#історія #події
Ліга Націй: Перша спроба «глибокої стурбованості» на глобальному рівні.
16 січня 1920 року в Парижі, у помпезних залах Міністерства закордонних справ на набережній Орсе, сталося те, що мало б назавжди покласти край великим війнам. Народилася Ліга Націй — організація, яка була втіленням ідеалізму після кривавої бані Першої світової. 🕊️🌍
Світ, омитий кров’ю, щиро вірив: якщо зібрати поважних джентльменів у циліндрах за одним столом, вони зможуть домовитися. Але, як кажуть, «гладко було на папері».
Чому цей амбітний старт нагадує нам сучасні реалії?
Відсутність «зубів»: Ліга не мала власної армії. Її головною зброєю були санкції та моральний осуд. Як показала практика, диктатори того часу (та й теперішнього) не надто переймалися через зіпсоване реноме.
Американський парадокс: Попри те, що ідейним батьком Ліги був президент США Вудро Вільсон, самі Штати до неї так і не вступили. Сенат вирішив, що «своя сорочка ближче до тіла». 🇺🇸🚫
росія та виключення: росія (тоді СРСР) вступила до Ліги лише у 1934 році, а вже у 1939-му була з тріском виключена за напад на Фінляндію. Це був чи не єдиний випадок, коли організація проявила справжню рішучість.
Ліга Націй стала грандіозним чернеткою для майбутньої ООН. Вона успішно боролася з рабством, торгівлею опіумом та допомагала біженцям (згадайте «паспорт Нансена»), але виявилася абсолютно безпорадною перед лицем справжньої агресії.
Коли 1920 року делегати тиснули один одному руки в Парижі, вони вірили, що «Велика війна» була останньою. Іронія долі полягає в тому, що сама немічність Ліги стала однією з причин, чому через 19 років світ знову спалахнув. Інколи однієї «риторики миру» замало, щоб зупинити того, хто вже наточив ніж. 🔪📜
#історія #події
Ліга Націй: Перша спроба «глибокої стурбованості» на глобальному рівні.
16 січня 1920 року в Парижі, у помпезних залах Міністерства закордонних справ на набережній Орсе, сталося те, що мало б назавжди покласти край великим війнам. Народилася Ліга Націй — організація, яка була втіленням ідеалізму після кривавої бані Першої світової. 🕊️🌍
Світ, омитий кров’ю, щиро вірив: якщо зібрати поважних джентльменів у циліндрах за одним столом, вони зможуть домовитися. Але, як кажуть, «гладко було на папері».
Чому цей амбітний старт нагадує нам сучасні реалії?
Відсутність «зубів»: Ліга не мала власної армії. Її головною зброєю були санкції та моральний осуд. Як показала практика, диктатори того часу (та й теперішнього) не надто переймалися через зіпсоване реноме.
Американський парадокс: Попри те, що ідейним батьком Ліги був президент США Вудро Вільсон, самі Штати до неї так і не вступили. Сенат вирішив, що «своя сорочка ближче до тіла». 🇺🇸🚫
росія та виключення: росія (тоді СРСР) вступила до Ліги лише у 1934 році, а вже у 1939-му була з тріском виключена за напад на Фінляндію. Це був чи не єдиний випадок, коли організація проявила справжню рішучість.
Ліга Націй стала грандіозним чернеткою для майбутньої ООН. Вона успішно боролася з рабством, торгівлею опіумом та допомагала біженцям (згадайте «паспорт Нансена»), але виявилася абсолютно безпорадною перед лицем справжньої агресії.
Коли 1920 року делегати тиснули один одному руки в Парижі, вони вірили, що «Велика війна» була останньою. Іронія долі полягає в тому, що сама немічність Ліги стала однією з причин, чому через 19 років світ знову спалахнув. Інколи однієї «риторики миру» замало, щоб зупинити того, хто вже наточив ніж. 🔪📜
Українська
English
