У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ Гаратали по столиці Ці́лу ніч потвори І без голки вишивали У небі узори. Ті узори нас не тішать, Від них не радієм, Від тих вибухів й узорів Тремтимо, сиві́єм. Ні кінця нема, ні краю, Ма́буть, і не буде, Та найгірше, що від цьо́го У нас гинуть люди. Полювали цілу нічку На серце Вкраїни, Наробили біди́-ли́ха, Зробили руїни. Ми не спали, ми молились, Господа благали, Чи залишимось живими – Ми ніхто не знали. Й знову вибухи лунають В серці України, Молим Бога вберегти нас, Вберегти все цінне. Ну а цінним для усіх нас Є життя, звичайно, Аби пекло це скінчи́лось Чимскоріш, негайно. Сильні вибухи усюди І вночі, і вранці, Ніяк Київ не полишать Вбивці-голодранці. І тривоги, і атаки, І ракети, й дрони, Гинуть люди, бо потворам Нема заборони. І сховатись толком ні́де… Дві стіни́ і ванна… Нас вбиває, спопеляє Нечисть невблаганна. На якусь секунду тиша, І знову тривога… Аби терням затягнулась Ворогу доро́га. 29.12.2023 ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 1005203

БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ Потвори знову нас атакували, Влучання є в будинки житлові, Страху́ і горя люди знов зазнали… Чи лідери це бачать світові́? Ніхто убивць чому́сь не зупиняє, Минула ніч, що принесла́ біду, Нас ворог атакує, убиває, І все, як на долоні, на виду. Найдовша ніч… Вона для нас плачевна, Столиця знов палала у вогні, Про спокій думка вже давно непевна, Щоразу вісті чуємо сумні. Вогонь, будинки, страх і потерпілі, Ні кра́ю, ні кінця цьому́ нема, Летять, влучають в нас ворожі цілі, Бідою ворог більше обійма́. Від ворога нам ні́куди сховатись, Бо ця потвора всюди дістає, На чудо перестали сподіватись, А кожна мить зневіру додає. На Бога залишається надія, Молитва й сподівання лиш такі, Бо в ворога надовго ця затія, А в нас біда і слізоньки гіркі. 22.12.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 1004802

БЛАГОСЛОВИ, ВСЕВИШНІЙ, ВОЛОНТЕРА Благослови, Всевишній, волонтера, Який на фронт щоразу вируша, Візьми під захист, Господи, шофе́ра, Бо в них велика й світлая душа. Опікуйся ти ними всю доро́гу, Живими їх додому повертай, Жени потвор від нашого порогу, В дорозі їм прошу́ допомагай. Їм вказуй шлях, Всевишній, я благаю, Від ворога щитами закривай. За них слова́ молитви промовляю, На кожнім кроці їх оберігай. Життям свої́м щоразу ризикують, Бо місія тепер у них така, Так ПЕРЕМОГУ з ЗСУ гаптують, Їм помага Господняя рука. Щоразу їдуть мінними полями, Захисникам везуть усе від нас, Бо ті на полі бо́ю з москалями, Що пекло нам влаштовують весь час. Хай Ангели літають понад ними, Пречиста хай бере́ їх під Покров, Додому хай вертаються живими, А з дому поведи їх, Боже, знов. 21.12.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 1002633

❗За даними видання Кордон.Медіа, у ніч на 20 грудня на Краснопільщині Сумської області російські війська зайшли в прикордонне село Грабовське, розташоване безпосередньо на лінії кордону. Видання повідомляє, що у селі були цивільні мешканці, які раніше підписали відмови від евакуації. Як стало відомо Кордон.Медіа, мова йде про трохи понад півсотні громадян, яких вивезли на територію РФ для проведення так званих "фільтраційних заходів". Також видання зазначає, що є інформація про подальший рух російських підрозділів у напрямку хутора Високий та села Рясне. "У Рясному вранці 20 грудня також залишалися цивільні мешканці. Вже увечері цього ж дня розпочалася евакуація", — говориться у дописі Кордон.Медіа Червоний Хрест, Білі Янголи та представники влади вивезли людей, але це 1/4 мешканців, які там перебували, інші, попри попередження про ситуацію, залишилися. За даними джерела УП у військових колах, спроби штурму на ділянці кордону Сумщини в районі Грабовського тривають кілька днів. Ворог отримує відсіч і просунутись вглиб не зміг. "Українська правда" намагається отримати відповідний коментар від структур Сил оборони України. 📖 https://www.pravda.com.ua/news/2025/12/20/8012804/

ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ ( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва ) Такий ще юний, та поліг, Поліг в бою́ за Україну, Любов до неньки він беріг Й беріг він мову солов’їну. Він став на захист без вагань, Та повернувся в домовині, Зазнав і болю і страждань… Тепер в землиці у хатині. Йому би жити й розквітать, Йому б Вкраїну підіймати… В могилі мусить вже лежать І сло́ва більше не сказати. Чорніє мати у сльозах І ледве дух вже переводить, Його ж носила на руках – Тепер в риданні ру́ки зводить. І не пове́рне до життя – Молитва й сльози тут безсилі, В життя нема вже вороття, Хоч не були́ літа́ на схилі. Михайло за Вкраїну ліг, За нас, за край наш, і за мову, На жаль, він вижити не зміг, Й не заведе́ ні з ким розмову. 20.12.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ЗАБРАНО ЖИТТЯ ( В знак світлої пам'яті полеглого героя односельчанина Руслана Квецка ) Ось знову забрано життя, Потвора свічку загасила, У грудях тиша, без биття, Його орда вже зупинила. Ось знову забрано життя В односельчанина Русла́на, І знову сліз у нас лиття, Довічна у родини рана. Ось знову забрано життя, Щоб вижив - шансу не лишили, Ординське чинить так сміття – Бездушно знищили, убили. Ось знову забрано життя У молодого патріота, Родині щирі співчуття, Герою в рай тепер ворота. Ось знову забрано життя, Селом вже більше не пройде́ться, Обірвано земне буття, Не скаже слів, не відізве́ться. Ось знову забрано життя, Вернув додому в домовині, Немає вже серцебиття... В домівці вічній, у хатині. Ось знову забрано життя, Йому б ще жити й працювати, Та вже немає вороття Й тепер в землі сирій лежати. 19.12.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

https://www.youtube.com/live/ugabrh_3Fkk?si=htMhCw3v_AdQ8gaJ

https://youtu.be/sMR98jAIaqI?si=xO-wlI1Cau0p2jJd