6 червня 2025 року, виконуючи свій обов’язок, під час рятувальних робіт у Києві, загинув Скадін Данило Ігорович - працівник ДСНС, кандидат у майстри спорту з гирьового спорту, мужній українець, якому було лише 32 роки. Данило загинув, рятуючи інших. Під обстрілами він залишився на місці, де кожна секунда могла стати останньою. Для нього порятунок людських життів був справою честі. Герої не вмирають. Памʼятаємо🕯️ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🧗‍♂️ «На межі між життям і безоднею» — історія фільму «Скелелаз». 🎬 Голлівуд на висоті. Фільм «Скелелаз» (1993) став справжнім адреналіновим вибухом 90-х. Це був час, коли Сильвестр Сталлоне вже був легендою — Роккі, Рембо, символ сили та витривалості. Але у «Скелелазі» він постав не лише як боєць, а як людина, що бореться із провиною і страхом, зависши буквально між небом і прірвою. ❄️ Понад 3000 метрів над землею. Більшість сцен знімали в італійських Доломітових Альпах, на справжніх скелях. Без зеленого екрану, без комп’ютерної графіки — актори ризикували життям, знімаючись на висоті понад 3000 метрів. Один із трюків — коли герой звисає над безоднею — став одним із найдорожчих каскадерських кадрів в історії кіно того часу. 💰 70 мільйонів доларів ризику. Фільм мав величезний бюджет як для 1993 року, але зібрав понад 250 мільйонів. Глядачі повірили в кожен рух, кожен подих, кожну секунду, коли герой тримався за камінь і за життя. ⚡ Сталлоне проти себе. Сюжет здавався простим — грабіжники, гроші, гори. Але головна битва — всередині героя. Почуття провини за смерть друга перетворює історію з бойовика на драму про спокуту, страх і другий шанс. 🏔️ Кіно, яке пахне вітром. «Скелелаз» — це не просто фільм про висоту. Це про те, як боляче падати і як важко знову піднятись. І, можливо, кожен із нас хоча б раз у житті — цей скелелаз.

NAnews‼️: תל אביב. הסרטים האוקראיניים "ויקטור" ו-"2000 מטרים לאנדרייבקה" בפסטיבל דוקאביב — פסטיבל הדוקו המרכזי של ישראל, 22–31 במאי 2025 בין התאריכים 22–31 במאי 2025 מתקיים בתל אביב פסטיבל דוקאביב הבינלאומי ה-27 לקולנוע תיעודי. האירועים ייערכו ברחבי העיר: סינמטק תל אביב, מוזיאון תל אביב, מרכז סוזן דלל, Migdalor Cinema, Azrieli Sarona ועוד. שני הסרטים האוקראיניים נוצרו על רקע הפלישה הרוסית המלאה ונכללו בקטגוריה המיוחדת World in Conflict, המוקדשת ל"סכסוכים עכשוויים". "ויקטור" הוא סרט שחור-לבן על נער כבדי שמיעה מאזור חרקוב שמתעד את המלחמה דרך עדשת המצלמה שלו — מבלי כמעט לשמוע אותה. יצירה עמוקה, פיוטית ואישית. "2000 מטרים לאנדרייבקה" הוא סרט חדש של מסטיסלב צ'רנוב, שצולם בחזית בזמן אמת. צילומים מתוך קסדות החיילים האוקראינים מציגים את מציאות הקרב באופן בלתי מתווך. הקרנות יתקיימו באולמות המרכזיים של תל אביב כחלק מהתחרות הבינלאומית של דוקאביב. למה דווקא הסרטים האלה הפכו למרכז העניין של הפסטיבל? איך קולנוע אוקראיני הצליח לגעת בקהל בישראל — קראו באתר NAnews – חדשות ישראל: https://nikk.agency/he/2000-22-31-2025/ #nanews #נאנוז #דוקאביב2025 #אוקראינהבישראל #ישראלאוקראינה #חדשותישראל #naאופטימיזציה

🆕 Новим власником футбольного клубу «Дніпро 1918» став бізнесмен і військовий Антон Ахмєтов Ахмєтов — дніпрянин у п’ятому поколінні, у минулому палкий уболівальник «Дніпра». До мобілізації у 2024 році він розвивав ІТ-бізнес, а ще раніше працював у «ПриватБанку» 🤝 «Так, офіційно заявляю про те, що кінцевим бенефіціаром та власником клубу є саме я. Мене звати Ахмєтов Антон Михайлович, мені 34 роки. Народився та виріс в Дніпрі. Останні 10 років займався IT–напрямком. У 2024 році мобілізувався в Збройні Сили України та бороню незалежність України від навали російської орди. До мобілізації проживав у Львові та в Києві. Не має значення, скільки ти маєш грошей. Важливо – який слід ти залишиш після себе. Ми не заберемо з собою на той світ ні багатство, ні статки. Залишиться лише пам’ять про тебе. І я йду по життю з переконанням: бути людиною важливіше за все. Деякі люди, на жаль, забувають про це – Хто такий Паладич Віталій Андрійович, який є засновником новоствореної юридичної особи, згідно з відкритими реєстрами? Це моя довірена особа. На даний час я військовослужбовець. Згідно з законами України військовослужбовці не можуть брати безпосередню участь в бізнесі. Тому під час несення мною служби в ЗСУ Віталій є директором та керівником футбольного клубу. Після моєї демобілізації відбудеться юридична зміна власника з Паладича на мене. Це найближча людина, якій я довіряю. Ми разом багато років працювали в IT–сфері. Зараз мій вплив на цей проєкт консультативний. На цьому етапі запуску клубу я більше виступаю як його почесний президент. – Розкажіть про назву – ФК «Дніпро 1918» Ніяких інших варіантів назви не розглядалось. Чому «Дніпро 1918»? Все дуже просто. «Дніпро» створений у 1918 році. На жаль, з певних обставин цей клуб існує тільки юридично. При плануванні назви ми взяли назву нашого міста та рік створення «Дніпра», - сказав Ахмєтов #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

📍 Конча-Заспа. Бокс зблизька. 📸 Під час медіа-дня база збірної України з боксу приймала журналістів, спортсменів і тренерів. 🔥 Гості побачили процес підготовки, відчули атмосферу єдності та роботи на результат. Щоденні тренування — це шлях, який веде до перемог. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не виключає постачання Україні крилатих ракет Taurus, — заявив він у інтерв'ю Zweites Deutsches Fernsehen #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Жив-був у маленькому селі кіт на ім’я Муркіт і мав одну особливість — вмів літати. Ніхто не знав, звідки у нього цей дар. Чи то вітер колись заніс йому чарівне пір’ячко, чи то він просто був незвичайним котом. Муркіт любив сидіти на даху і спостерігати за світом згори. Та варто було йому захотіти – він здіймався в повітря, розправляючи лапи, наче крила, і плавно ширяв над селом. Люди, побачивши таке диво, тільки очима кліпали. Але одного дня в селі трапилася біда. Почалася велика пожежа у старій коморі, де зберігалося зерно на всю зиму. Полум'я швидко розросталося, а маленьке кошеня, яке випадково забігло всередину, не могло вибратися. Не гаючи ні хвилини, Муркіт злетів у небо. Він пірнув у густий дим, пробрався через вогонь і, схопивши кошеня за шкірку, виніс його з палаючої будівлі. Люди зраділи, а відважний кіт лише вилизав лапку та знову полетів на дах. З того часу його стали поважати ще більше. А коли хтось питав, як йому вдається літати, Муркіт лише хитро мружив свої зелені очі, ніби кажучи: "Хіба коти не можуть усе, що захочуть?"

Загальна тактика Альянсу на східному фланзі полягає у стримуванні передових частин супротивника, швидкому перекиданні засобів посилення і потім оперативному стягуванні основних сил до місця бойових дій. Для цього у восьми країнах розміщені багатонаціональні бойові групи. Вони перебувають у Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Болгарії. Однак нині блок має проблему через відсутність у НАТО єдиної армії, хоча загальна чисельність армій країн-членів НАТО в Європі приблизно дорівнює чисельності російської армії: разом армії країн альянсу нараховують, за різними підрахунками, близько 3,5 млн військових (від 3,2 до 3,8 млн), з яких 1,3 мільйона – це американські військові.Натомість штатна чисельність російської армії – 2 209 130 людей, з яких лише 1,5 млн – військовослужбовці, а решта – цивільний персонал. До того ж Росія продовжує воювати проти України, де загрузли понад 700 тис. окупантів – і потребує постійного поповнення бойових втрат. Тож наростити загальну чисельність ЗС РФ Москві складно. Більшим є й мобілізаційний ресурс європейських країн НАТО, адже в них живуть до 600 млн людей – проти близько 146 млн росіян. Однак тут зіграти злий жарт з Європою у разі нападу РФ можуть проблеми зі швидким набором великої армії через невисокий рівень військової підготовки населення. У Росії свій мобілізаційний ресурс оцінюють у близько 30 млн осіб. А ось головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає, що ця цифра не перевищує 20 млн людей, а кількість росіян, що мають військову підготовку, становить максимум 5 млн.