК Спека. Їсти не хочеться, хіба щось холодненьке. До того ж нині сезон молодого бурячка, хрумких огірочків і зелені. Час готувати холодник. Інгредієнти: ✔ Буряк - 3 невеличких, можна з гичкою (буде гарний відвар); ✔ Вода - 2 л; ✔ Сметана - 200 г; ✔ Кріп, петрушка, молода зелена цибуля; ✔ Лимон - або лимонна кислота; ✔ Огірки - 3 середніх; ✔ Редиска - 6-7 шт. (якщо нема, то можна і без неї); ✔ Яйця - 2-3 шт.; ✔ Сіль - за смаком. Дуже добре помити буряк і відварити. Коли трохи охолоне, почистити, відкинути бадилля і натерти на великій тертці. Кладемо до процідженої попередньо води, в якій він варився. Порізати дрібно зелень, трохи пом'яти, додати нарізані огірки, редиску, заправити сметаною. Всю цю суміш - у кастрюлю з подрібне ним буряком. Перемішати, додати за смаком сіль, лимонний сік. Холодник має трохи настоятися в холодильнику. Перед подачею у страву додають нарізані яйця. Смакуйте на здоров'я! З відривного календаря «Український народний календар» за 22 червня. ---------------- https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3280666-holodni-supi-recepti-vid-sefkuhariv-ta-narodnih-kulinariv.html
    816views