ГЛИБИННЕ

Кажуть, коріння тримається ґрунту,
Так що місцями і вирвати трудно.
Певно, така ж, мабуть, єдність у людства.

Не пам'ятаю я першого поділу,
Та визнаю ціну кожного подиху.
Рідним є дім тільки лиш для господаря
Там, де чекають у гості без повода.

Ми говорили чужими завітами,
Та рівномірно боялися звітрення.
В кожного власна історія світлості,
Спільно лиш біль розквітає суцвіттями.
Раптом стає зрозуміло між квітами:
Не розділити нас назвами світлими.

Хтось носив воду з криниці природної,
Хтось перев'язував рани у подруги,
Хтось шукав зниклого безвісти родича.
Жоден не знав, де їх місце народження.
Тільки питали, чи гени породисті,
Агітували до слави народної.

Мало хто знає з якими підказками,
Вигадав хтось ці кордони для казочки.
Мапа країни по світу розмазана,
Що і не зшити простими наказами.
Треба самим обирати між фразами
Бути єдиним народом, розв'язаним.

Мирослав Манюк
23.10.2026