🛩️😨 «Незабаром ми почуємо новину про те, що деякі рейси з міста "А" до міста "Б" можуть бути скасовані через брак авіаційного пального», — глава Міжнародного енергетичного агентства про ситуацію з пальним в інтервʼю Associated Press.

Зокрема, за словами Фатіха Бірола, у Європі запасів авіаційного пального залишилося приблизно на шість тижнів.

⛽️ Бірол назвав ситуацію «найбільшою енергетичною кризою», яка може призвести до зростання цін на бензин, газ і електроенергію та вплинути на світову економіку. Найбільше наслідки відчують країни, що розвиваються, однак жодна держава не буде повністю захищена.

Українська Air3F розпочала серійне виробництво 15-дюймового дрона-бомбера «Мангуш» для польових умов. Максимальне навантаження — до 9 кг (одинарний скид) або до 3,5 кг на кожну точку (подвійний скид). Дальність до 15 км, тривалість польоту до 35 хвилин, максимальна швидкість до 110 км/год. https://channeltech.space/war/air3f-mangush-bomber-drone-serial-produ...

ОКРАЄЦЬ ХЛІБА РЯТУВАВ ЖИТТЯ

Стою́ в молитві з свічкою в руках,
Лежить окраєць хліба на тарілці…
Страшні роки́, голодна смерть і страх,
Голодомор, де гинули вкраїнці.

Запалена свіча палахкотить,
Про ті страшні роки́ нам нагадала,
Вмирали люди, їм хотілось жить,
Та смерть усіх косила, забирала.

Окраєць хліба рятував життя,
Бажання жити, мов свіча палало,
Пух з голоду дорослий і дитя,
Немов снопі́в, усюди тіл лежало.

Окраєць хліба мали не усі,
І висівкам раділи, і зернині,
Вбивали за колосся у руці…
Не дали крихти з’їсти і дитині.

Хотілось жити, та вони лягли…
Лягли вони і більше не підня́лись,
Голодну смерть здолати не змогли…
Голодними з життям тоді прощались.

Тепер свіча за них палахкотить,
Окраєць хліба… Серце біль стискає…
Не дай Госпо́дь, щоб нам це пережить!
Хай голоду ніхто із нас не знає.

23.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1027159

ОКРАЄЦЬ ХЛІБА І СВІЧА

Окраєць хліба і свіча…
Страшні роки, які минули,
Вмирав дорослий й дитинча…
Голодна смерть… Вони заснули.

Окраєць хліба і свіча…
В той час думками поринаєм,
Де всіх голодна смерть стріча…
Про ті роки ми пам’ятаєм.

Окраєць хліба і свіча…
Це – наш обов’язок робити…
Не забувать дівча й хлопча,
Які хотіли дуже жити.

Окраєць хліба і свіча
Щораз нагадують про лихо,
В людей не бу́ло калача,
Їх смерть усіх косила тихо.

Окраєць хліба і свіча
Страшні роки символізують,
Голодну смерть і сівача,
Що морять голодом й катують.

Окраєць хліба і свіча…
Голодомор років тридцятих,
Де смерть косила, як з плеча,
Про це не маєм забувати.

18.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1026818

КОЛОСКИ

Про колоски я Господа молила,
Бо замість хліба землю їли ми.
Голодна смерть усіх підряд косила,
Вмивалися не потом, а й слізьми.

Ще замість хліба в нас була́ полова,
І висівки, й бур’ян, і кропива́,
Лиш снилася нам нива колоскова…
Та й сльози, мов зернята, пролива.

Голодна смерть дивилася нам в очі -
Я не хотіла нею помирать,
І снилися лиш сни, як поторочі,
Та мріяла зерня́тка хоч збирать.

Тоді щодня від голоду вмирали,
Не обирала смерть кого́ забрать…
Знущалися, з домівок рідних гнали…
Й не знали за хвилину що чекать.

Я колоски знайшла далеко в полі,
Як гнали нас усіх через поля́.
Їх цілувала й дякувала долі…
Із стогоном здригнулася земля.

Ті колоски… було їх дуже мало,
Й зерняток в них – дитя могло злічи́ть,
Та кожне з них надію додавало.
Що не помру…що буду далі жить.

Ті колоски я до грудей тулила,
Боялась хоч зерня́тко загубить,
Їх біля серця в хусточці носила,
І сльози я продовжувала лить.

Я колоски тримала, як святиню –
Дорожчими від золота були́.
Їх заховала у стареньку скриню,
Щоб нас від смерті врятувать змогли.

Ті колоски даровані Всевишнім,
Голодну смерть мені він не послав.
Посіяла, коли розквітли вишні,
Щоб голоду ніхто більш не зазнав.

27.11.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

ГОЛОДОМОРУ ЩОБ НЕ ЗНАЛИ

В нас гинуть люди, в нас війна,
Яка уже роки триває,
І хліб наш палить сатана,
Вивозить інший, викрадає.

То справжній це є геноцид.
Не дай, Господь, голодомору!
Ця зграя нелюдів і гнид
Ввірвалась в нашую комору.

В коморі збіжжя золоте…
Без хліба хоче нас лишити,
Сяга потвора на святе,
А нам без хліба не прожити.

Благаєм Бога, щоб вберіг,
Голодомору щоб не знали,
Щоб ворог це зроби́ть не зміг,
Щоб нас без хліба не зостали.

Голодного не знать життя,
Не пухнуть з голоду й вмирати,
Дорослий хліб, щоб їв й дитя,
Нам голоду щоб не зазнати.

Нам страшно думать про таке,
Женем думки́ про смерть голодну,
Тепер життя страшне й тяжке,
Нам палять землю хлібородну.

Вбива нас клятая орда
І замість хліба міни сіє.
В нас чорні дні, страшна біда,
А з цього ворог лиш радіє.

17.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

В ЕС отреагировали на угрозы путина, в Израиле "не заметили" - оборонным компаниям, опубликованные Минобороны РФ,

Публикация Минобороны РФ со списком европейских оборонных и технологических компаний, якобы связанных с производством дронов и комплектующих для Украины, стала не просто очередным пропагандистским выпадом Москвы. После того как Дмитрий медведев назвал эти предприятия «потенциальными целями», история перешла в другую плоскость — от давления к открытому языку запугивания. Евросоюз на это ответил. Израиль, чья хайфская компания Elsight тоже оказалась в перечне, в публичном поле вновь не спешит с реакцией.

......
https://news.nikk.co.il/v-es-otreagirovali-na-spisok/

НАновости‼️:- новости Израиля
Важно❓ Поделитесь ❗️
и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы.

#НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

ГОЛОДОМОР

Голодомор...голодні муки, жах,
Голодна смерть, бажання жити… жити...
Всі вікна у запалених свічках,
Обов'язком є свічку запалити.

Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Так голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.

Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це людей наших знайшло,
За них в молитві з свічкою стаємо.

Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це у нас по нині.
Ми свічку запалім й поставмо на вікно,
Розповідаймо це й малій дитині.

Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніко́ли не вернувся,
Щоб більш ніхто не зважився на цей крок,
Цей день аби ніко́му не забувся.

23.11.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ГОЛОДНІ РОКИ

Голодний тридцять другий рік,
А далі – тридцять третій напослідок.
І досі ми не знаєм жартвам лік…
Госпо́дь зоставсь один-єдиний свідок.

Страшні роки́… Чому́ ж вони були́?
Чому́ це сталось са́ме в Україні?
І ві́дсіч то́му лиху не дали́,
З людей лиша́лись лиш ходячі ті́ні.

Знесилена вмирала тая тінь
У полі, в хаті, в лісі, на дорозі…
Мільйони відбуло́сь таких падінь,
Та вижити вони були́ не в змозі.

Від голоду всі пухли вочевидь,
Зарадити собі не мали змоги,
Розпука, біль… Душа за це болить…
Підкошувались в кожного з них но́ги.

Чому́ нам довело́ся це зазнать?
За що таке з вкраїнцями чинили?
Всіх не могли убить чи розпинать,
Тому́ нещасних голодом мори́ли.

За що таке знущання над людьми?
За що вмирали навіть немолята?
Голодна смерть обня́ла всіх крильми́…
Убивця помагав їй той проклятий.

Не маєм права ми про це забуть!
Обов’язок – це за́вжди пам’ятати.
Місця смерте́й і стогнуть, і ревуть –
Про це всі покоління мають знати.

27.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

ГОЛОДНА СМЕРТЬ

Пройшли роки, та цьо́го не забути,
Голодна смерть косила всіх підряд,
Та важко і сьогодні це збагнути,
Що був страшний голодний тілопа́д.

Хотіли їсти – хліб їм тільки снився,
Та й висівки не в кожного були́,
І кожен з них до Господа молився,
Щоб висівок хоч жменьку їм дали́.

Кропи́ву їли, навіть і поло́ву,
Бо жить хотілось кожному із них,
Не дай Госпо́дь, щоб повторилось знову!
Вкраїна знала вдо́сталь бід і лих.

Голодомор…Страшні роки́ тридцяті,
І нищення вкраїнців вочевидь,
Знущались над людьми убивці кляті…
Чи покарав Госпо́дь убивців-гнид?

Ті жертви не хотіли помирати,
Хотіли вижить – голод їх убив,
Із поля колос не дали́ підняти.
Якби не так, то кожен з них би жив.

Вмирали люди, падали, як сно́пи,
Голодна смерть в обійми їх брала́,
Із тіл встелялись на землиці тро́пи,
Лиха ця смерть мільйони забрала́.

Голодна смерть… Яке страшнеє лихо,
Яке жахіття довело́сь зазнать…
Був плач дітей, а далі – тихо-тихо…
Судилося від голоду вмирать.

Страхіття те, щоб знов не повторилось,
Всевишній щоб від цьо́го нас вберіг,
Щоб смерть голодна в очі не дивилась,
Щоб чорний день тоді кінця добіг.

27.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 1060955