Усі мабуть чули про Хатинь, але не всі знають про Корюківську трагедію яка була наймасштабнішою каральною акцією - це визнав Нюрнберзький трибунал. Майже сім тисяч місцевих мешканців було спалено живцем або розстріляно.
Кривава Корюківська трагедія учинена угорцями 1-2 березня1943 року.
У свідомості багатьох старих людей з Чернігівщини, що пережили лихоліття Другої Світової війни, вкарбувалося у пам’яті, що «угорці (себто мадяри) вели себе по відношенню до мирного населення, набагато жорстокіше, ніж німці».
Убивства здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана та вояки 399-ї головної польової комендатури, командиром якої був Байєра Бруно Франц, деякі джерела повідомляють, про те, що вона складалася з російських козаків.
Це вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які у ніч на 27 лютого 1943 року розгромили окупаційний гарнізон Корюківки. Він в основному складався з угорських солдатів, що відрізнялися лютим ставленням до населення окупованих територій (угорці, до речі, дали найбільшу групу добровольців в «національні» дивізії СС, а їх 320-тисячна 1-я армія чинила запеклий опір на Західній Україні в 1944-му).
Тож особливого трагізму цій події додає той факт, що у той час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі і цим викликало жорстоку помсту мадярів. Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення і партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки.
Корюківські вбивства за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур.
Усі мабуть чули про Хатинь, але не всі знають про Корюківську трагедію яка була наймасштабнішою каральною акцією - це визнав Нюрнберзький трибунал. Майже сім тисяч місцевих мешканців було спалено живцем або розстріляно.
Кривава Корюківська трагедія учинена угорцями 1-2 березня1943 року.
У свідомості багатьох старих людей з Чернігівщини, що пережили лихоліття Другої Світової війни, вкарбувалося у пам’яті, що «угорці (себто мадяри) вели себе по відношенню до мирного населення, набагато жорстокіше, ніж німці».
Убивства здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана та вояки 399-ї головної польової комендатури, командиром якої був Байєра Бруно Франц, деякі джерела повідомляють, про те, що вона складалася з російських козаків.
Це вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизан, очолюваних офіцером НКВС СРСР Олексієм Федоровим, які у ніч на 27 лютого 1943 року розгромили окупаційний гарнізон Корюківки. Він в основному складався з угорських солдатів, що відрізнялися лютим ставленням до населення окупованих територій (угорці, до речі, дали найбільшу групу добровольців в «національні» дивізії СС, а їх 320-тисячна 1-я армія чинила запеклий опір на Західній Україні в 1944-му).
Тож особливого трагізму цій події додає той факт, що у той час, коли 300-500 карателів нищили Корюківку, за 15 кілометрів перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова чисельністю від 3 до 5 тисяч вояків, яке за кілька днів до того розгромило окупаційний гарнізон у цьому селищі і цим викликало жорстоку помсту мадярів. Проте партизанське командування на чолі з Миколою Попудренком так і не віддало наказ захистити населення і партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки.
Корюківські вбивства за кількістю жертв майже у 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 — чеське Лідице, у 12 — французький Орадур.
Українська
English
