66переглядів
Мова
Українська
English
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
#думки
Дозвольте собі дихати... навіть у найважчі часи...
Адже ніхто не поверне нам наші двадцять, тридцять, сорок, п'ятдесят... Зустрічати світанки та проводити захід сонця. Насолоджуватися чашкою кави. Жити щодня, як уперше. Втім, і як останнє теж.
Чернетки немає, переграти не вийде. Чому б не вчитися дихати трішки глибше... Усміхатися трохи більше... Радіти навіть дрібниці... І постійно нагадувати собі про щастя, яке живе всередині кожного з нас...#думки Дозвольте собі дихати... навіть у найважчі часи... Адже ніхто не поверне нам наші двадцять, тридцять, сорок, п'ятдесят... Зустрічати світанки та проводити захід сонця. Насолоджуватися чашкою кави. Жити щодня, як уперше. Втім, і як останнє теж. Чернетки немає, переграти не вийде. Чому б не вчитися дихати трішки глибше... Усміхатися трохи більше... Радіти навіть дрібниці... І постійно нагадувати собі про щастя, яке живе всередині кожного з нас...
7
368переглядів -
#поезія
Весняний сад, квітки барвисті,
пісні пташині в вишині,
і ти у сяйві і намисті
подібна сонцю і весні.
А в небі радість журавлина,
і даль степів, мов крил розмах.
моя кохана Україно,
такою ти в моїх очах.
Гвіздки твої пробили руки,
на вітрі коси золоті,
а в чорнім небі — круки, круки...
То ти розп'ята на хресті.
Огні померкнули ласкаві
в твоїх очах. Кругом штики.
Втоптали чоботи криваві
твоє намисто і квітки.
Та упаде удар огнистий,
у прах розсиплються штики.
Ми підберем твоє намисто,
знов розцвітуть твої квітки.
Луна пісень кругом полине,
тебе ми знімемо з хреста,
і ти воскреснеш, Україно,
моя ти страднице свята!
Володимир Сосюра 1941#поезія Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То ти розп'ята на хресті. Огні померкнули ласкаві в твоїх очах. Кругом штики. Втоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки. Та упаде удар огнистий, у прах розсиплються штики. Ми підберем твоє намисто, знов розцвітуть твої квітки. Луна пісень кругом полине, тебе ми знімемо з хреста, і ти воскреснеш, Україно, моя ти страднице свята! Володимир Сосюра 1941
3
335переглядів -
https://youtu.be/HO0AhkTWsYc?si=veQGjVjDddWWLIHr
61переглядів -
#поезія
Прощай, прощай
розкішний милий Травню...
Десь в хмарах янгол
варить мармеладний конфітюр
з пелюстя ружі...
Рецептура давня,
з бабусиних часів,
без коректур...
Прощай, прощай
пора казок весняних...
Бузковий цар посùвів од жалЮ.
І так шкодà півоній полум'яних,
що одцвітуть.
А пахли ж, як в раю...
Пора прощань
в кульбабок сонцеликих,
пустивши пух,
пішли собі до Бога,
лишили нас,
дорослих та великих
і вèсну цю з листами край порога...
Пора медів,
солодких та духмяних,
що гріють слоїк диво-бурштинами...
І тих акацій,
мов до шлюбу вбраних,
що віють млостю,
як парфуми мами...
Прощай, прощай
розкішний милий Травню,
тебе в мені багато так...
і мало...
Чекатиму тебе, як мрію славну,
як цінний крам,
що літо тихо вкрало...
Людмила Галінська
#поезія Прощай, прощай розкішний милий Травню... Десь в хмарах янгол варить мармеладний конфітюр з пелюстя ружі... Рецептура давня, з бабусиних часів, без коректур... Прощай, прощай пора казок весняних... Бузковий цар посùвів од жалЮ. І так шкодà півоній полум'яних, що одцвітуть. А пахли ж, як в раю... Пора прощань в кульбабок сонцеликих, пустивши пух, пішли собі до Бога, лишили нас, дорослих та великих і вèсну цю з листами край порога... Пора медів, солодких та духмяних, що гріють слоїк диво-бурштинами... І тих акацій, мов до шлюбу вбраних, що віють млостю, як парфуми мами... Прощай, прощай розкішний милий Травню, тебе в мені багато так... і мало... Чекатиму тебе, як мрію славну, як цінний крам, що літо тихо вкрало... Людмила Галінська
1
907переглядів -
ЗГОРІВ МУЗЕЙ, ТА ДУХ НЕ ЗГИНЕ
Музей Шухевича згорів,
Але тризу́б вцілів, на диво,
Зотліти б ворог наш волів,
І не було́ б огненне жниво.
Згорів музей, згорів до тла,
Бо ніс він ворогу загрозу.
У орків не маліє зла,
А й додають все більшу дозу.
Давно Шухевича нема,
В музеї пам’ять береглася,
Від баченого біль пройма…
До чо́го сатана вдала́ся.
А в тім музеї все було́,
По крихті в нього все збирали,
І в мить одну усе пішло…
Усе потвори зруйнували.
Любов була в музеї тім,
Любов до неньки-України,
Жага до волі теж у нім…
Згорів музей, та дух не згине.
Згорів Шухевича музей,
Він був ординцям на заваді,
Нена́висть й біль від цих вістей,
Але потвори цьо́му раді.
Згорів музей і все, що в нім,
Нічо́го зовсім не вціліло,
Вцілів лиш три́зуб, він вцілів,
А решта все ущент згоріло.
Усе в нас ворога ляка,
Загиблі страх несуть титани,
Нацистів ворог так шука.
Їх дух Шухевича дістане.
01.01.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1043695
ЗГОРІВ МУЗЕЙ, ТА ДУХ НЕ ЗГИНЕ Музей Шухевича згорів, Але тризу́б вцілів, на диво, Зотліти б ворог наш волів, І не було́ б огненне жниво. Згорів музей, згорів до тла, Бо ніс він ворогу загрозу. У орків не маліє зла, А й додають все більшу дозу. Давно Шухевича нема, В музеї пам’ять береглася, Від баченого біль пройма… До чо́го сатана вдала́ся. А в тім музеї все було́, По крихті в нього все збирали, І в мить одну усе пішло… Усе потвори зруйнували. Любов була в музеї тім, Любов до неньки-України, Жага до волі теж у нім… Згорів музей, та дух не згине. Згорів Шухевича музей, Він був ординцям на заваді, Нена́висть й біль від цих вістей, Але потвори цьо́му раді. Згорів музей і все, що в нім, Нічо́го зовсім не вціліло, Вцілів лиш три́зуб, він вцілів, А решта все ущент згоріло. Усе в нас ворога ляка, Загиблі страх несуть титани, Нацистів ворог так шука. Їх дух Шухевича дістане. 01.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 10436951
138переглядів -
https://www.youtube.com/live/bDCQ9woHhIk?si=_VSy2zFMNlVyacrw
70переглядів