ГОРІТИ У ПЕКЛІ

Горіти у пеклі рашистам прокля́тим,
Конати потворам усіх поколінь
За те, що наважились нас убивати…
Напло́див хто стільки цих диких створінь?

Горіти у пеклі й не знати споко́ю
За нашу невинну пролитую кров,
За те, що високою платим ціною,
За знищення наших будинків й церков.

Варитись потворам в котлі із смолою
За наших героїв, що в землю лягли,
Віками не знати ніде́ їм споко́ю
За те, що на землю святу посягли.

Горіти у пеклі до тла всім ординцям
За те, що війною ця нечисть прийшла,
За все, що зробили вони українцям,
За те, що біда Україну знайшла.

Горіти у пеклі і скону не мати,
На со́бі орді наше горе пізнать,
За те, що взяли́ся усе спопеляти,
Віками за нас у безодні страждать.

Горіти цим нелюдам, в пеклі горіти,
Лиш в пе́кло дорога потворам з русні.
А нас ця війна буде за́вжди боліти,
І бути в нас МИРУ, як бути весні.

05.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983509

НЕ СПЛЯТЬ ПОТВОРИ

Не сплять потвори, не дрімають,
Спокійно жити не дають,
А й по Вкраїні гарата́ють,
Але своє́ вони знайду́ть.

Страшні атаки вже щоночі,
Ні миті тиші вже нема,
Час тягнеться, як поторочі,
В страху́ потвора нас трима.

І безпілотники, й ракети,
Біду це все нам додає,
І дронів ще постійні ле́ти,
Та й ворог га́тить ними, б’є.

Не полишають нас потвори,
Ми повернути хочем МИР,
Вони прине́сли біль і горе,
Усе розрушив в нас упир.

Щодня в могили заганяють,
Ми молим Бога, щоб вберіг,
Усім, чим можуть, нас вбивають…
Перемогти щоб Бог поміг.

На це надії не втрачаєм,
Убивці згинуть, як роса,
Думки́ про це усі плекаєм,
Й війни́ закі́нчиться гроза.

09.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 р.
ID: 982719

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА

Україна – це Європа,
Й світ давно це визнає́,
Де не буде рашотопа,
Це нам віри додає.

Де не буде вбивців клятих,
Їх в Європу не візьму́ть,
Там не буде рашовати,
В пух і прах нас не зітру́ть.

Європейська ми держава,
Нас підтримує весь світ,
За нас шириться скрізь слава,
Та й лягає неньки цвіт.

Світ дізнався про Вкраїну,
Про незламність й сильний дух,
Чують мову солов’їну,
Яка ріже вбивцям слух.

У нас цінності високі,
Й честь, і совість, і мораль,
Нам потрібна воля й спокій,
Та війна у нас, на жаль.

У Європі Україна,
Європейське нам близьке́,
Європейська ми родина.
Все рашистське нам мерзке́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982727

В БОЯХ З ОРДОЮ

В боях запеклих з клятою ордою
Ні вдень, ні ніччю спо́кою нема,
За землю ллється кров на полі бо́ю,
Дай Боже, щоб усе це недарма.

Щоб недарма лягали в домовини,
Щоб недарма давали там життя,
Там цвіт найкращий неньки-України,
І там щодня є кровопролиття.

Ніяких правил у орди немає,
Конвенції й угоди не для них,
Катує нечисть, всіх підряд вбиває,
Ніко́ли ми не знали стільки лих.

Страшна орда ввірвалась в Україну,
Летять ракети, дрони, літаки,
Зробили з ра́ю нелюди руїну,
Залито кров’ю поле і стежки́.

Бої́ жорстокі й зовсім не вщухають,
Провадиться у нас брудна війна,
Життя потвори кляті забирають,
Вбиває нас ординець-сатана.

Герої рідну землю захищають,
Її не можем ворогу віддать…
На жаль, в боях і го́лови складають…
Ми будемо їх за́вжди пам’ятать.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982813

ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Чому́ ординець са́ме нас обрав?
Чому́ на нас пішов він із війною?
Чому́ потвора кро́ві зажадав
Й не обійшов Вкраїну стороною?

Чому́ війна? Уже десятий рік…
Десятий рік ми крівцю проливаєм,
Полеглим ми не відаємо лік,
Та стоїмо й себе обороняєм.

Але ж чому́? Чому́ до нас прийшли?
Для чо́го їм рідненька Україна?
Вони давно всі межі перейшли…
Й несе для них загрозу солов’їна.

Чому́ гнилий ввірвався оркостан
І не дає спокійно людям жити?
Чому́ ввірвався нелюд цей, тиран,
Й доводиться життям за це платити?

Чому́ ніхто його не зупиня?
Чому́ нема управи на потвору?
Від нього лиш погрози і брехня,
Нелічено смертей й людсько́го мору.

Чому́ не схаменеться терорист?
Чому́ ця кара впала на Вкраїну?
До злочинів у нього тільки хист,
Й суцільну ро́бить нелюд цей руїну.

11.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983015

ОРДИНСЬКЕ СМІТТЯ

Усі гуртом кує́мо ПЕРЕМОГУ,
Жене́м орду, яка до нас прийшла,
Сміливо їм показуєм доро́гу,
Щоб ця потвора з неї не зійшла.

Як йшли до нас – дороги не питали,
Валили ці убивці навпростець,
Вони на нас зненацька так напали,
Та скоро їм прийде́ усім кінець.

Не може це провадитися вічно,
Не може це тривати без кінця,
Пройтись парадом прагнули велично,
Й стирати взя́лись неньку із лиця.

І їх колись зітру́ть, немов в макітрі,
Зітру́ть потвор за це у порошок,
Від них смердить у нашому повітрі,
Отримали ми біль і сильний шок.

Та нам Госпо́дь поможе їх позбутись,
Поможе нам очиститись від них,
Не будемо в ярмі рашистськім гнутись,
Достатньо ми зазнали горя й лих.

Нам Україна треба без ординців,
Не місце їм на цій святій землі́,
Сміття не буде серед українців,
Наза́вжди згинуть кляті москалі.

10.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982825

ОРДА НАМ НЕБО ВИШИВАЛА

Орда нам небо вишивала
По всій Вкраїні цілу ніч,
З Днем Вишиванки нас вітала,
Вітання слала навсібіч.

До нас летіли ті дарунки,
Щоразу був гучним приліт,
Стелились в небі візерунки,
Які страшний лишають слід.

Вони і хрестиком, і гладдю,
Низинкою, та ще й стібком…
Нам не поміряти їх п’яддю –
Все небо вишите цілком.

Те вишиття для нас огидне,
Воно приносить горе й біль,
Лиш ворогам це не набридне,
Бо Україна – їхня ціль.

Страшні узори вишивали,
Ракети замість голки в них,
На нитці ще й вузли в’язали,
Щоб заподіять більше лих.

У нас є сво́я вишиванка,
У нас є сво́є вишиття,
Але ординська та бляшанка
Все забира чиє́сь життя.

18.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 983622

А Я ПИШУ ПРО ТЕ, ЩО ТАК БОЛИТЬ

А я пишу́ про те, що так болить,
Хоча не всі… не всі це розуміють,
Та й довело́ся сліз багато лить…
Немов зерно, ординці міни сіють.

І те, що так взяло́ся нас боліть,
Рядочками на аркуші лягає,
Доводиться з цим жити і терпіть…
Життя щоднини вбивця забирає.

Це рана, що ятри́ться з кожним днем,
І біль нестерпний всюди роздається.
Та чи колись затягнеться рубцем
Чи ще сильніше всюди роз’ятри́ться?

Немов перо я вмокую у кров,
Яка тече з роз’я́треної рани,
Болить, пече, але жива любов
До неньки, яку знищують тирани.

Писати дуже важко про таке,
На аркуші думки́ всі виливати,
Болить найбільше за життя людське,
Яке убивцям легко забирати.

А я пишу́ про те, що так болить,
Пишу́ щодня, вмиваюся сльозами,
Від болю серце рветься, стугонить…
Невже ми вмиті вічними гріхами?

20.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983796

БОЛЮЧЕ ВІДЧУТТЯ

Таке буває відчуття,
Що нас давно уже продали,
А потім лиш для прикриття
Страшних ударів нам завда́ли.

Але навіщо і чому́?
Дай Бог, аби я помилилась…
Цей крок потрібен був кому́?
Навіщо ненька знадобилась?

Якщо продали, то чому́
Дівчата й хлопці наші гинуть?
Невже так легше і кому́,
Що в засвіти рідненькі линуть?

На захист стали з перших днів
І першими пішли в могили…
Той ворог знидіти волів
За те, що з нами так вчинили.

З ножем герої йшли на танк,
Не мали чим оборонятись.
То хто в званні? Який той ранг
Що взявся так розпоряджатись?

Мене Вкраїна вся болить,
Болить за кожного вкраїнця…
Ще скільки зможемо прожить,
Бо чаша горя вже по вінця?

20.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 989542

ВСЕ БУДЕ

Все буде Україна,
Все будуть патріоти,
Яких в рази є більше,
Аніж потвор-сволоти.

Все буде Україна,
Яка розквітне квітом,
Поля заколося́ться
Пшеницею і житом.

Все буде Україна
Квітуча й неповторна,
Бо все, що має ненька –
Краса нерукотворна.

Все буде Україна,
Святині всюди будуть,
Та й імена героїв
Вкраїнці не забудуть.

Все буде Україна
Вмиватися росою,
І цвіт найкращий неньки
Не буде йти до бо́ю.

Все буде Україна
З полотнищем свободи,
Все буде солов’їна,
Бо в нас свої́ є коди.

06.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000338