Про нас Ми - Націократичне Об'єднання, молода Націоналістична спільнота, я́ка підтримує Християнство, Націоналізм та Ірредентизм

Відав життя за Україну: на Луганщині перед днем народження загинув 31-річний захисник із Волині На щиті повертається в рідний Ковель Волинської області старший солдат штурмової роти Олексій Олексюк. Захисник загинув під час виконання бойового завдання на Сватівському напрямку фронту за кілька днів до дня народження. Тепер йому навіки 31 рік. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Сьогодні тільки дізналась про соц.мережу. Тому для тих, хто мене не знає, давайте знайомитись☺️ Мене звуть Каріна, мені 26 років. Працюю в українській мережевій компанії Livesta. Шукаю активних дівчат для роботи в телефоні Графік будуєте самі і маєте дохід на карту, який залежить тільки від вас😁 Якщо зацікавило - став + під постом І я напишу тобі😉

https://youtu.be/jHf1tRCjJMw?si=0gdum_gweMEKjgTV #мелорі

СЕРПАНТИНОВА МЕЖА Дорога в'ється, наче сивий дим І прірва поруч, тільки стань у бік. Крихкий між нами спогад був німим І крок наступний робиш як навік. Йдемо ми далі в простір шляхом цим, Де серце й розум — це один потік. Та кожен виступ лиш веде в пітьму, Тож краще так, чим бігти напряму. Ми звикли йти й не бачити межі, І лізти в небо, маючи лиш тінь. Там, де душа волає від душі, Ніхто не скаже лагідно "амінь". І кожен з нас, рахуючи гроші, Веде війну за право мати лінь. Нам ближча прірва, ніж чиєсь тепло, Бо легше впасти, ніж долати зло. Мирослав Манюк 04.08.2025 @_owl_hub #літотаowl

Вихованці відділення рукопашного бою ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР на навчально-тренувальних зборах в Карпатах (1 заїзд) #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

СПОРТИВНІ РОЗВАГИ

#події 30 жовтня 1653 року Гетьманська столиця Чигирин переживала один із найскорботніших днів в історії родини Хмельницьких та всієї Козацької держави. Під урочисті й водночас жалобні залпи з гармат до міста внесли труну з тілом Тимофія Хмельницького – старшого сина великого гетьмана Богдана Хмельницького, молодої надії на козацьку династію. Юна слава і фатальна рана Тиміш, не доживши одного дня до свого 21-річчя, загинув 15 вересня 1653 року під час облоги фортеці Сучава (Молдова), де він очолював козацькі війська. Його смерть стала наслідком важкого поранення: вороже ядро розбило лафет гармати, а осколок влучив молодому полковнику в ногу, спричинивши, ймовірно, гангрену. Після смерті Тимоша оборона Сучави тривала, і лише 19 жовтня козаки змогли укласти почесне перемир'я, яке дозволило їм вийти з фортеці у повному озброєнні та забрати з собою тіло свого отамана. Скорботний кортеж у столиці Довгий і скорботний шлях з Молдавії до Чигирина завершився 30 жовтня 1653 року. Внесення тіла сина до гетьманської столиці стало публічним, але глибоко особистим горем для Богдана Хмельницького. Гарматні залпи, що лунали над Чигирином, були не лише військовою пошаною, а й символом гіркоти і втрати для всієї України. Тиміш, здібний полковник та учасник Молдавських походів, вважався найбільш вірогідним спадкоємцем гетьманської булави та міг стати засновником української династії. Його загибель перекреслила ці плани, змінивши хід подальших історичних подій. Останній спочинок Тіло Тимофія Хмельницького перебувало в Чигирині, а пізніше, 27 грудня (за іншими даними — 30 грудня) 1653 року, він був похований у родинному маєтку, в Михайлівській (за деякими джерелами) або Іллінській церкві у Суботові, що неподалік Чигирина. Пізніше, у 1657 році, поряд з ним буде похований і його великий батько, Богдан Хмельницький. 💔 Ця подія назавжди залишила свій трагічний відбиток в історії, як символ нездійсненої надії на стабільну династію та втрати одного з найталановитіших молодих лідерів Гетьманщини.