97views
17Plays
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
https://youtu.be/G_rHytZ4reQ?si=Hg3GB3Z_tPfZrBCy
79views -
😍 Дружина українського боксера - чемпіона Олександра Усика поділилась милим відео з Олександром
Поки українець готується до наступного бою, він не забуває приділяти час сім'ї. Ось так Усик годує свою донечку Марію, яка з'явилась на світ минулого року.
👉 Нагадаємо, що сім'я боксера виховує чотирьох дітей😍 Дружина українського боксера - чемпіона Олександра Усика поділилась милим відео з Олександром Поки українець готується до наступного бою, він не забуває приділяти час сім'ї. Ось так Усик годує свою донечку Марію, яка з'явилась на світ минулого року. 👉 Нагадаємо, що сім'я боксера виховує чотирьох дітей176views 7Plays -
#поезія
Колись були будинки із багнюки,
Та люди мали душі золоті.
Місили глину і солому руки,
А ноги босі бігли по сльотІ.
І хліб пекли тоді не хлібопічки,
А кашу затирали з конопель.
Білизну прати несли лиш до річки
І свиточку носили не "шанель".
Раділи всім селом, пісень співали,
Джмелі гуділи навесні в саду,
А душу зашироко відкривали,
І руку подавали у біду.
Хоч борошно було тоді засіре,
Ділили навпіл хліб чи коровай...
І люди у ту пору знали міру:
У одязі, в обмеженнях, в словах...
Хай дах мостили з жовтої соломи,
Віконця майстрували замалі,
Та затишно було у тому домі,
Де каганець палили на столі.
Спливає час, іде вперед наука
І люди вже, ну зовсім не прості...
У душах зустрічається багнюка,
Хоч і будинки зараз золоті...
Не в золоті ціна і не в каратах,
І не у тім, яку ти маєш кров.
Яка би не була у тебе хата,
В душі повинна правити любов!
©Алла Боровська#поезія Колись були будинки із багнюки, Та люди мали душі золоті. Місили глину і солому руки, А ноги босі бігли по сльотІ. І хліб пекли тоді не хлібопічки, А кашу затирали з конопель. Білизну прати несли лиш до річки І свиточку носили не "шанель". Раділи всім селом, пісень співали, Джмелі гуділи навесні в саду, А душу зашироко відкривали, І руку подавали у біду. Хоч борошно було тоді засіре, Ділили навпіл хліб чи коровай... І люди у ту пору знали міру: У одязі, в обмеженнях, в словах... Хай дах мостили з жовтої соломи, Віконця майстрували замалі, Та затишно було у тому домі, Де каганець палили на столі. Спливає час, іде вперед наука І люди вже, ну зовсім не прості... У душах зустрічається багнюка, Хоч і будинки зараз золоті... Не в золоті ціна і не в каратах, І не у тім, яку ти маєш кров. Яка би не була у тебе хата, В душі повинна правити любов! ©Алла Боровська
4
532views -
