Шукай свій чорно-білий кайф

-- Извините, это Вы звонили мне только что?
-- Да, извините, ошибся номером.
-- Жаль.
-- Почему жаль?
-- У вас приятный голос.
-- У вас тоже. Хотите, я Вам перезвоню?...

🖍️ Ринат Валиуллин, "Письма из одиночества."

Идеальной жизни не существует. Но ведь никто не отменял идеальные моменты?!
Прекрасное настроение с утра - лучшая инвестиция в себя...

КІНО ВІКІВ

Яке кіно!... Кіно усіх віків…
Таке у світі вперше споглядають,
Прикуті погляди до нього зі світів,
Й продовження його щодня чекають.

Червоні й чорні барви в ньому є,
Де згарища чорніють й кров стікає,
Ударів далі ворог завдає,
За планом він невпинно убиває.

Що далі за сценарієм? Скажіть!
Інтрига тут, повірте, ні до чо́го,
А може ви його перепишіть
І не вбивайте більше вже ніко́го!

Усе за планом, зйомки йдуть щодня,
У сценах дим, вогонь, і крик, і тиша,
Залучена до зйомок вся русня,
Яка щодня нові́ сюжети пише.

Жорстокі кадри, забрані життя,
Й що далі стрічка – кадри все страшніші:
Усюди смерть і кровопролиття,
А вибухи й тривоги все рясніші.

Коли вже буде клятий той СТОП-КАДР,
Закі́нчиться кіно й побачим титри,
І буде стрічка «НЕНЬКА-КВІТОСАД»,
Яку озвучать старовинні цитри?

12.07.2024р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1017463

СЦЕНАРІЙ СМЕРТІ

Сценарій, що написаний давно,
Його писали вбивці-сценаристи
І марили, щоб зняти це кіно,
Та щоб знімались в ньому не артисти.

Не Голлівуд кіно таке відзняв,
Зірки́ не Голлівудські в нім знімались,
Це оператор-вбивця монтував,
І люди в ньому із життям прощались.

В нім кожен епізод украй страшний,
В нім кожен епізод украй болючий,
І режисер кричав постійно: «Вбий!»,
А ним же був рашист гнилий смердючий.

Сценарій скільки часу той писавсь?
Локації як довго обирались?
А від перегляду чи світ цього́ жахавсь?
Чи очі хоч тепер повідкривались?

Бою́сь, що ні, зроби́ть це не дано́,
Хоч кадри із реальністю страшною:
Тіла́, зава́ли, чорнеє рядно…
Та очі світу все під пеленою.

Сценарій, що написаний давно,
Сценарій смерті, болю й тероризму.
Побачив світ живе страшне кіно,
Його знімать під силу лиш рашизму.

Це те кіно, яке побачив світ,
Тут навіть Голлівуд відпочиває,
Сценарій втілили, відбувсь приліт,
Та світ і далі лиш спостерігає.

09.07.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1017360

ОХМАТДИТ

Як же боляче і прикро…
Та чи буде судний день?
Верхово́дить бидло звикло,
Й люд Вкраїни – їх мішень.

В чо́му ж діти завинили
І за що вбивати їх?
Що ж ви, нелюди, творили?
Вам незнане слово ГРІХ?

ОХМАТДИТ наш знали в світі,
Там надія все жила,
Лікувалися там діти…
Знищено є все до тла.

Із землею все зрівняли,
Зруйнували все ущент,
Бо ударів тих завдали
В одну мить, в один момент.

Під завалами впинились
Хворі діти і батьки,
Й лікарі з життям простились
Від ординської руки́.

Не несли́ вони загрози
Тим убивцям з болотів.
Не впаду́ть на землю сльо́зи
Мо́го люду чорних днів.

ОХМАТДИТ… Вкраїна… діти,
Біль і крик, пролита кров.
В пеклі їм за це горіти,
Тільки б судний день прийшов.

08.07.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1017191

ПОЛІГ ГЕРОЄМ В ДВАДЦЯТЬ СІМ
(Полеглому героєві Петру Гавяку присвячується)

Поліг Петро, його нема,
Чорніє вдома з горя мати,
З розпуки ру́ки все здійма,
З могили сина не підняти.

Поліг героєм він за нас,
Поліг за неньку Україну.
Горіть свічі не збіг ще час…
Лишив наза́вжди рідні сті́ни.

Свіча загасла не сама,
Лиш чорна нитка й дим зостались,
Простивсь наза́вжди з усіма –
Життєві стру́ни обірвались.

Він бачив пекло з-за життя,
Та нам повідать це не зможе,
Був там, де кровопролиття,
Тепер – могила його ложе.

Він міг багато ще зроби́ть,
Та двадцять сім йому наза́вжди,
Бо вічним сном в могилі спить,
За неньку ліг во ім’я правди.

Він болю й смутку цим завдав,
Кував в боях нам ПЕРЕМОГУ,
За неньку й нас життя віддав
Й пішов у за́світи в доро́гу.

Назад він звідти не верне́,
Не обійме́ сестру і брата,
І мамі спокій не верне́,
В землі́ без ві́кон в нього хата.

29.06.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1016435

Присвячується сучасним Швондерам та Шариковим, особливо тим, хто ховається за маскою патріотів.

Ду́рні гірше ворогів –
Це здавна́ вже зрозуміло.
Те, чого не зможе ворог,
Допоможе йому йолоп!

Він освіченість свою
Вам пред'явить по нулю.
І пихатістю своєю
Заперечить й Галілею.

Похизує розумо́м,
Що не знає аксіом.
Здуру змовить лабуду,
Як з бур’яну лабоду.

Куховарку й двірника,
Ленін дав нам з смітника.
Щоб вони свою дурню́
Нам пихали поверхню́.

Каже двірник – «Я надись
В академіях не вчивсь.
Я без вашої поради
Напишу якщо без вади.

Якщо треба, то навчу
Й вас тому, чому хочу.
Не захочете - примушу,
Витряхну з вас усю душу.

У мене аж три дипломи,
Що дали мені в ревкомі.
Фахівець я і тлумач,
Першокласний оглядач!»

Що поробиш, дурень й є,
Його розум не проб’є,
Проти нього марна зброя,
Протидія - влучне слово.

Ще відділок ПНД,
Хай сидить там і гуде.
А на волю йому засть,
Божевілля – це напасть.

Швондер та приблуди Шарики,
Шкундиняють як примарики.
Серед нас вони ще є,
Розвелось їх де-не-де.

Отака, брати, фігня,
Поквапиться до рання.
Щоб отой зануда Шарик,
Вам не наробив помарок.

Був колись він собайло́м,
Безпритульним став лайном.
Але гавкає, що той
Безпритульний пес-відстой.

Блідий та мутний карась,
Безнадійний потурач
Неосвітніх коректив
Та відсталих перспектив.

Неосвітніх в нас багато,
Пишуть , кажуть «авоматом»,
З помилками, як воно,
Шаришвондерське гівно.

Думай, коли говориш,
Коли пишеш та «постиш»
У Фейсбуці, Інстаграмі,
Щоб не буть ганьбою мамі,

Батькові, своїм дітям,
Особливо вчителям,
Що тебе науці вчили
Та як рідного пести́ли.

© IK 07-01-2022