• Як жити це життя
    Як жити це життя
    4
    396views
  • 9
    827views 1 Shares
  • Що почитати у лютому. 36 нових книг від українських видавництв

    У лютому на українських читачів чекають мемуари музичних легенд, чимало романтичних історій, фентезі та політичного нон-фікшну

    https://life.liga.net/rozvagy/article/shcho-pochytaty-u-liutomu-36-no...
    Що почитати у лютому. 36 нових книг від українських видавництв У лютому на українських читачів чекають мемуари музичних легенд, чимало романтичних історій, фентезі та політичного нон-фікшну https://life.liga.net/rozvagy/article/shcho-pochytaty-u-liutomu-36-novykh-knyh-vid-ukrainskykh-vydavnytstv
    LIFE.LIGA.NET
    Що почитати у лютому. 36 нових книг від українських видавництв
    У лютому на українських читачів чекають мемуари музичних легенд, чимало романтичних історій, фентезі та політичного нон-фікшну
    2
    1Kviews
  • #цікаве

    Легенда про замок Шенборн. Замок, розташований в селищі Чинадієво, відомий своїм загадковим минулим. Одна з найвідоміших легенд розповідає про таємничу жінку, яка була пов’язана з цією будівлею. Кажуть, що в часи будівництва замку, одна з графинь Шенборнів покохала юнака, який працював в будівельній бригаді. Однак їхнє кохання не було щасливим: хлопець загинув при нещасному випадку, і в жінки залишилось тільки горе. З того часу, за легендою, дух її блукає в замку. Відвідувачі і працівники часто чують таємничі кроки, що лунають у нічній тиші, і відчувають присутність невидимого духу.
    Ця історія є частиною фольклору Закарпаття і часто згадується в розповідях про старовинні замки та їхні містичні секрети.
    #цікаве Легенда про замок Шенборн. Замок, розташований в селищі Чинадієво, відомий своїм загадковим минулим. Одна з найвідоміших легенд розповідає про таємничу жінку, яка була пов’язана з цією будівлею. Кажуть, що в часи будівництва замку, одна з графинь Шенборнів покохала юнака, який працював в будівельній бригаді. Однак їхнє кохання не було щасливим: хлопець загинув при нещасному випадку, і в жінки залишилось тільки горе. З того часу, за легендою, дух її блукає в замку. Відвідувачі і працівники часто чують таємничі кроки, що лунають у нічній тиші, і відчувають присутність невидимого духу. Ця історія є частиною фольклору Закарпаття і часто згадується в розповідях про старовинні замки та їхні містичні секрети.
    7
    512views
  • 🐷🐶 вивісили свій прапор поблизу Покровська. Його знищив український дрон.

    Аквафреш розлетівся у різні боки. Це такий собі натяк 🐓: з вами буде те саме.🫂🙏💪🔥🇺🇦
    🐷🐶 вивісили свій прапор поблизу Покровська. Його знищив український дрон. Аквафреш розлетівся у різні боки. Це такий собі натяк 🐓: з вами буде те саме.🫂🙏💪🔥🇺🇦
    4
    395views 30Plays
  • #офіційний_арт #Дитина_улюбленця
    #офіційний_арт #Дитина_улюбленця
    1
    1comments 1Kviews
  • Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.

    Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.

    Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.

    Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.

    Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.

    Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.

    Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
    Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати. Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув. Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв. Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили. Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість. Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім. Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
    615views 1 Shares
  • 405views
  • #поезія

    Вона не слідувала моді
    І не любила макіяж.
    Раділа будь-якій погоді,
    Та цінувала антураж.

    Вона була проста і світла
    І щиро вірила в добро.
    Її душа любов’ю квітла,
    А серце вдячністю жило.

    Вона прекрасно розуміла,
    Кому завдячує в житті.
    Їй дарувала доля крила
    Й найкращі роки золоті.

    Вона любила каву й тишу,
    І як потріскував камін.
    І одного хотіла лише -
    Для світу дійсно добрих змін.

    Наталія Кішовар (Черній)
    #поезія Вона не слідувала моді І не любила макіяж. Раділа будь-якій погоді, Та цінувала антураж. Вона була проста і світла І щиро вірила в добро. Її душа любов’ю квітла, А серце вдячністю жило. Вона прекрасно розуміла, Кому завдячує в житті. Їй дарувала доля крила Й найкращі роки золоті. Вона любила каву й тишу, І як потріскував камін. І одного хотіла лише - Для світу дійсно добрих змін. Наталія Кішовар (Черній)
    5
    628views
  • 364views