Українська
English
#думки
Дуже давно я зрозуміла: розмовляти варто з тими, хто справді вміє говорити — не просто складає слова в речення, а відкриває серце в діалозі. А не з тими, хто використовує мову як зброю: щоб принизити, вкусити боляче словом, осудом, виставити односторонній вирок або завалити критикою.
Слухати варто лише тих, хто чує. А до тих, чиї вуха глухі до тебе — краще й самому стати глухим. Бо сенс у спілкуванні — в розумінні, а не в шумі.
Бути варто з тими, хто приходить у твоє життя не з позиції «шануй мою присутність», а тихо, по-людськи — приходить добровільно, стає поряд, коли легко, і тим більше — коли важко.
А жити... Жити варто з пензлем у власній руці. Щоб самому обирати кольори свого дня. Свої відтінки й свої тіні.
Л. Град
Дуже давно я зрозуміла: розмовляти варто з тими, хто справді вміє говорити — не просто складає слова в речення, а відкриває серце в діалозі. А не з тими, хто використовує мову як зброю: щоб принизити, вкусити боляче словом, осудом, виставити односторонній вирок або завалити критикою.
Слухати варто лише тих, хто чує. А до тих, чиї вуха глухі до тебе — краще й самому стати глухим. Бо сенс у спілкуванні — в розумінні, а не в шумі.
Бути варто з тими, хто приходить у твоє життя не з позиції «шануй мою присутність», а тихо, по-людськи — приходить добровільно, стає поряд, коли легко, і тим більше — коли важко.
А жити... Жити варто з пензлем у власній руці. Щоб самому обирати кольори свого дня. Свої відтінки й свої тіні.
Л. Град
#думки
Дуже давно я зрозуміла: розмовляти варто з тими, хто справді вміє говорити — не просто складає слова в речення, а відкриває серце в діалозі. А не з тими, хто використовує мову як зброю: щоб принизити, вкусити боляче словом, осудом, виставити односторонній вирок або завалити критикою.
Слухати варто лише тих, хто чує. А до тих, чиї вуха глухі до тебе — краще й самому стати глухим. Бо сенс у спілкуванні — в розумінні, а не в шумі.
Бути варто з тими, хто приходить у твоє життя не з позиції «шануй мою присутність», а тихо, по-людськи — приходить добровільно, стає поряд, коли легко, і тим більше — коли важко.
А жити... Жити варто з пензлем у власній руці. Щоб самому обирати кольори свого дня. Свої відтінки й свої тіні.
Л. Град
148переглядів
