• 🇺🇸США призупинили штурм танкера тіньового флоту після того, як на ньому незграбно намалювали російський прапор, — WSJ.
    Судна Берегової охорони США вже понад 10 днів переслідують підсанкційний танкер Bella 1.
    Військові заявили про повну готовність до силового захоплення судна, але чекають на "зелене світло" від Білого дому. Ситуація ускладнилася після того, як на корпусі Bella 1 незграбно намалювали триколор.
    росія могла піти на хитрощі та зареєструвати судно заднім числом без інспекцій, щоб спровокувати конфлікт.  США намагаються з'ясувати статус танкера дипломатичними каналами.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🇺🇸США призупинили штурм танкера тіньового флоту після того, як на ньому незграбно намалювали російський прапор, — WSJ. Судна Берегової охорони США вже понад 10 днів переслідують підсанкційний танкер Bella 1. Військові заявили про повну готовність до силового захоплення судна, але чекають на "зелене світло" від Білого дому. Ситуація ускладнилася після того, як на корпусі Bella 1 незграбно намалювали триколор. росія могла піти на хитрощі та зареєструвати судно заднім числом без інспекцій, щоб спровокувати конфлікт.  США намагаються з'ясувати статус танкера дипломатичними каналами. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    109views
  • 88views
  • 30 травня 1876 року московський імператор Алєксандр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства.

    Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери.

    Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

    Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».

    Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету.

    Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Ніколая ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова.

    Лише після Революції Гідності та московської агресії, завдяки прийняттю популяризаторських законів, українська мова почала дійсно відвойовувати позиції на всіх фронтах, втрачені через постійні утиски, заборони, та нав'язане зросійщення, яке тривало століттями. Мова дійсно має значення! Любіть українську! Спілкуйтеся українською! Творіть українською!

    30 травня 1876 року московський імператор Алєксандр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства. Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі». Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету. Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Ніколая ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова. Лише після Революції Гідності та московської агресії, завдяки прийняттю популяризаторських законів, українська мова почала дійсно відвойовувати позиції на всіх фронтах, втрачені через постійні утиски, заборони, та нав'язане зросійщення, яке тривало століттями. Мова дійсно має значення! Любіть українську! Спілкуйтеся українською! Творіть українською!
    739views
  • #історія #особистості
    🌷 Світова Квітка: Катерина Білокур — Геній українського «наїву».
    Сьогодні, 7 грудня, ми відзначаємо день народження Катерини Василівни Білокур (1900–1961) — видатної української художниці, чиє ім'я стало символом народного генія та українського «наївного мистецтва». Її творчість, присвячена переважно квітам, сягнула світового визнання, а Пабло Пікассо, побачивши її картини у Парижі, сказав, що якби вона була француженкою, світ говорив би про неї більше, ніж про нього. 😮

    Життя, присвячене мистецтву

    Катерина Білокур народилася в селі Богданівка на Полтавщині у бідній селянській родині. Вона не мала змоги здобути офіційну художню освіту. Вона була художницею-самоучкою, яка освоїла техніку живопису самотужки, використовуючи природні матеріали та саморобні пензлі.
    Батьки довгий час не схвалювали її заняття «марними» фарбами. Але її пристрасть до мистецтва була незламною. «Малювати квіти я буду доти, доки будуть мене руки носити», — казала вона.

    Тема Квітки

    Майже вся творчість Білокур зосереджена на зображенні природи, а головний мотив — квіти. 🌸🌻 Її полотна — це не просто натюрморти; це складні, фантастичні композиції, де поєднуються весняні, літні та осінні квіти. Вона малювала кожну пелюстку з ювелірною точністю, наділяючи рослини душею та створюючи власний, ідеальний, світлий всесвіт.
    Мистецтвознавець Микола Бажан високо цінував її здатність до синтезу – вона поєднувала у своїх букетах ті квіти, які ніколи не цвітуть одночасно у природі (наприклад, жоржини, мальви та півонії). Це додавало її роботам ірреальності та казковості.

    Визнання

    Слава прийшла до Білокур порівняно пізно. Її роботи були випадково помічені у 1940-х роках. Згодом вони потрапили на виставки до Києва, а потім до Парижа. Саме там, на Міжнародній виставці 1954 року, вони справили справжній фурор. ЮНЕСКО включило її до списку видатних діячів культури XX століття.

    Катерина Білокур є унікальним прикладом того, як справжній талант, попри відсутність формальної освіти та життєві перешкоди, може досягти світового рівня та створити неперевершені шедеври. 🎨
    #історія #особистості 🌷 Світова Квітка: Катерина Білокур — Геній українського «наїву». Сьогодні, 7 грудня, ми відзначаємо день народження Катерини Василівни Білокур (1900–1961) — видатної української художниці, чиє ім'я стало символом народного генія та українського «наївного мистецтва». Її творчість, присвячена переважно квітам, сягнула світового визнання, а Пабло Пікассо, побачивши її картини у Парижі, сказав, що якби вона була француженкою, світ говорив би про неї більше, ніж про нього. 😮 Життя, присвячене мистецтву Катерина Білокур народилася в селі Богданівка на Полтавщині у бідній селянській родині. Вона не мала змоги здобути офіційну художню освіту. Вона була художницею-самоучкою, яка освоїла техніку живопису самотужки, використовуючи природні матеріали та саморобні пензлі. Батьки довгий час не схвалювали її заняття «марними» фарбами. Але її пристрасть до мистецтва була незламною. «Малювати квіти я буду доти, доки будуть мене руки носити», — казала вона. Тема Квітки Майже вся творчість Білокур зосереджена на зображенні природи, а головний мотив — квіти. 🌸🌻 Її полотна — це не просто натюрморти; це складні, фантастичні композиції, де поєднуються весняні, літні та осінні квіти. Вона малювала кожну пелюстку з ювелірною точністю, наділяючи рослини душею та створюючи власний, ідеальний, світлий всесвіт. Мистецтвознавець Микола Бажан високо цінував її здатність до синтезу – вона поєднувала у своїх букетах ті квіти, які ніколи не цвітуть одночасно у природі (наприклад, жоржини, мальви та півонії). Це додавало її роботам ірреальності та казковості. Визнання Слава прийшла до Білокур порівняно пізно. Її роботи були випадково помічені у 1940-х роках. Згодом вони потрапили на виставки до Києва, а потім до Парижа. Саме там, на Міжнародній виставці 1954 року, вони справили справжній фурор. ЮНЕСКО включило її до списку видатних діячів культури XX століття. Катерина Білокур є унікальним прикладом того, як справжній талант, попри відсутність формальної освіти та життєві перешкоди, може досягти світового рівня та створити неперевершені шедеври. 🎨
    Love
    1
    538views 1 Shares
  • Всесвітній день захисту слонів
    22 вересня у деяких країнах світу відзначають Всесвітній день захисту слонів або День вшанування слонів (Elephant Appreciation Day).
    Всесвітній день захисту слонів 22 вересня у деяких країнах світу відзначають Всесвітній день захисту слонів або День вшанування слонів (Elephant Appreciation Day).
    187views
  • 81views
  • 3comments 33views
  • 341views 11Plays
  • https://youtu.be/F68i5bleNy4?si=zA9iJjV_awEDXBVT
    https://youtu.be/F68i5bleNy4?si=zA9iJjV_awEDXBVT
    84views
  • https://youtu.be/m2P8LFasl7g?si=vf0MCGwVqvLhu5Uy
    https://youtu.be/m2P8LFasl7g?si=vf0MCGwVqvLhu5Uy
    234views 1 Shares