ХТО Й КОЛИ? До тривоги залиши́лись Лічені хвилини. То коли вже лютий ворог, Наче роса, згине? То коли вже лютий ворог Згине й не воскресне? То коли вже ця потвора, Наче крига, скресне? То коли вже ця потвора Не буде вбивати Й через неї ми не будем У землю лягати? Й через неї ми не будем Із життям прощатись І від вибухів не будем Щоразу здригатись. І від вибухів не будем, Наче лист, тремтіти. Й сміття вбивче із болота Не буде летіти. Сміття вбивче із болота Ворог не відправить. То хто й коли на цій війні Хрест уже поставить? 02.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1069865

НЕМОВ ПТАШИНИЙ ПЕРЕЛІТ Летять бляшанки із болота, Немов пташиний переліт. Хай згине, щезне вся сволота, Хай врешті-решт прозріє світ. Та не пташина це ж бо зграя, Яка летить у теплий край. Летять робити пекло з раю, Бо ідол каже: «Убивай!» Летять ракети серед ночі, Несуть в оселі тільки смерть. Яка нам дивиться у очі Й все на шляху стирає вщент. Летять і падають уламки Скрізь стогін, крики і вогонь. Не армія! Це – дикі орки, Що всюди сіють смерть, либонь. Летять бляшанки із болота, Несуть руїну на крилі. За ними – смерть, війна й скорбота, Й сліди болючі на землі. Не перелітні це ж бо птиці, Не повертаються назад. Їм наказали лиш убити – І влаштувати тілопад. Летять бляшанки із болота, Гуде від вибухів земля. Це все влаштовує сволота, І смерть веде в свої поля. 03.10.2026 р .©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026 ID: 1069866