#поезія Вже в золото вдягнулися літа, І журавлями спогади курличуть. В краї далекі молодість втіка, Сади осінні на гостину кличуть. Час плине непомітно, мов ріка. Недавно молодість цвіла весною, А нині сад осінній зустріча, Веде углиб за руку нас з тобою. Хоч осінь позолотила літа, Принесла сум, тривоги, тиху втому, У серці й досі молодість жива, Весна душі ніяк не йде додому. Радієм сонцю і новому дню, Дрібненькій квітці і травичці в росах. І про майбутню мріємо весну, Хоч золото в роках і срібло в косах. Кружляє листя, мов роки життя, Що мчать, спішать, наче у вирій птаство. Ключем пташиним линуть в майбуття Прожиті роки - золоте багатство. А роки наші, мов достиглий сад, І радості, і смутку так багато. Та хочеться вернутися назад, Туди, де ми малі, де мама й тато. Вітри в багрянець знову сад вберуть, Поміж дерев відлуння тихих кроків. Нехай завжди у серці в нас живуть Весна душі і осінь наших років. Надія Ващишин.

#imperium #romanum #рим #республіка #імперія #історія #римська_імперія #легіон #music #музика Rome Forever

#Постаті ПРАЦЮВАВ НЕ НАД ТЕМОЮ, А НАД ПОЧУТТЯМИ За 40 років життя Григір Тютюнник був пере кладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника шестидесятника. Літературне ім'я письменник обрав, щоб від різнятися від старшого брата Григорія Тютюн ника. У такий спосіб Григорій-молодший вирі шив торувати власний шлях. Михайла Тютюнника, батька письменника, заарештували та репресували як «ворога наро ду». Із таборів він не повернувся. Шестирічній Григір виховувався в родині свого дядька. Згодом дядько пішов на фронт, а одинадцятирічний хлопчик, рятуючись від голоду, пішки вирушив окупованою територією до рідного села на Полтавщині. У 1951-1955 роках Григір служив радистом на Тихоокеанському флоті, а потім працював токарем у залізничному депо. «А далі щасливі п'ять років навчання в університеті на філологічному факультеті - те, що я и любив», - писав письменник. У творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: «Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені». Творча спадщина Григора Тютюнника невелика уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п'ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості надзвичайно висока і її ще маємо вивчати. З відривного календаря "Український народний календар" за 6 березня. -----------

День такий… Насичений подіями. Найголовне, ще 307 наших повернулися додому! Я? А що я?:) Й ділянку під помідори зранку сапала! Й колежанок чаями-кавами напувала, теревені з ними теревенила!:) По квітникам своїм човгала!:) Зненацька на цвинтар до матусі потрапила! В сусідки розсаду перців та помідорів купувала! Потім садила! Мммммммертва!!! Так то ж мені ще синочок Витько допомагав! Помідори всі посадили! Перці якийсь час постоять в майстерні! Нехай почекають, поки в мене знайдуться місце під них, хист та натхнення!:)

Ну, тут, загалом, немає слів... 😂😂😂 https://t.me/Ukraineaboveallelse

Президент прокоментував інформацію про підготовку і деталі майбутньої мирної угоди: Українці захищають своє. Навіть ті, хто з Росією, знають, що вона чинить зло. Звісно, ми не дамо Росії нагород за зроблене. Український народ заслуговує на мир. Але всі партнери мають розуміти, що таке достойний мир. Цю війну треба закінчувати, і Росія має її закінчити. Росія її почала та затягує, не слухаючи ніякі дедлайни, і саме це проблема, а не щось інше...

Може комусь скучно, ось бажаючий на пляшку. https://www.instagram.com/personal__financier https://t.me/Ukraineaboveallelse