Що робити з особистими документами, отриманими на ТОТ?
Мешканці ТОТ вимушені отримувати російські документи про народження, шлюб чи смерть. Україна не визнає документи з окупованих територій, але забезпечує правовий захист громадян, - заявляє Міністерство юстиції. Що це означає та чому правозахисники закликають вдосконалити механізм?
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на ТОТ України», будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Недійсність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована. Водночас чинне законодавство передбачає можливість державної реєстрації фактів народження, смерті, встановлення батьківства, шлюбу чи розірвання шлюбу на підставі поданих документів, що підтверджують факт, незалежно від місця їх оформлення, або на підставі рішення суду.
Як по закону?
Громадяни України або їхні законні представники можуть звернутися до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) на підконтрольній території України із заявою про державну реєстрацію відповідного факту. До заяви додаються документи, які підтверджують цей факт. Якщо надані документи не можуть бути використані для проведення державної реєстрації, заявника відправляють до суду. Що і відбувається у 99% випадків. Потім на підставі рішення суду орган ДРАЦС проводить державну реєстрацію і вносить відомості до Державного реєстру актів цивільного стану.
На практиці
Хоча закон (ч. 3 ст. 9 Закону про ТОТ) визнає можливість додати окупаційні документи як підставу для реєстрації, на практиці за словами українських правозахисників не все так гладко:
українські суди по-різному трактують це право — дехто відмовляє або повертає заяви;
часто мотивують це тим, що шлюб чи народження можна оформити заново на підконтрольній території;
є випадки, коли одна і та ж справа розглядається по-різному в різних судах.
Окрім цього, відмовляють у звільненні від судового збору — навіть якщо мета процедури пов’язана з війною чи окупацією.
Який є вихід?
Правозахисники закликають прийняти законопроєкт № 9069, який передбачає:
- адміністративну (позасудову) процедуру для реєстрації народження, шлюбу, розлучення, смерті, коли вони відбулися на ТОТ;
- спрощену судову процедуру для фактів шлюбу;
екстериторіальність — подання документів поза межами місця народження;
- механізми реєстрації актів, які сталися за кордоном щодо громадян України.
Або є альтернативні шляхи:
- Міністерство юстиції або уряд можуть запровадити експериментальний адміністративний механізм реєстрації на основі «документів» з окупації;
- можна внести зміни до діючих Правил ДРАЦС, які б дозволили реєструвати такі акти без суду.
Це здолало б «юридичну невидимість» для багатьох людей на ТОТ та стане потужним кроком до справедливої реінтеграції територій і громадян.
📜Що робити з особистими документами, отриманими на ТОТ?
Мешканці ТОТ вимушені отримувати російські документи про народження, шлюб чи смерть. Україна не визнає документи з окупованих територій, але забезпечує правовий захист громадян, - заявляє Міністерство юстиції. Що це означає та чому правозахисники закликають вдосконалити механізм?
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на ТОТ України», будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Недійсність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована. Водночас чинне законодавство передбачає можливість державної реєстрації фактів народження, смерті, встановлення батьківства, шлюбу чи розірвання шлюбу на підставі поданих документів, що підтверджують факт, незалежно від місця їх оформлення, або на підставі рішення суду.
Як по закону?
Громадяни України або їхні законні представники можуть звернутися до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) на підконтрольній території України із заявою про державну реєстрацію відповідного факту. До заяви додаються документи, які підтверджують цей факт. Якщо надані документи не можуть бути використані для проведення державної реєстрації, заявника відправляють до суду. Що і відбувається у 99% випадків. Потім на підставі рішення суду орган ДРАЦС проводить державну реєстрацію і вносить відомості до Державного реєстру актів цивільного стану.
На практиці
Хоча закон (ч. 3 ст. 9 Закону про ТОТ) визнає можливість додати окупаційні документи як підставу для реєстрації, на практиці за словами українських правозахисників не все так гладко:
українські суди по-різному трактують це право — дехто відмовляє або повертає заяви;
часто мотивують це тим, що шлюб чи народження можна оформити заново на підконтрольній території;
є випадки, коли одна і та ж справа розглядається по-різному в різних судах.
Окрім цього, відмовляють у звільненні від судового збору — навіть якщо мета процедури пов’язана з війною чи окупацією.
Який є вихід?
Правозахисники закликають прийняти законопроєкт № 9069, який передбачає:
- адміністративну (позасудову) процедуру для реєстрації народження, шлюбу, розлучення, смерті, коли вони відбулися на ТОТ;
- спрощену судову процедуру для фактів шлюбу;
екстериторіальність — подання документів поза межами місця народження;
- механізми реєстрації актів, які сталися за кордоном щодо громадян України.
Або є альтернативні шляхи:
- Міністерство юстиції або уряд можуть запровадити експериментальний адміністративний механізм реєстрації на основі «документів» з окупації;
- можна внести зміни до діючих Правил ДРАЦС, які б дозволили реєструвати такі акти без суду.
Це здолало б «юридичну невидимість» для багатьох людей на ТОТ та стане потужним кроком до справедливої реінтеграції територій і громадян.
Українська
English
