16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.

#new_music #що_послухати #для_настрою
Valentino Guerriero - Feel my body (2025)

Історичний будинок в Києві на Лук'янівці постраждав від буревію.

Сильний буревій 28 липня призвів до падіння дерева, яке повністю розбило дашок під'їзду колишнього прибуткового будинку Евеліни Шмідт, збудованого у 1913 році.

Ця будівля є останнім зразком старої забудови вулиці та нововиявленою пам’яткою архітектури.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Так виглядає пʼятиповерхівка після прильоту Шахеда в м.Озерне (Житомирська область)

Задіяно 5 екіпажей ДСНС та багато швидких. Також є жертви
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Байкери

Остін Батлер

ВДЯЧНІСТЬ

Життя не веде нас завжди туди,
Де сонце сходить високо кудись.
Та варто знайти де щастя сліди,
Бо кожна ця мить зникає колись.

Варто чекати не тільки добра,
Цей світ не простий, мінлива тут гра.
Прийми цей момент – несе він урок,
Що мудрість із серцем мають зв’язок.

Лиш вдячність дає тепло для душі,
Вона, як ранок, серця зігріє.
Без неї в житті любов не діє,
Не буде добра, а тільки гроші.

Щасливий є той, хто лідер думок,
Який читає завжди поміж строк.
Бо його доля йому як сестра,
Є щедра душа й подяки гора.

Живи та цінуй цей короткий шлях,
Все має вагу, лишає сліди.
В гармонії світ у твоїх руках,
Віддавши себе, здобудеш плоди.

Мирослав Манюк
23.02.2025