#поезія
Я виростала у садах,
Де груші достигали теплі.
І курявою лист пропах,
І соковиті пахли стебла.
Я виростала у полях,
Де сонця схід - неначе спалах.
Де потривожена рілля
Опівдні м'яко парувала.
Я виростала у лісах,
Де сосни рожевіли станом.
Де важко падала роса
На голубі лісні поляни.
Я виростала на Дніпрі,
Де височіють сині кручі.
Де на ніч ставлять ятери
Рибалки - люд небалакучий...
І барви тих далеких літ, -
Куди б не ділася тепер я,
Що б не писала - як відсвіт,
Лежать на білому папері.
Ліна Костенко
#поезія
Я виростала у садах,
Де груші достигали теплі.
І курявою лист пропах,
І соковиті пахли стебла.
Я виростала у полях,
Де сонця схід - неначе спалах.
Де потривожена рілля
Опівдні м'яко парувала.
Я виростала у лісах,
Де сосни рожевіли станом.
Де важко падала роса
На голубі лісні поляни.
Я виростала на Дніпрі,
Де височіють сині кручі.
Де на ніч ставлять ятери
Рибалки - люд небалакучий...
І барви тих далеких літ, -
Куди б не ділася тепер я,
Що б не писала - як відсвіт,
Лежать на білому папері.
Ліна Костенко
Українська
English
