Ілля Вітюк, генерал СБУ, якого начебто відправили на фронт після корупційного скандалу, нормально тусить в київському ресторані з кримінальними авторитетами та «колегами по службі».
Це ми всі можемо побачити у новому розслідуванні Mykhailo Tkach «Небукмекерська контора»

А от що ми ніяк не можемо побачити, так це притягнення Вітюка до відповідальності.

Нагадаю, саме цей Вітюк особисто організував тиск на Національна Спілка Архітекторів України - НСАУ, підписував листи про обшуки та проштовхував кримінальні справи на керівників Спілки.

Він робив це не по-тихому, а голосно. Бо пан любить публічність і себе в публічності. Він виліз на брифінг разом з міністром Федоровим, поширював свої брехливі звинувачення, навіть натякав, що Спілка співпрацює з росією.

За рік після цієї історії журналісти Слідство.Інфо знайшли у нього новеньку куплену квартиру в центрі Києва за півтора мільйони доларів. А також оприлюднили докази, що Вітюк фільмував розстріли на Майдані з боку Беркуту і приховав відео.

Після цього Президент звільнив Вітюка з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ (1 травня рік тому), а керівник СБУ Малюк відзвітував суспільству, що Вітюка відправили на фронт і він «проходитиме службу в бойовому підрозділі ДКІБ, який виконує оборонні завдання і знищує ворога та його техніку безпосередньо на фронті спільно з ЦСО "А"».

Фронт Вітюка як бачимо виявився в ресторані Києва в компанії топ правоохоронців, кримінальних авторитетів та представників онлайн казино.

Тобто Вітюк продовжує всім нормально рішати.
Шуляк/Кубракову/Козловській/Ісаєнку порішав за Спілку архітекторів. Допоміг заблокувати сертифікацію, від чого наслідки вже вигрібає і вигрібатиме роками все українське суспільство.
Комусь щось рішає за онлайн-казино чи це просто тепла зустріч друзів на день народження? Друзів СБУшників з кримінальним авторитетом «Умка». Нормальні друзі, а що?

Я впевнена, що ми дочекаємось відповідальності таких як Вітюк разом з його «колегами», «партнерами» та «друзями».
Але для цього треба як мінімум не мовчати і виводити покидьків на світло. Що успішно роблять наші журналісти і ще поки не дуже успішно правоохоронні органи.

Їду зайцем.

🤨У Миколаєві демонтують захисні споруди, які раніше були передані місту благодійною організацією з США — «Gobel Foundation»

Сьогодні у Варшаві українські та польські активісти провели акцію проти відзначення дня побєдобєсія рашистськими дипломатами.
Вони встановили двометрову скульптуру статевого органу з головою путлєра біля цвинтаря воїнів кривавої армії.
Це скульптура відомого литовського скульптора Мартінаса Гаубаса.
"Це ви загадили все, терористи прокляті.
У вас немає нічого святого, вбивці, голодранці",- написав Гаубас у цоцмережі.

Euromaidan - Warszawa влаштували акцію протесту проти переписування рашею історії.
"Ми тут, щоб правда була голоснішою за пропаганду",- наголосила лідерка руху Наталя Панченко.

Навколо скульптури розміщені дитячі іграшки, як символ загиблих українських дітей.
Люди у білих простирадлах зі слідами бутафорської крові, уособлювали постраждалих у війні з рашистськими загарбниками.

Поїхав за кордон – зрадник. Залишився в країні – дурень, треба було тікати.
Пішов на фронт – «ми тебе не посилали». Повернувся з війни – «психований, краще б залишився там».
Волонтериш – «чого не воюєш?». Пішов воювати – «а хто, якщо не ти, буде допомагати?»
Працюєш – «як можна думати про гроші під час війни?» Не працюєш – «сидиш на шиї в інших».
Критикуєш владу – «розпалюєш ворожнечу». Мовчиш – «чому нічого не робиш?»
Допомагаєш армії – «на армію і так податки йдуть». Не допомагаєш – «а що ти зробив для перемоги?»
Збираєш донати – «знову жебракують». Не збираєш – «всім байдуже, ніхто нічого не робить».
Вимагаєш справедливості – «не час розхитувати човен». Мовчиш – «значить, всіх усе влаштовує».

Сергій Жадан
Хтось спробує продати це як перемогу.
Хтось спробує продати це як поразку.
Життя писали мов передмову –
щоби книжку не хотілося відкласти відразу.
І для оповіді взяли саме ці ландшафти,
де початок весни – як початок драми.
Мовчать поети, мов затоплені шахти,
як волхви, що запізнилися із дарами.
Соромно поетам перед читачами –
поруч зі смертю говорити про вічність.
Смерть приходить весняними ночами.
Іноді навіть приходить двічі.
І хтось пробує заховатись за світлом,
хтось пробує заговорити з пітьмою.
Мовчать поети, не прочитані світом,
як виноградники, замерзлі зимою.
Стигне грунт червоної глини.
Холодно в цьому грунті звіру.
Хтось чекає на добрі новини,
хтось уміло продає зневіру.
Кому цікава твоя непричетність?
Що виправдовує твоя бідність?
Той, хто продасть тобі право на чесність,
так само продасть тобі право на підлість.
Вітер нагадує кораблетрощу.
Тлум народжується на ринку.
Птах перелітає площу,
мов перегортає сторінку.