#історія #особистості
✍️ 17 ГРУДНЯ 1908: ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ — ЛЮДИНА, ЯКА ДОВЕЛА САМОБУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
Сьогодні виповнюється 117 років від дня народження Юрія Шевельова (псевдонім — Григорій Шерех) — постаті планетарного масштабу, чий інтелект став нездоланним бастіоном у захисті української культури та мови від імперських міфів.
Хто такий Юрій Шевельов?
Юрій Шевельов народився у Харкові в родині етнічних німців (батько — Шнайдер, мати — Медер). Проте він свідомо обрав українську ідентичність, ставши видатним мовознавцем, літературознавцем, істориком літератури та критиком. Його життя — це шлях від харківського інтелектуала до професора престижних Гарвардського та Колумбійського університетів.
Головна праця: «Нарис сучасної української літературної мови»
Найбільшим науковим подвигом Шевельова вважається його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови».
Чому це важливо?
Спростування міфу про «колиску»: Шевельов науково, на рівні звуків та лінгвістичних процесів, довів, що українська мова не «відбрунькувалася» від якоїсь міфічної «давньоруської мови» у XIV столітті.
Пряма лінія: Він продемонстрував, що українська мова розвивалася безпосередньо з діалектів праслов'янської мови, маючи свою унікальну тяглість від найдавніших часів.
Політичне значення: Ця робота фактично вибила ґрунт з-під ніг радянської та імперської пропаганди, яка намагалася представити українську мову як «зіпсоване наріччя» російської.
«Три вороги українського відродження»
Шевельов був не лише кабінетним ученим, а й глибоким мислителем. У своєму знаменитому есе він назвав три головні сили, які заважають Україні відбутися:
Москва (як уособлення імперського тиску).
Кочубейство (українське малоросійство, схильність до зради та служіння чужинцям).
Провінціалізм (небажання бути частиною великого світу, замикання у вузьких «хуторянських» межах).
Спадщина в еміграції
Після Другої світової війни Шевельов жив у Німеччині, Швеції та США. Він став президентом Української вільної академії наук і редактором впливового журналу «Сучасність». Попри те, що в СРСР його ім'я було під суворою забороною, його праці стали основою для сучасної світової славістики.
Сьогодні Юрій Шевельов — це символ інтелектуальної незалежності та доказ того, що наукова істина є сильнішою за будь-яку політичну цензуру.
#історія #особистості
✍️ 17 ГРУДНЯ 1908: ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ — ЛЮДИНА, ЯКА ДОВЕЛА САМОБУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
Сьогодні виповнюється 117 років від дня народження Юрія Шевельова (псевдонім — Григорій Шерех) — постаті планетарного масштабу, чий інтелект став нездоланним бастіоном у захисті української культури та мови від імперських міфів.
Хто такий Юрій Шевельов?
Юрій Шевельов народився у Харкові в родині етнічних німців (батько — Шнайдер, мати — Медер). Проте він свідомо обрав українську ідентичність, ставши видатним мовознавцем, літературознавцем, істориком літератури та критиком. Його життя — це шлях від харківського інтелектуала до професора престижних Гарвардського та Колумбійського університетів.
Головна праця: «Нарис сучасної української літературної мови»
Найбільшим науковим подвигом Шевельова вважається його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови».
Чому це важливо?
Спростування міфу про «колиску»: Шевельов науково, на рівні звуків та лінгвістичних процесів, довів, що українська мова не «відбрунькувалася» від якоїсь міфічної «давньоруської мови» у XIV столітті.
Пряма лінія: Він продемонстрував, що українська мова розвивалася безпосередньо з діалектів праслов'янської мови, маючи свою унікальну тяглість від найдавніших часів.
Політичне значення: Ця робота фактично вибила ґрунт з-під ніг радянської та імперської пропаганди, яка намагалася представити українську мову як «зіпсоване наріччя» російської.
«Три вороги українського відродження»
Шевельов був не лише кабінетним ученим, а й глибоким мислителем. У своєму знаменитому есе він назвав три головні сили, які заважають Україні відбутися:
Москва (як уособлення імперського тиску).
Кочубейство (українське малоросійство, схильність до зради та служіння чужинцям).
Провінціалізм (небажання бути частиною великого світу, замикання у вузьких «хуторянських» межах).
Спадщина в еміграції
Після Другої світової війни Шевельов жив у Німеччині, Швеції та США. Він став президентом Української вільної академії наук і редактором впливового журналу «Сучасність». Попри те, що в СРСР його ім'я було під суворою забороною, його праці стали основою для сучасної світової славістики.
Сьогодні Юрій Шевельов — це символ інтелектуальної незалежності та доказ того, що наукова істина є сильнішою за будь-яку політичну цензуру.
Українська
English
