Бажаю міцного,друзі!
Дуже прошу підтримайте хто чим зможе,хоч потрошки!Це для мене дуже важливо!Чи зможу я хоч потроху продовжувати службу!Дуже хочеться бути хлопцям на місцях приносити хоч якусь пользу!Інакше списання і за борт!
Завдяки підтримки не байдужих список потроху скорочується.Хоч я таки продовжую службу,але зарплати не вистачає на ліки.Всі виписки можу додати,хто попросить.Мій номер картки: 5168 7456 3304 3226.
Я закидую сюди список ліків,який мені потрібен.Може хтось зможе допомогти з ними.Я прошу не стільки грошей,як ліків.Буду дуже всім вдячний!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Неврологія
1)Моваліс(15):1т/1р.,-10дн.,
2)Міопридин:0,5т/2р.,-10дн.,
3)Нейрістон:1к/1р.,-1міс.,
4)Медіаторн:1т/2р.,-1 міс.,
5)Дексалгін:1т/2р. при болях,
Урологія
1)Уростон:1т/2р.,-1міс.,
2)Цикло-3-Форт:1к/2р.(2м./2р. в рік),-2/3 міс.,2р/рік,
ШКТ
1)Альмагель(20):3р/д.,-1 міс.,
2)Антраль(200):1т/3р.,-1 міс.,
3)Омепразол(40):1к/1р.,-1 міс.,
Носоглотка
1)Етацид спрей:2 впр./1р.- постійно,
2)Беродуал-Н:2впр./1р.-постійно.

#поезія
Моє серце тепер зі сталі...
Як же, Боже, вони дістали!
Скільки ще їм від Тебе треба,
Ріжуть землю і пруться в небо.

Моя кров тепер, наче фарба,
Моє слово тепер зухвале,
Бо усе, що собі загарбав, -
Все одно йому буде мало.

Все одно йому треба більше,
Наші будні тепер геть інші.
Більше душ і людського горя,
Що мовчать вже і не говорять,

Що давно у ведмежих лапах
Помирають вдесяте, всоте.
Я ж у мавіках і пікапах
Тямлю більше тепер, ніж в нотах.

Тямлю більше і йду до краю,
Бо усіх, що війна вбиває,
Не рахує і не хоронить,
Як дитя у моєму лоні.

Моє серце вмирає, наче...
Моє серце навіки з вами,
Як маля, що уже не плаче,
Бо у вічних обіймах мами.

Як дитя, що в полях лаванди,
Як дитя, що в човні гойдає...
Ти не знатимеш більше правди,
Аніж правда ця дозволяє.

Ти не знатимеш більше щастя,
Аніж те, аби просто жити
І, прийнявши святе причастя,
Хочеш вовком на місяць вити.

Хочеш всіх цих дітей зібрати
І сховати хоча б вцілілих.
Діти схожі тепер на дати,
Діти схожі тепер на цілі.

І як жити тепер нам далі,
і чи буде ще мить щаслива?
Моє серце тепер зі сталі,
А душа моя, Боже, сива...

Ілона Верхівська-Ельтек
Ілюстрація Марія Полякова

Чи замислювалися ви, скільки щоденних дій та стосунків у вашому житті живлять енергію, а скільки — забирають її? 🤔 Зараз одна проста вправа стає дуже популярною, я її чую на багатьох навчаннях та консультаціях, але вона часто залишається недооціненою. І хоча завжди хочеться знайти якесь чарівне слово, щоб «вжух» — і життя змінилося, все ж таки це про відповідальність за власний вибір і стан.

Ця вправа проста, але потужна. Потрібно сісти та відверто подивитися на своє життя. Виписати, чим наповнений кожен ваш день, і розподілити на два стовпчики: що дає і що забирає енергію. Наприклад, ранкова руханка наповнює, а дорога на роботу — виснажує. Спілкування з подругою піднімає настрій, а розмова з тіткою, яка завжди бачить негатив, — знесилює.

Задача проста — зрозуміти, що саме наповнює і що виснажує, і потім шукати можливість змінювати життя так, щоб список «дає» став довшим за «забирає». Це наша відповідальність: створювати простір для того, що живить, і обирати те, що справді має значення. 🌿

Пробуйте, і нехай ця вправа стане кроком до внутрішньої рівноваги та ясності. Зрештою, життя змінюється не «вжухом», а з кожним новим вибором. ✨

#всенсі #шляхдосебе #мійстан