RUSLAND — ЧИЯ ЦЕ ЗЕМЛЯ? У німецькій мові росія — Russland. Дослівно: RUS + LAND — «земля Русі». В англійській — Russia. У французькій — Russie. Корінь один — RUS. Офіційний міжнародний код московитів за стандартом ISO 3166 — RUS. У міжнародних спортивних таблицях, статистиці, базах даних — всюди стоїть RUS. Тобто світ щодня бачить: RUS = сучасна Росія. Але історична Русь виникла в Києві. Політичний центр, культура, традиція — у Києві. Назва «Росія» була офіційно прийнята Московським царством у 1721 році. Після підкорення українських земель Петро І проголосив себе імператором і закріпив за Московією спадкоємність Русі, оформивши це і політично, і історіографічно. У XVIII столітті в Петербурзькій академії наук працювали запрошені історики німецького походження — зокрема Ґотліб Байєр, Герард Міллер, Август Шльоцер — які розробили норманську версію походження Русі для московитів. І тут головне питання: Чому ми самі продовжуємо вживати прикметник «рускіє»? Це колоніальна звичка? Чому вживаємо форму, яка фонетично закріплює за ними назву Русі? Назва — це легітимація. Коли світ читає Russland. Коли бачить код RUS. Він автоматично пов’язує це з Руссю. Питання лише одне: чи ми самі усвідомлюємо, що віддаємо цією звичкою — і які наслідки це має для нашої суб’єктності? Анатолій Герасимчук — автор книг, які розставляють усе на свої місця: 📖 «Від Русі до України. Відновлення історії» 📖 «Чий Крим. Війни в степах України» Історія — не за версією Москви.

Ми не стаємо слабшими — ми стаємо обережнішими...

Не оцінюй у п'ять копійок того, кому ціна три копійки, бо за ці зайві дві він тебе і продасть...

Всё это было.. Кажется, в прошлую среду.. Скажешь, что в пятницу.. Значит, пусть будет в пятницу.. Миленький мой, девочки в двадцать слепы.. В тридцать мудры — и вам это так не нравится.. Мудрость пугает. Мудрость ломает правила. Значит, игры не будет. Ну или тайная.. Девочкa в двадцать — многое бы исправила.. Девочка в тридцать — каплю рациональнее.. Ценит, что было. И вечером тёмной пятницы Все «за» и «против» медленно-верно сводит.. Миленький мой, в тридцать не обижаются.. Делают выводы. Красятся. И уходят. © Анна Тукина

Спогади про море...

⚜️Инoгдa дo втoрoгo шaнca pукoй пoдaть, Нo мы упopнo дepжим pуки в кapмaнaх!