Чому не можна визнавати українські території російськими
Крім того, що загарбання територій дає поганий приклад іншим країнам, підриває світовий порядок мирного співіснування країн, встановлений щоб ніколи більше не повторилися жахи великої війни.
Країни-підписанти Будапештського меморандуму зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, взамін на відмову України від ядерної зброї. Російська Федерація, звісно, все порушила, і це поставило світ під загрозу, багато країн через це задумуються про ядерне озброєння, яке фактично вже почалося. Північна Корея й Іран не вірять обіцянкам, які їм дають для припинення їхніх ядерних програм, Китай нарощує свій ядерний потенціал... і т. д.. Якщо хтось ще, крім РФ, з підписантів Будапештського меморандуму визнає загарбані українські території територіями загарбника, це буде порушенням Будапештського меморандуму і з їхнього боку також. Тоді іншим країнам буде остаточно зрозуміло, що ніяким паперовим запевненням вірити не можна і країнам, які хочуть, щоб з ними не відбулося те, що зробила РФ з Україною, не можна відмовлятися від ядерної зброї, треба озброюватися ядерною зброєю. Кінцевим підсумком цього природньо повинен бути ядерний апокаліпсис. По "закону жанру": "Якщо в першому акті п'єси на стіні висить рушниця, в останньому акті вона повинна вистрелити". У випадку ядерної зброї то буде дійсно останній акт, бо наступний акт робити буде вже нікому на цій планеті. Це повинно бути зрозуміло серйозним, розумним людям, адже не від нічого робити існують договори про нерозповсюдження та скорочення ядерної зброї. Підливає масла в цей вогонь і поведінка президента США Дональда Трампа, яка робить невпевненими у своїй безпеці навіть країни члени НАТО, тож і вони вже подумують обзаводитися ядерною зброєю. А якщо додати до цього продемонстровану США можливість приходу до влади навіть в демократичній країні, навіть яка вважається оплотом демократії, особи з диктаторськими й загарбницькими замашками, від якої невідомо чого і всього можна очікувати, загроза ядерного апокаліпсису виглядає неминучою, якщо не виправити вже нароблене.
Віддача українських територій, які вписала в свою Конституцію РФ, в їх адміністративних кордонах означає вихід РФ на правий берег Дніпра, тобто автоматичне подолання армією РФ цього потужного природного бар'єру. Тоді, користаючись перемир'ям та визнанням території на правому березі Дніпра територією РФ, країна-загарбник обов'язково створить там свій воєнний плацдарм, з якого обов'язково нападе для захоплення причорноморських українських територій, відрізання України від морського торговельного шляху та пробиття собі шляху до Придністров'я, звідки вже нападе на Молдову. Те, що це буде (у разі виходу РФ на правий берег Херсонської області), свідчить те, що РФ не відмовилася від цього свого плану і активує його при кожній можливості, як то було коли, внаслідок блокування в Конгресі США поставок Україні американської зброї, провалився український контрнаступ і натомість в наступ пішла армія РФ. Тоді РФ почала дестабілізувати Молдову виступами підконтрольних спецслужбам РФ гагаузів, яким Молдова нібито, за словами міністра закордонних справ РФ Лаврова, раптом почала ущємлять російську мову. Тобто офіційний привід для нападу РФ завжди знайде або придумає і розіграє.
Кожному, хто може хоч трохи думати, зрозуміло, що висунуті РФ вимоги для початку її переговорів з Україною – віддача присвоєних РФ українських областей в їх адміністративних кордонах, скорочення української армії при невступі України в НАТО – в контексті планів РФ по знищенню української незалежної держави та української національності є абсолютно неприйнятними для України, бо рівнозначні підписанню смертного вироку Україні й українському народу. Для Європи це означає просування армії РФ до захоплення Молдови, а потім, неважко здогадатись, і інших країн європейського континенту.
Чому не можна визнавати українські території російськими
Крім того, що загарбання територій дає поганий приклад іншим країнам, підриває світовий порядок мирного співіснування країн, встановлений щоб ніколи більше не повторилися жахи великої війни.
Країни-підписанти Будапештського меморандуму зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, взамін на відмову України від ядерної зброї. Російська Федерація, звісно, все порушила, і це поставило світ під загрозу, багато країн через це задумуються про ядерне озброєння, яке фактично вже почалося. Північна Корея й Іран не вірять обіцянкам, які їм дають для припинення їхніх ядерних програм, Китай нарощує свій ядерний потенціал... і т. д.. Якщо хтось ще, крім РФ, з підписантів Будапештського меморандуму визнає загарбані українські території територіями загарбника, це буде порушенням Будапештського меморандуму і з їхнього боку також. Тоді іншим країнам буде остаточно зрозуміло, що ніяким паперовим запевненням вірити не можна і країнам, які хочуть, щоб з ними не відбулося те, що зробила РФ з Україною, не можна відмовлятися від ядерної зброї, треба озброюватися ядерною зброєю. Кінцевим підсумком цього природньо повинен бути ядерний апокаліпсис. По "закону жанру": "Якщо в першому акті п'єси на стіні висить рушниця, в останньому акті вона повинна вистрелити". У випадку ядерної зброї то буде дійсно останній акт, бо наступний акт робити буде вже нікому на цій планеті. Це повинно бути зрозуміло серйозним, розумним людям, адже не від нічого робити існують договори про нерозповсюдження та скорочення ядерної зброї. Підливає масла в цей вогонь і поведінка президента США Дональда Трампа, яка робить невпевненими у своїй безпеці навіть країни члени НАТО, тож і вони вже подумують обзаводитися ядерною зброєю. А якщо додати до цього продемонстровану США можливість приходу до влади навіть в демократичній країні, навіть яка вважається оплотом демократії, особи з диктаторськими й загарбницькими замашками, від якої невідомо чого і всього можна очікувати, загроза ядерного апокаліпсису виглядає неминучою, якщо не виправити вже нароблене.
Віддача українських територій, які вписала в свою Конституцію РФ, в їх адміністративних кордонах означає вихід РФ на правий берег Дніпра, тобто автоматичне подолання армією РФ цього потужного природного бар'єру. Тоді, користаючись перемир'ям та визнанням території на правому березі Дніпра територією РФ, країна-загарбник обов'язково створить там свій воєнний плацдарм, з якого обов'язково нападе для захоплення причорноморських українських територій, відрізання України від морського торговельного шляху та пробиття собі шляху до Придністров'я, звідки вже нападе на Молдову. Те, що це буде (у разі виходу РФ на правий берег Херсонської області), свідчить те, що РФ не відмовилася від цього свого плану і активує його при кожній можливості, як то було коли, внаслідок блокування в Конгресі США поставок Україні американської зброї, провалився український контрнаступ і натомість в наступ пішла армія РФ. Тоді РФ почала дестабілізувати Молдову виступами підконтрольних спецслужбам РФ гагаузів, яким Молдова нібито, за словами міністра закордонних справ РФ Лаврова, раптом почала ущємлять російську мову. Тобто офіційний привід для нападу РФ завжди знайде або придумає і розіграє.
Кожному, хто може хоч трохи думати, зрозуміло, що висунуті РФ вимоги для початку її переговорів з Україною – віддача присвоєних РФ українських областей в їх адміністративних кордонах, скорочення української армії при невступі України в НАТО – в контексті планів РФ по знищенню української незалежної держави та української національності є абсолютно неприйнятними для України, бо рівнозначні підписанню смертного вироку Україні й українському народу. Для Європи це означає просування армії РФ до захоплення Молдови, а потім, неважко здогадатись, і інших країн європейського континенту.
Українська
English
