Українська
English
15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента (нині ОП) подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
Напевно, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента (нині ОП) подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
Напевно, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента (нині ОП) подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
Напевно, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
637views
