❗️Весілля наближається. Олімпійській чемпіон зробив пропозицію коханій 🇸🇪 Представник збірної Швеції з біатлону, а також олімпійській чемпіон в 2018 році, Єспер Нелін в соціальній мережі Instagram повідомив про важливий крок у своєму житті. 🥳 Спортсмен зробив пропозицію своїй коханій Сандрі Абремарк під час навчально-тренувальних зборів в Італії. 🔥 Після освідчення Неліна привітали в соціальних мережах як партнери по команді, так і Міжнародний союз біатлоністів 🎤 «Тренування, відпустка і, як вишенька на торті, каблучка на пальці», – написав біатлоніст. #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#поезія Любов не печальна, а тільки приносить печаль від того, що вона нездійсненна і вдержати її неможливо. Е.М.Ремарк, "Чорний обеліск". Ти була потребою – не пристрастю, Звичкою тримати все в тіні. Ти прийшла і просто залишилася, Проростала клятвою в мені. Змовою – без драми недоречної, Порожнеча, вистуджена з дна, Кинула мене під ноги вечору – Сам в своїх обіймах доживав. Не була ні щастям, ані втратою, Без надриву душ, без передмов – Захололо серце, під лопаткою Оселився біль – моя любов. У легенях пилом недоречності, Сіллю в ранах, глибиною в світ, Безозвучним криком – став залежним я, Поглинала все живе в мені. Світла не несла, лише окравою Огортала пам'ять і печаль. Чорним обеліском в серці зраненім Стала у надмірності мовчань. Ніч лягає саваном розвітреним, А думки – як птахи об шибки: Ти мені ні полум'ям, ні зливою Не зосталась, витліла – лиш дим. Крає скальпель втрату – геометрія Пережитих днів тепер тягар. Цвинтарне затишшя. Не розгледів я: Пила з мене сили і життя. 25.07.2025 Олеся Репа

Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щаслива людина відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить у темряві ✍️ Еріх Марія Ремарк

Давай просто будемо. Не треба обіцянок. Не треба очікувати неможливого. Ти будеш у мене, а я - у тебе. Давай просто будемо одне в одного. Мовчки. Тихо. І по-справжньому ✍️ Еріх Марія Ремарк

Такою вже є сутність людини: по-справжньому вона дорожить тільки тим, що в неї забрали ✍️ Еріх Марія Ремарк

Найпотрібніші, найбажаніші й найочікуваніші люди з'являються в нашому житті тільки тоді, коли ми звільняємо всередині себе простір для їхньої присутності. Звільняємо від пам'яті, від минулого, від страхів і власних дурних заборон і рамок. Справжніми ми стаємо не на самоті. Самотність лише сприяє очищенню душі. Справжніх себе ми впізнаємо тільки з тими, хто відкриває в нашому серці світ добра, ніжності, маленьких щоденних див, усмішок і безмежного щастя... Е.М. Ремарк

Повернення до улюбленого автора то завжди зона комфорту, але у випадку Ремарка це місцями боляче. Крізь роки, що минають і з нашими реаліями думки та життя героїв, на жаль, відгукуються з новою силою. "Чорний обеліск" є певним продовженням романів «На Західному фронті без змін» та «Повернення». Німеччина 1920-х років. Шалена інфляція, хиткість і страх перед майбутнім... Людвіг, ветеран Першої світової, продає надгробки та підробляє органістом у психіатричній лікарні. Там він знайомиться з дівчиною, яка страждає на роздвоєння особистості. Не очікувала, що цього разу мене доб'є саме інфляція. Але герої живуть своє життя, як можуть, знаходять сили, хоча де їх взяти. А ще тут більш відвертий Ремарк, більш іронічний, навіть з чорним гумором. Чого вартують одні лиш рожеві трусики на надгробку ) У романі відображено події з життя самого Ремарка. Після демобілізації 1921 року майбутній письменник працював комівояжером з продажу надгробків у гранильній майстерні братів Фоґт у рідному місті Оснабрюці. Як і герой роману, Ремарк грав на органі в каплиці при міській лікарні, щоб отримувати безкоштовний обід, і спостерігав за життям хворих у психіатричному відділі. 1922 Ремарк поїхав з Оснабрюка, отримавши посаду журналіста в гановерській газеті «Ехо Континенталь». Як завжди, раджу кожному до читання 🖤 #що_почитати #класика #книжковий_відгук #літературний_флюгер

6 книг, які вчать ніколи не здаватися: • Джоді Піколт «Янгол для сестри» • Еріх Марія Ремарк «Іскра життя» • Айн Ренд «Джерело» • Кадзуо Ісігуро «Не відпускай мене» • Джек Лондон «Мартін Іден» • Джоджо Мойес "Один плюс один" ➡️Зберігайте пост, якщо був корисний!♥️

Незабаром буде відгук на доволі біографічну книгу Ремарка, тож поки добірка фактів, які ви точно не знали. 💭 Насичена біографія письменника Еріха Марії Ремарка не менш цікава і захоплива, ніж його творчість. Протягом життя він встиг позайматися найрізноманітнішими речами та освоїти кілька професій, але величезний вплив на його життя справили події Першої Світової війни. Саме враження, отримані у воєнні часи, згодом і стали лейтмотивом багатьох його знаменитих творів, які є безперечними шедеврами #втрачене_покоління #літературний_флюгер #ремарк #класика

От вам порада від короля жахів для похмурого вечора : автор бестселерів назвав "Ніч живих мерців" 1968 року хорором, який досі викликає у нього справжній жах. За його словами, після першого перегляду цього "малобюджетного шедевру" він відчув "безпорадність та жах", і це відчуття залишилося з ним донині. Письменник також розповів, що у підлітковому віці його дуже злякав фільм "Привиди будинку на пагорбі", а у зрілому віці — "Відьма з Блер". Разом із тим, "Ніч живих мерців" у його персональному рейтингу залишається найстрашнішим хорором всіх часів. До слова, саме "Ніч живих мерців" започаткував цілий жанр кіно про зомбі. Знятий у 1968 році незалежним режисером Джорджем Ромеро, він і нині вважається одним з найкращих фільмів у цьому жанрі. І ремарка, що перша згадка зомбі в сучасному для нас уявленні, була у Г. Ф. Лавкрафта. https://lux.fm/stiven-king-radit-podivitisya-horor-yakij-nalyakav-jogo-na-vse-zhittya_n165253