#поезія
Вона поезією дихала, жила,
Хоч досвіду їй, звісно бракувало.
Та не писати уже, просто, не могла
І кожен вірш свій, як дитя, плекала.
Поезія їй душу лікувала
І звідки лиш ті бралися думки?..
Вона любов з віршами дарувала
І день, і ніч писала залюбки.
Поміж рядочків квітувало літо
І осінь поміж листям вальсувала.
Весна плела віночки з первоцвіту,
Зима красу казкову дарувала.
Коли пера її торкалась Муза —
Слова в намисто перлами збирались.
Під музику хвилюючого блюзу
Краса душі у віршах відкривалась.
Надія Легельбах
#поезія
Вона поезією дихала, жила,
Хоч досвіду їй, звісно бракувало.
Та не писати уже, просто, не могла
І кожен вірш свій, як дитя, плекала.
Поезія їй душу лікувала
І звідки лиш ті бралися думки?..
Вона любов з віршами дарувала
І день, і ніч писала залюбки.
Поміж рядочків квітувало літо
І осінь поміж листям вальсувала.
Весна плела віночки з первоцвіту,
Зима красу казкову дарувала.
Коли пера її торкалась Муза —
Слова в намисто перлами збирались.
Під музику хвилюючого блюзу
Краса душі у віршах відкривалась.
Надія Легельбах
Українська
English
