А воно й в Африці !!! П І Д А Р А С И!!!!

https://t.me/Ukraineaboveallelse

ГНИЛИЙ ОРКОСТАН

Війною спа́лені будинки,
По всій країні – дим, вогонь.
Та хто засу́дить тії вчинки,
Зло сатанинських тих пого́нь?

Видніють згарища усюди,
Де бу́ли се́ла і міста́,
Щоденно гинуть наші люди,
Не мовлять слово їх вуста.

Де бу́ло все – стають руїни,
Від болю стогне вся земля,
Летять снаряди, рвуться міни,
Все – справа вбивці-москаля.

Ракети ворог запускає,
І дрони теж на нас летять,
Життя потвора забирає,
Усім, чим можуть, тим гатять.

Міста́ і се́ла, мов примари,
Де зупинилося життя,
Жахливі там були́ удари,
Постійне кровопролиття.

Ордою спалені будинки,
В яких колись було́ життя,
Його забрали і в дитинки
Ординські покидьки-сміття.

Минуть роки́, та біль не вщухне,
Боліти бу́де і колись,
Та й оркостан гнилий той рухне
За те, що нас вбивать взяли́сь.

26.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 972051

СОБОРНІСТЬ НАМ, ВСЕВИШНІЙ, ВБЕРЕЖИ

Нам, Господи, СОБОРНІСТЬ вбережи,
Не дай орді нас знищити, Всевишній,
І шлях до ПЕРЕМОГИ нам вкажи,
Прости за те, що на землі́, ми грішні.

СОБОРНІСТЬ ми орді не віддамо,
Ще й маєм НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, маєм ЗЛУКУ,
Зі зброєю за це ми стоїмо,
Пізнали вже і біль, і горе, й му́ку.

СОБОРНІСТЬ ми вже маємо роки́,
Та ворогу вона не до вподоби,
З недоброї ординської руки́
До знищення СОБОРНОСТІ йдуть спроби.

Не знищить оркостан СОБОРНІСТЬ в нас,
І кловаки́ при цьо́му поламає,
Буремний проживаємо ми час,
Та покидьок той нас не роз’єднає.

Хоч болю нам потвори завдають,
І кличуть на підмогу з бульболенду,
СОБОРНОСТІ ніза́що нам не вб’ють,
Та вигадають там якусь легенду.

Нам, Боже, Україну вбережи,
Не хочемо ми йти в ярмо ординське,
СОБОРНІСТЬ нам наза́вжди збережи,
Наза́вжди відверни зло сатанинське.

22.01.2023 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

МАТИ, ДИТЯ І ВОГОНЬ. БРОВАРИ

Навко́ло все палає у вогні́,
Горить садочок, а у нім – дитина,
Вогненні язики́ вже у вікні,
І моторошна бачиться картина.

Біжить матуся поміж той вогонь,
Біжить вона дитину рятувати,
Вогонь сягає і лиця, й долонь,
Але біжить, бо в неї ймення МАТИ.

Бо там дитя, дитя її в біді…
Не дай Госпо́дь не встигне, не врятує…
Як житиме із цим вона тоді?
І крик, і плач страшний з будівлі чує.

Палає все, страшенно все горить,
А серце в гру́дях теж вогнем палає,
Голо́сить, плаче, між вогнем біжить,
І врятувати Господа благає.

Вже зо́всім поряд… Все пала, тріщить,
Вогонь і дим в’їдаються у вічі,
Але вона щодуху все біжить,
Бо там дитя й його життєві сві́чі.

Навко́ло все палає у вогні́,
В вогонь, як птаха, залетіла мати,
І вирвалось з грудей: «О, Боже! Ні!»…
Нічо́го більше не змогла сказати.

20.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 971551

ЧОРНИЙ РАНОК В БРОВАРАХ

Був чорним ранок в наших Броварах,
Який приніс і горе, і розпуку,
Продовжуємо бути у сльозах,
Що омивають втрати, біль, розпуку.

За що це нам? За що і ця біда?
За що невинні знову гинуть люди?
Виною всьо́му є страшна орда,
Яка біду несе́ щоразу й всюди.

Якби не ті потвори, що прийшли,
То й гвинтокрил ніку́ди не летів би,
Все горе нам ті вбивці принесли́,
Ніхто́ живцем в цей ранок не згорів би.

Пішли невинні знову в нас з життя,
І серед них маленькі Янголята,
Це все через ординськеє сміття,
Це все несе́ війна їхня проклята.

Пішли з життя ті пуп’янки малі,
Які колись взяли́сь би буйноцвітом,
Вони цвіли́ б, якби не москалі.
За це потворам в пеклі всім горіти.

Біди́, Всевишній, більш не допускай,
Не хочемо ми, Боже, помирати,
Благаємо, щитами закривай,
Не дозволяй ординцям нас вбивати.

19.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 971397

НІ ДНЯ БЕЗ ВТРАТ… ДНІПРО

Нема ні дня без втрат у нас і болю,
На кожнім кроці за́брані життя,
І лиш тому́, що ми цінуєм волю,
За це у нас є кровопролиття.

Людські́ життя убивці забирають,
Сягнув домівок ворог у Дніпрі,
Потвори нас ракетами вбивають
І вдень, і на світанку, й при зорі́.

Загинули дорослі там і діти…
А скільки під завалами ще є?
Та дехто зміг у пеклі тім вціліти,
А хтось озна́к життя не подає.

І крик, і плач, і стогін, і завали,
Не всі життя вціліли, збереглись,
І все це від рашистської навали…
Людей вбивати іроди взяли́сь.

За що це нам? За що такі терпіння?
Чому́ людей вбиває сатана?
Жахливих змій страшне із них сплетіння,
І через них в нас клята ця війна.

Та найстрашніше – що в нас гинуть люди,
У пеклі Україна, у біді,
Орда сліди свої́ лишає всюди,
За це їм буть на Божому суді́.

15.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

НЕ ПОТРЕБУЄМО ПОТВОР

( Відповідь Стефанії Терпелицець до вірша «ОРДИНСЬКІ МЕТАСТАЗИ»)

Потвори думали-гадали
Різдвяне пекло влаштувать,
Брехню для цьо́го промовляли,
Щоб "перемир'я" нам пізнать.

Та на Різдво скоти́ гатили,
Мішенню люди стали в них,
Свій план вони не полиши́ли,
Прине́сли стільки бід і лих.

Тому́ без радості минуло,
Бо скрізь нащадки сатани,
Зло не пропало, не заснуло
Й веде продовження війни́.

Ми цих потвор не потребуєм,
Огидний нам ординський дух,
Ми Україну відбудуєм,
Щоб тільки залп війни ущух.

Щоб не росли у нас могили,
Не розквітали у вінках,
Жалоби дзво́ни не дзвонили,
І квітли квіти в квітниках.

Щоб щезло зло з Вкраїни-неньки,
Щоб не смердів в нас їхній прах,
Щоб щезли наші воріже́ньки,
Не повертались навіть в снах.

То ж вірмо в Бога й збройні сили,
Молім аби Госпо́дь беріг,
Щоб ми надалі в МИРІ жи́ли,
Щоб ПЕРЕМОЗІ шлях проліг.

10.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1055180

МОЛІМОСЬ, ЛЮБІ ДРУЗІ

Молімось, любі друзі,
Молімося щодня,
Аби не бу́ли в тузі,
Пропала вся русня.

Щоб ворог щез наві́ки,
Як вранішня роса,
Не ли́лись крові рі́ки,
Не крапала сльоза.

Аби війна скінчи́лась
У нашому краю́,
І навіть в снах не снилась,
Не гинули в бою́.

Щоб дітки в нас смія́лись,
Щоб плач наза́вжди стих,
В підвалах не ховались,
Не знали бід і лих.

Щоб згарищів не бу́ло
І зарева війни́,
Та й щоб вороже дуло
Не йшло до нас і в сни.

Молімось, любі друзі,
Госпо́дь почує нас,
Він нашій ПЕРЕМОЗІ
Покаже шлях і час.

05.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 972963