• ПРОЗОРА НІЧ

    Коли ніч опускає на місто тумани
    Й своїм кольором синім стискає простори,
    Я прослухую думи людей негуманних
    Й намагаюсь мовчати, де правда говорить.

    А спочатку здавалось, що світ був не хворий,
    Тільки тінь показала всю правду на лицях.
    Голоси упирались у темряву хором
    І страхи проростали в холодних зіницях.

    В кульмінації ночі у кожній столиці
    Синій колір розкрився немов стара скриня.
    Там не темінь була, а маленька світлиця
    І дрімота, в якій визріває прозріння.

    Опівнічно-синявий — насправді прозорий,
    Бо і темрява вчить: світло має свій корінь.

    Мирослав Манюк
    09.01.2026
    #спенсеревський_сонет
    ПРОЗОРА НІЧ Коли ніч опускає на місто тумани Й своїм кольором синім стискає простори, Я прослухую думи людей негуманних Й намагаюсь мовчати, де правда говорить. А спочатку здавалось, що світ був не хворий, Тільки тінь показала всю правду на лицях. Голоси упирались у темряву хором І страхи проростали в холодних зіницях. В кульмінації ночі у кожній столиці Синій колір розкрився немов стара скриня. Там не темінь була, а маленька світлиця І дрімота, в якій визріває прозріння. Опівнічно-синявий — насправді прозорий, Бо і темрява вчить: світло має свій корінь. Мирослав Манюк 09.01.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    91переглядів