• ЧАРОДІЙКА НІЧ

    Білий лебідь на ставочку гордо пропливав,
    Соловейко у садочку мило щебетав,
    Закувала зозуле́нька голосно в гаю́,
    А трембіти звук рознісся по усім плаю́.
    Верби стали гомоніти про свою́ журбу,
    Коники на скри́пках в травах розпоча́ли гру,
    Заходи́вся сво́ю пісню вітер нам співать –
    Захотів на хвилях чо́вен зле́гка погойда́ть.

    ПРИСПІВ

    Чаклувати, чаклувати стала нічка,
    Ро́си-стрази розкида́ла навкруги,
    Засвітила, засвітила зірка-свічка,
    У життя свої́ є за́вжди береги.
    Заспівали, заспівали ясні зо́рі,
    Ніжні стру́ни зазвучали у імлі,
    Загойда́лись, загойда́лися тополі,
    Таємниці ніч тримала на крилі.

    Срібні роси-намистини почали́ спадать –
    Кожну квітоньку й травичку сріблом прикрашать,
    А на небі срібнолистий вийшов із-за хмар,
    Виглядати став цей красень кожну із стожар.
    Дочекався стороже́нько кожну із зіро́к,
    І пішли вони по небу залюбки в тано́к,
    Ну і нічка-чарівниця знову надійшла –
    Сво́ї чари у скарбниці з легкістю знайшла.

    ПРИСПІВ

    19.12.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1053574


    ЧАРОДІЙКА НІЧ Білий лебідь на ставочку гордо пропливав, Соловейко у садочку мило щебетав, Закувала зозуле́нька голосно в гаю́, А трембіти звук рознісся по усім плаю́. Верби стали гомоніти про свою́ журбу, Коники на скри́пках в травах розпоча́ли гру, Заходи́вся сво́ю пісню вітер нам співать – Захотів на хвилях чо́вен зле́гка погойда́ть. ПРИСПІВ Чаклувати, чаклувати стала нічка, Ро́си-стрази розкида́ла навкруги, Засвітила, засвітила зірка-свічка, У життя свої́ є за́вжди береги. Заспівали, заспівали ясні зо́рі, Ніжні стру́ни зазвучали у імлі, Загойда́лись, загойда́лися тополі, Таємниці ніч тримала на крилі. Срібні роси-намистини почали́ спадать – Кожну квітоньку й травичку сріблом прикрашать, А на небі срібнолистий вийшов із-за хмар, Виглядати став цей красень кожну із стожар. Дочекався стороже́нько кожну із зіро́к, І пішли вони по небу залюбки в тано́к, Ну і нічка-чарівниця знову надійшла – Сво́ї чари у скарбниці з легкістю знайшла. ПРИСПІВ 19.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1053574
    510переглядів
  • КУДИ МИ ЙДЕМО? ЧИ ПРАГНЕМО МИ ЗМІН?
    Нічого вигадувати вже не потрібно. Держава чітко визначила курс: фінансова грамотність та персональна відповідальність.
    Сьогодні навіть на найвищому державному рівні відкрито говорять: «Злочин проти держави — це відсутність накопичувальної пенсійної системи». Це слова Дениса Шмигаля, які підкреслюють нову реальність: кожен з нас має подбати про своє майбутнє вже сьогодні, з молодого віку.

    ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО САМЕ ЗАРАЗ?
    Курс держави — це перехід до моделі, де людина сама відповідає за свій добробут у 60+. Це не просто порада, це заклик до свідомості:
    Ти готовий до всього? Чи простіше сподіватися на державні 3500-5000 грн?
    Ти вважаєш себе «безсмертним»? Випробування хворобою чи кризою можуть статися з кожним. Питання лише в тому, чи буде у тебе фінансова «подушка» для їх подолання.

    ЩО ТАКЕ НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА?
    Це не лише про пенсію. Це про:
    ✅️Інвестиції в країну: створення робочих місць та гідних зарплат.
    ✅️Забезпечене майбутнє: можливість у старості подорожувати, як це роблять у розвинених країнах, а не виживати.
    ✅️Фінансову безпеку родини: впевненість у завтрашньому дні для себе та своїх дітей.

    Якщо ти свідома людина, чітко розумієш процеси в країні та дбаєш про добробут своєї родини — не чекай «кращого моменту». Його не буде, якщо не почати діяти.

    Консультації з питань фінансового накопичення та захисту — це моя основна діяльність. Я допоможу тобі розібратися, як працює накопичувальна система та як забезпечити собі майбутнє, яким можна пишатися.
    Телефонуй мені: 0931496115
    Твоє майбутнє починається з твого рішення сьогодні! #накопичення #страхування
    КУДИ МИ ЙДЕМО? ЧИ ПРАГНЕМО МИ ЗМІН? 🧐 Нічого вигадувати вже не потрібно. Держава чітко визначила курс: фінансова грамотність та персональна відповідальність. Сьогодні навіть на найвищому державному рівні відкрито говорять: «Злочин проти держави — це відсутність накопичувальної пенсійної системи». Це слова Дениса Шмигаля, які підкреслюють нову реальність: кожен з нас має подбати про своє майбутнє вже сьогодні, з молодого віку. ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО САМЕ ЗАРАЗ? Курс держави — це перехід до моделі, де людина сама відповідає за свій добробут у 60+. Це не просто порада, це заклик до свідомості: ⁉️Ти готовий до всього? Чи простіше сподіватися на державні 3500-5000 грн? 🔥Ти вважаєш себе «безсмертним»? Випробування хворобою чи кризою можуть статися з кожним. Питання лише в тому, чи буде у тебе фінансова «подушка» для їх подолання. ЩО ТАКЕ НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА? Це не лише про пенсію. Це про: ✅️Інвестиції в країну: створення робочих місць та гідних зарплат. ✅️Забезпечене майбутнє: можливість у старості подорожувати, як це роблять у розвинених країнах, а не виживати. ✅️Фінансову безпеку родини: впевненість у завтрашньому дні для себе та своїх дітей. 🌟 Якщо ти свідома людина, чітко розумієш процеси в країні та дбаєш про добробут своєї родини — не чекай «кращого моменту». Його не буде, якщо не почати діяти. Консультації з питань фінансового накопичення та захисту — це моя основна діяльність. Я допоможу тобі розібратися, як працює накопичувальна система та як забезпечити собі майбутнє, яким можна пишатися. 📲 Телефонуй мені: 0931496115 Твоє майбутнє починається з твого рішення сьогодні! 🇺🇦 #накопичення #страхування
    853переглядів 10Відтворень
  • 72переглядів

  • НА РОЗДОЛЛІ

    На роздоллі в чистім полі пісня розляглася,
    Її вітер невгамовний з легкістю завів,
    Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся,
    У гаю́ почувся знову милий переспів.

    Над водою верболози пісню теж співали,
    Місяченько з зіронька́ми в небі танцював,
    Білий лебідь і лебідка гордо пропливали,
    Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав.

    На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся,
    Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій.
    Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося,
    І заграли таємниці в пісні чарівні́й.

    Задивились у безмежжя трави запашнії,
    Потонули в мелодійність всіх нічних казок.
    Загорілись, засвітились давні всі надії,
    Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к.

    На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали,
    Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі.
    Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви,
    Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі.

    Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці,
    Розбудили всі джерела серце й небеса.
    Зорі й місяць позбирали всюди таємниці,
    І думки усі розквітли, мов жива краса.

    19.12.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1053585


    НА РОЗДОЛЛІ На роздоллі в чистім полі пісня розляглася, Її вітер невгамовний з легкістю завів, Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся, У гаю́ почувся знову милий переспів. Над водою верболози пісню теж співали, Місяченько з зіронька́ми в небі танцював, Білий лебідь і лебідка гордо пропливали, Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав. На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся, Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій. Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося, І заграли таємниці в пісні чарівні́й. Задивились у безмежжя трави запашнії, Потонули в мелодійність всіх нічних казок. Загорілись, засвітились давні всі надії, Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к. На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали, Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі. Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви, Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі. Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці, Розбудили всі джерела серце й небеса. Зорі й місяць позбирали всюди таємниці, І думки усі розквітли, мов жива краса. 19.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1053585
    440переглядів
  • Біда прийшла одразу у кілька родин: на фронті загинув екіпаж бойового гвинтокрила ЗСУ
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46637
    Біда прийшла одразу у кілька родин: на фронті загинув екіпаж бойового гвинтокрила ЗСУ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46637
    BROVARYREGION.IN.UA
    Біда прийшла одразу у кілька родин: на фронті загинув екіпаж бойового гвинтокрила ЗСУ
    Днями під час виконання бойового завдання на східному напрямку фронту загинув військовий льотчик — старший штурман 39-ї бригади тактичної авіації підполковник Іванов Євгеній Віталійович. А потім стало відомо про нові втрати української авіації. В 12-й окремій бригаді армійської авіації ім. генерал-х
    111переглядів
  • Тернополем почали курсувати святкові тролейбуси

    як вам ідея? 👍🏻/👎🏻
    🥳 Тернополем почали курсувати святкові тролейбуси як вам ідея? 👍🏻/👎🏻
    150переглядів 1Відтворень
  • Зеленський про рішення ЄС: Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки

    «Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість.
    Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту», - йдеться в повідомленні.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🇪🇺Зеленський про рішення ЄС: Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки «Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту», - йдеться в повідомленні. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    211переглядів
  • #Постаті

    3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем.

    1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження.

    (Закінчення 20 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня.
    ----------

    #Постаті

    З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    (Закінчення. Початок 19 грудня)

    Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні.

    9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги.

    Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури.

    У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня.
    ----------

    https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravedny...
    UINP.GOV.UA
    Із когорти праведників: Микола Руденко
    Він був дитиною свого часу. Йому довелося спізнати голод, сирітство, перші трагедії на шахті, фронт, захоплення і розчарування сталінізмом, і як плату за це під...
    85переглядів
  • #Постаті

    3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем.

    1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження.

    (Закінчення 20 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня.
    ----------

    #Постаті

    З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    (Закінчення. Початок 19 грудня)

    Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні.

    9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги.

    Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури.

    У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня.
    ----------

    https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravedny...
    UINP.GOV.UA
    Із когорти праведників: Микола Руденко
    Він був дитиною свого часу. Йому довелося спізнати голод, сирітство, перші трагедії на шахті, фронт, захоплення і розчарування сталінізмом, і як плату за це під...
    132переглядів
  • #Постаті

    3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем.

    1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження.

    (Закінчення 20 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня.
    ----------

    #Постаті

    З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    (Закінчення. Початок 19 грудня)

    Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні.

    9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги.

    Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури.

    У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня.
    ----------

    https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravedny...
    #Постаті 3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем. 1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження. (Закінчення 20 грудня) З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня. ---------- #Постаті З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО (Закінчення. Початок 19 грудня) Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні. 9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги. Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури. У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі. З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня. ---------- https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravednykiv-mykola-rudenko
    UINP.GOV.UA
    Із когорти праведників: Микола Руденко
    Він був дитиною свого часу. Йому довелося спізнати голод, сирітство, перші трагедії на шахті, фронт, захоплення і розчарування сталінізмом, і як плату за це під...
    863переглядів 2 Поширень