Поза залежністю від усього того безладу, що нас оточує, життя триває… В новини хуч не ходи… Добрих геть мало… Багато таких, про які навіть думати не хо… Та живемо далі. От полізла до морозилки? Зовсім з іншого приводу полізла? Зненацька знайшла там кабачки! Дрібниця така ж? А так на душі тепленько стало!!! Я вдома, в Україні, в своїй хаті, готую кабачки зі свого городу!!! За що низенько вклоняюся ЗСУ та ППО! Ви там як!?

#думки У жіночій природі закладено любити сильного чоловіка. Того, хто зможе її захистити… Від холодного вітру, від злого слова, від неприємностей, від невдалого дня… від неї самої. Того, хто, обійнявши, може її заспокоїти. Того, хто зможе вислухати, не обірвати розмову, а просто подивитися у вічі, взяти за руку та спробувати зрозуміти, що її хвилює. Того, хто може просто почути жінку. Того, хто зможе рішуче промовити: «Нічого не бійся», і бути з нею поруч при любих обставинах. Сила у простій підтримці. Еліна Галва.

https://youtube.com/shorts/52KCkngFjfM?si=5i1k8RdQK_9psZpM

МИНУЛЕ Минуле в серці, воно не згасне, Живе у словах, у піснях і думках. Воно крізь роки для нас є власне, А тіні його — на вічних рядках. Без нього нема ні дня, ні світанку, Бо сходить воно як сонце зранку. Минуле не вб’єш звичайним мечем, Його не зітреш, не спалиш вогнем. Минуле — це корінь, що нас тримає І не зламати його вже нічим. І кожен із нас стає перед ним, Бо спогади час завжди повертає. Згадай дитинство – не було проблем, Де ти був завжди на горі королем. Собі у житті ти дай обіцянку, Пам’ятати все безперестанку. Минуле — це книга що вічна в рядках, У пам'яті є наше і власне. Це треба знати, тримати в думках, Тоді і в серці воно не згасне. Мирослав Манюк 05.02.2025

Друзі! Запрошую до прослуховування нової історії, яку ми озвучили разом із моєю подругою Анастасією. "Лис на ім'я Фелікс" — Валерія Вільчинська: https://youtu.be/pLhbIVd-5n0 Це оповідання про безумовну любов, страх втрати, війну та довіру. Дуже чуйна, глибока і зворушлива історія, яка ідеально підходить для того, щоб нагадати всім нам про необхідність підтримки ЗСУ. Тож обов'язково послухайте, поширте, та по можливості — закиньте декілька гривень на збір, який ми просуваємо разом із цим відео. !!! ПРОШУ ПІДТРИМАТИ ЗБІР на 4х канальній станції РЕБ та ремонт пташок для пілотів 251 ОБ "Київська СІЧ": https://send.monobank.ua/jar/9inYWT4Zu9?fbclid=PAY2xjawIOpiJleHRuA2FlbQIxMQABppQNRKzQs40No6oOu8b5yBB-cHnSXGN-bT8mdaOC6Vpe43mCai-_Nvhe7A_aem_Yux7d_yiwtF0RtgfsDXZAQ Пост зі збором для поширення в Instagram: https://www.instagram.com/p/DFVayAItdSG/?utm_source=ig_web_copy_link #аудіокниги #аудіокнига #рудакнигарня #руда_книгарня #хеля #аудіокнигиукраїнською #фентезі #диктор #озвучка #оповідання #фентезі

Російські спецслужби шукають довб@йобів в соцмережах. І знаходять. Довб@йоб погоджується за гроші (напевне дуже великі, але потім), щось віднести до ТЦК. Просто передати сумку. З речами. Для друга. Або друзів. Ну так сказали. Або сказали правду, ну майже всю правду. Мовляв там вибухівка. Ти заходиш. Віддаєш. І виходиш. Ми замаскували вибухівку під палку вареної ковбаси. Не сси. Потім будеш героєм у інших довб@йобів в їх тіктоках. А ще купа шарового бабла. Довб@йоб погоджується і бере наплічник. Йде до ТЦК. Йому неймовірно сильно хочеться одразу і дуже легко заробити купу грошей. А ще потім, як пообіцяли, гортати тіктоки і офігівати від власної офігенності. А ще йому сказали, що немає сенсу боятись і великі гроші (але потім) вартують того. Доб@йоб заходить до будівлі ТЦК але наплічник дивним чином… вибухає! Ой! А про це довб@йоба не попередили. Ну буває… Варто пояснювати, чому довб@йоб, довб@йоб?

https://www.youtube.com/live/2d6rbPKh2_A?si=o1vDS1CT4fXIHOXg

https://youtu.be/DoTn7uEWkEM?si=7ZY526wQM-OXJhoa

https://youtu.be/PcBc_tQ4YEk?si=VosIaXrzIKjurIxB