Месія Дюни
Френк Герберт
256 с.
✨«Логічність не є необхідним атрибутом Усесвіту»✨
Другий том циклу Дюна який може місцями трошки (а може і не трошки) шокувати.
Почнемо з того, що ми бачимо, як влада впливає на людей. Пол стає вже й не таким позитивним персонажем, яким читачі могли б його уявити/побачити у першій книзі.
«Вони створюють довкола себе письменну неосвіченість, бо це найлегше.»
Ірулан теж може змінити ставлення до себе і не у найкращий бік. Бо якщо в кінці першої книги вона виглядала більш розумною жінкою яка прораховує багато чого заздалегідь, то на початку другої книги, її дії ніяк не співставляються з її стражданнями/побиваннями в кінці книги.
«Плани, що ховаються всередині задумів, які причаїлися в глибинах інших планів» тут все ще присутні, але ВАУ ефекту, як в першій частині все ж від них очікувати не варто, бо деякі моменти доволі легко передбачаються😅
А от де скоріш за все буде ВАУ-ефект так це на початку коли зʼявиться персонаж, який не мав би зʼявлятись, ну принаймні в цій частині це трошки неочікувано. А в другій половині книги, де одні карколомні події змінюють інші, поглинають читача настільки, що можна попрощатись зі сном.
Тож, якщо ви вже прочитали першу книгу і плануєте читати другу, беріть собі одразу й третю, бо кліфгенгера у другій наче й нема, але й інтерес щодо подальших подій шалений.
Діліться у коментарях чи читали книгу? Якщо так, то які у вас від неї враження? А якщо ні, то може чекаєте на екранізацію від Дені Вільньова, яка вийде наступного року?
#sci_fi_не_нудноМесія Дюни
Френк Герберт
256 с.
✨«Логічність не є необхідним атрибутом Усесвіту»✨
Другий том циклу Дюна який може місцями трошки (а може і не трошки) шокувати.
Почнемо з того, що ми бачимо, як влада впливає на людей. Пол стає вже й не таким позитивним персонажем, яким читачі могли б його уявити/побачити у першій книзі.
«Вони створюють довкола себе письменну неосвіченість, бо це найлегше.»
Ірулан теж може змінити ставлення до себе і не у найкращий бік. Бо якщо в кінці першої книги вона виглядала більш розумною жінкою яка прораховує багато чого заздалегідь, то на початку другої книги, її дії ніяк не співставляються з її стражданнями/побиваннями в кінці книги.
«Плани, що ховаються всередині задумів, які причаїлися в глибинах інших планів» тут все ще присутні, але ВАУ ефекту, як в першій частині все ж від них очікувати не варто, бо деякі моменти доволі легко передбачаються😅
А от де скоріш за все буде ВАУ-ефект так це на початку коли зʼявиться персонаж, який не мав би зʼявлятись, ну принаймні в цій частині це трошки неочікувано. А в другій половині книги, де одні карколомні події змінюють інші, поглинають читача настільки, що можна попрощатись зі сном.
Тож, якщо ви вже прочитали першу книгу і плануєте читати другу, беріть собі одразу й третю, бо кліфгенгера у другій наче й нема, але й інтерес щодо подальших подій шалений.
Діліться у коментарях чи читали книгу? Якщо так, то які у вас від неї враження? А якщо ні, то може чекаєте на екранізацію від Дені Вільньова, яка вийде наступного року?
#sci_fi_не_нудно
Українська
English
