Він був невисоким, мовчазним фермером і мисливцем. Але коли Москва вирішила, що маленьку Фінляндію можна швидко поставити на коліна, саме такі люди зруйнували плани імперії. Його звали Сімо Гяюгя. Він народився 1905 року в Раутаярві — прикордонному сільському районі Фінляндії. Виріс у багатодітній фермерській родині, змалку ходив лісами, полював, вправлявся у стрільбі та навчився годинами залишатися непомітним. У військових документах його зріст становив лише близько 152 сантиметрів. Сусіди знали Сімо як тиху, замкнуту людину, яка не шукала ані слави, ані уваги. А потім настав листопад 1939 року. 23 серпня нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали пакт Молотова—Ріббентропа із секретним протоколом, за яким Фінляндія опинилася у радянській «сфері впливу». Коли Гельсінкі відмовився виконати територіальні вимоги та дозволити Москві створити військові бази, Кремль розірвав пакт про ненапад. 30 листопада СРСР без оголошення війни напав на Фінляндію. У Москві розраховували на швидку перемогу. З одного боку — величезна Червона армія, танки, авіація й артилерія. З іншого — невелика країна з обмеженими ресурсами, резервістами та довжелезним кордоном. Фінляндія здавалася легкою здобиччю. Знайомий почерк російської імперії: спочатку ультиматуми, потім вигадане виправдання, вторгнення — і переконання, що сусід не наважиться чинити опір. Але фіни наважилися. Вони знали свої ліси. Знали мороз. Знали, як пересуватися на лижах, маскуватися в снігу, бити по колонах і зникати раніше, ніж ворог розумів, звідки прийшла атака. Сімо Гяюгя потрапив до 34-го піхотного полку й воював на напрямку Коллаа. Саме там народилася знаменита відповідь фінських захисників на запитання, чи втримається позиція: «Коллаа триматиметься, якщо нам не накажуть відступити». Ці слова сьогодні болісно зрозумілі українцям. Бо маленька країна не обирає, чи нападатиме на неї імперія. Вона обирає лише одне: стати на коліна чи боротися. Сімо виходив на позиції ще до світанку. Мороз часто перевищував –20 °C, а іноді опускався нижче –40 °C. Він ущільнював сніг перед стволом, щоб постріл не здіймав білої хмари, та тримав сніг у роті, аби пара від дихання не видала його місце. Замість оптичного прицілу використовував відкритий: оптика могла відбити сонячне світло, запітніти на морозі та змусити стрільця вище підняти голову. Він міг годинами лежати нерухомо у снігу. Не заради спортивного рекорду. Не заради красивої легенди. За його спиною були дім, родина і країна, яку прийшли захопити. Сімо увійшов в історію як «Біла смерть», хоча дослідники досі сперечаються, чи справді це прізвисько дали йому радянські солдати, чи воно стало частиною фінської воєнної легенди. Дискутують і про точну кількість уражених ним військових. Обережна Національна біографія Фінляндії говорить про понад 200, тоді як армійські та музейні джерела наводять цифри, що перевищують 500. Точно встановити остаточне число в умовах фронту неможливо. Беззаперечно інше: за кілька місяців цей тихий фермер став одним із найрезультативніших снайперів воєнної історії. Це не історія для романтизації смерті. Це історія про те, до чого загарбник примушує звичайну людину. Учора вона працювала на землі. Сьогодні мусить захищати цю землю зі зброєю. Радянське командування намагалося знищити Сімо: проти нього відправляли інших стрільців, обстрілювали райони, де він міг перебувати. Але він продовжував виконувати завдання. 6 березня 1940 року під час бою Гяюгя був тяжко поранений у обличчя. Він вижив і прийшов до тями 13 березня — саме в день завершення Зимової війни. Фінляндія втратила частину своєї території, зокрема землю, де стояв дім Сімо. Проте держава зберегла незалежність і не стала ще однією республікою, поглинутою Радянським Союзом. Гяюгя пережив складне лікування, оселився в іншій частині країни й повернувся до мирного життя. Він займався господарством. Полював на лосів. Розводив собак. Майже не говорив про війну й не будував кар’єру на своїй славі. Коли його запитували, як він досяг таких результатів, Сімо відповідав просто: «Практикою». А власну роль у війні пояснював без пафосу: він виконував те, що йому доручили, настільки добре, наскільки міг. Адже Фінляндія не вистояла б, якби інші захисники не робили того самого. У цій відповіді — різниця між загарбником і захисником. Загарбник приходить по чужу землю, бо вважає, що має на неї право. Захисник бере зброю, бо інакше чужі солдати прийдуть у його дім. Сімо не воював, щоб Фінляндія стала більшою. Він воював, щоб вона залишилася Фінляндією. Саме тому його історія так відгукується в Україні. У 1939 році Москва була переконана, що фіни швидко капітулюють. У 2022 році Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, порушивши Статут ООН і міжнародне право. Через чотири роки ООН усе ще називала цю війну повномасштабним вторгненням Росії та підтверджувала право України на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Змінюються диктатори. Змінюються прапори над Кремлем. Але імперська помилка залишається тією самою: Москва знову й знову недооцінює людей, які захищають власний дім. Фіни вистояли не тому, що не боялися. Вони вистояли, бо розуміли: поступитися агресорові сьогодні — означає втратити право вирішувати власне майбутнє завтра. Українці знають ціну цієї правди краще за багатьох. Сімо Гяюгя прожив 96 років і помер 2002-го. Людина, яку світ пам’ятає як одного з найнебезпечніших воїнів, насправді найбільше хотіла простих речей: свого господарства; своїх собак; тиші рідного лісу; і країни, в якій чужа імперія не вирішує, як йому жити. Можливо, справжня сила саме така. Вона не кричить про власну велич. Не просить оплесків. Вона просто стає між ворогом і домом — і каже: «Далі ти не пройдеш». 🇫🇮🇺🇦 #СімоГяюгя #ЗимоваВійна #Фінляндія #Україна #РосійськаАгресія #БілаСмерть #ІсторіяОпору #ЗахистБатьківщини #Свобода

🌿 Іноді потрібно зламатися… щоб зібрати себе кращою версією. Ми боїмося власних падінь, ніби вони означають поразку. Але інколи саме вони стають початком справжніх змін. Коли руйнуються старі переконання, очікування чи ілюзії, з’являється простір для чогось нового. Для більшої сміливості, зрілості та любові до себе. Не кожна тріщина робить нас слабшими. Деякі відкривають шлях до світла. 💙 Не бійся складних періодів. Можливо, зараз ти не руйнуєшся — ти перебудовуєш себе.

⚡️НОК України розпочав процедуру оскарження в CAS рішення МОК щодо поновлення прав Олімпійського комітету Росії 🤝Національний олімпійський комітет України у тісній взаємодії з Міністерством молоді та спорту України та за правової підтримки юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» офіційно розпочав в Спортивному арбітражному суді (CAS) (Лозанна, Швейцарія) процедуру оскарження рішення Виконавчого комітету Міжнародного олімпійського комітету (МОК) від 7 липня 2026 року щодо тимчасового поновлення прав Олімпійського комітету Росії (ОКР). ℹ️28 липня 2026 року НОК України подав до CAS Заяву про апеляцію (Statement of Appeal), в якій просить скасувати рішення МОК як таке, що, на переконання української сторони, суперечить положенням Олімпійської хартії, усталеній практиці CAS та не враховує фактичні обставини, які стали підставою для призупинення членства Олімпійського комітету Росії у 2023 році. 🔹Позиція НОК України ґрунтується на тому, що рішення МОК було прийнято передчасно та без належної перевірки того, чи справді усунуто порушення, через які Олімпійський комітет Росії був відсторонений після звернення НОК України 6 жовтня 2023 року. Йдеться насамперед про втручання у територіальну юрисдикцію НОК України шляхом включення до структури ОКР спортивних організацій із тимчасово окупованих територій України. 🙌Подання апеляції є важливим кроком України у захисті принципів Олімпійської хартії, міжнародного права та територіальної цілісності нашої держави в міжнародному спортивному середовищі. НОК України й надалі послідовно відстоюватиме права українського спорту, використовуючи всі передбачені міжнародним правом юридичні механізми для захисту інтересів держави та української олімпійської спільноти. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️Білецького бачать заміною Сирському: активістка пояснила чомуПід час акції протесту в Києві проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони одна з учасниць, Дар'я Агафонова, заявила, що бачить командира 3-го армійського корпусу Андрія Білецького гідною заміною чинному головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському.Активістка пояснила свою позицію тим, що Сирський, на її думку, є представником "старої радянської школи", тоді як українській армії потрібні "нові ідеї та свіжі голови". Вона також назвала Білецького "молодим, перспективним, активним діючим військовим", наголосивши на його ролі у створенні 3-го армійського корпусу.Крім того, Дар'я висловила переконання, що Федоров і Білецький могли б ефективно працювати разом, назвавши такий тандем "дуже масштабним та перспективним".🎥 Детальніше — у відео Яна Доброносова, “Телеграф”.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ Впевненість у собі?❇️Целеспрямованість❇️Турбота про себе❇️Самодостатність❇️Самоорганізація❇️Особистісне зростання❇️Фінансова незалежність❇️Підтримуюче оточення – відсутність токсичних людей у ​​близькому колі❇️Зовнішній вигляд – здоров'я, догляд за собою, стильВпевненість у собі – це переконаність у спроможності керувати сприйняттям та емоційним станом. Підняти самооцінку можна, працюючи над цінностями та переконаннями.

❗️Валерій Залужний вважає, що заяви про поразку Росії є передчасними та не відповідають реальній ситуації▪️На його думку, війна зайшла у фазу виснаження, де тактичні успіхи, удари по логістиці чи інфраструктурі не здатні забезпечити стратегічну перемогу жодній зі сторін.▪️Він наголошує, що Україна не може військовим шляхом деокупувати всі окуповані території, а Росія — захопити всю Україну. Водночас Москва робить ставку на виснаження України, тоді як міжнародна підтримка Києва демонструє ознаки послаблення.▪️Окремо Залужний критикує нинішню модель НАТО, вважаючи її пристосованою до реалій «холодної війни», а не сучасних конфліктів. ▪️На його переконання, результат війни визначатиметься не просуванням фронту, а стійкістю суспільства, економіки, технологічними можливостями та довгостроковою підтримкою союзників.#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Удар по Лаврі доводить просту думку: московити не є рускімі. Справжні нащадки Русі берегли б свою культурно-історичну спадщину. А для цих вона звісно чужа. Століттями на зовнішній арені народ орків прикидається "вихідцями з Русі". Путін ще недавно (коли фріка ще пускали на поріг в країни Європи) розповідав тому ж Макрону дивні історії про "рускую княжну Анну Ярославну". Донька київського князя буцімто об'єднує народи Франції і Московії. Цей полоумний писав статті, що нинішня росія походить із "купєлі Херсонеса", бо в Корсуні окупованій московитами колись хрестився київський же князь Володимир. Чи не маячня божевільних? Але цю маячню на повному серйозі прямо зараз через шкільні підручники прошивають в голови дітям різних племен на території російської федерації. Після цього пермяки, башкіри, татари і навіть явно монголоїдні буряти виростають з переконанням, що вони православниє рускіє. А далі когнітивний дисонанс в головах веде їх до думки: а чому тоді їхнім Києвом володіють якісь фашисти-укрАінци? Жерцям культу з Кремля просто залишається підсунути обкраденим і знедоленим тубільцям рішення — іти на релігійну війну, продаючи сатані свої душонки за 3 копійки. Але сьогодні болотні дикуни здійснють цілеспрямований удар по Лаврі. Просто від безсилля від того, що не можуть захопити Україну, виміщують злобу на її найціннішій культурній пам'ятці, яку вони типу вважають своєю. Їхня слабка культурна ідентичність не здатна витримати конкуренції - всі храми на території РФ молодші, не йдуть за своєю історичною цінністю ні в яке порівняння з тисячолітніми храмами Києва чи навіть Чернігова, а тому ніколи не здатні були ефективно об'єднувати московитів. І саме тому предки з НКВД ще в 1941 замінували і взірвали культурну пам'ятку, коли тікали від німців і розуміли, що не зможуть більше володіти Руською спадщиною. Бо там були усипальниці всіх українських князів з часів Русі. З існуванням такого доказу давньої державності народу, який вони безуспішно намагалися інкорпорувати в своє безрідне плем'я на правах молодшої гілки, цей ІДІЛ не міг змиритися. Власне цей кармічний цикл почав ще "перший вєлікорос" Андрій Боголюбський, який почав кар'єру з розграбування київської святині, а тому був затаврований як чужинець на Русі ще авторами тогочасних руських літописів. Але московити не тільки є чужинцями на планеті, вони є антихристиянами. І це важливо. Бо багато християн у світі розчаровані повісткою в своїх державах і симпатизують рашці, бо помилково вірують, що РФ це "християнська держава і вона захищає цінності, які втратив Захід". Багато навіть в США збуджується, коли в Україні намагаються заборонити РПЦ. Але Російська путінославна церква сьогдні так і не засудила російську армію за удар по християнській святині. Отже навіть релігійний підрозділ ФСБ це антихристиянська агресивна організація. Вони прикидаються християнами, але мають бути викинуті звідусіль. За цей удар має бути покарання — повна заборона РПЦ. Ми маємо посилити процес викорінення цієї агресивної секти в світі і у нас. Кожен удар буде відплачено втратою Кремлем свого впливу. А потім цей процес перекинеться всередину нинішньої РФ. А закінчиться в Москві.

❗️ Замість професійного обговорення фінансування ЗСУ і вилучення з бюджету Міноборони 40 млрд грн голова ВР влаштував перепалку з депутатами опозиції, - народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність» Софія Федина. За її словами, спікер вдався до персональних образ та приниження опозиційних депутатів. Конфлікт виник під час розгляду критичних поправок до оборонного бюджету. "Я хочу звернутися до жінок у цій залі. Якби хтось із чоловіків-колег вам сказав такі слова "подивіться в дзеркало і займіться собою", як би ви ставилися до цього? Думаю, що для кожної жінки в цій залі це би було абсолютно неприйнятно, і така людина втратила би будь-яке моральне право на повагу, на довіру і на нормальну співпрацю", – заявила Федина. ⚡️Депутатка уточнила, що ці слова пролунали з вуст Руслана Стефанчука безпосередньо під час пленарного засідання у відповідь на зауваження щодо фінансування армії. На переконання представниці "Європейської Солідарності", подібні інциденти демонструють системну кризу всередині Верховної Ради та суперечать задекларованому курсу України на євроінтеграцію.

❗️ Замість професійного обговорення фінансування ЗСУ і вилучення з бюджету Міноборони 40 млрд грн голова ВР влаштував перепалку з депутатами опозиції, - народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність» Софія Федина. За її словами, спікер вдався до персональних образ та приниження опозиційних депутатів. Конфлікт виник під час розгляду критичних поправок до оборонного бюджету. "Я хочу звернутися до жінок у цій залі. Якби хтось із чоловіків-колег вам сказав такі слова "подивіться в дзеркало і займіться собою", як би ви ставилися до цього? Думаю, що для кожної жінки в цій залі це би було абсолютно неприйнятно, і така людина втратила би будь-яке моральне право на повагу, на довіру і на нормальну співпрацю", – заявила Федина. ⚡️Депутатка уточнила, що ці слова пролунали з вуст Руслана Стефанчука безпосередньо під час пленарного засідання у відповідь на зауваження щодо фінансування армії. На переконання представниці "Європейської Солідарності", подібні інциденти демонструють системну кризу всередині Верховної Ради та суперечать задекларованому курсу України на євроінтеграцію.

У львівській школі №13 вчителька ображала учня через те, що його тато на війні. Її звільнили, повідомив директор департаменту освіти й культури Львівської міськради Андрій Закалюк. За його словами, адміністрація школи, практичний психолог, класний керівник і соціальний педагог отримали догани за неналежне реагування та порушення під час внутрішнього розгляду ситуації. Раніше журналіст Роман Онишкевич повідомив про публічне приниження школяра з боку вчительки. Ситуація сталася з сином його товариша, військовослужбовця Нацгвардії Олега Звозди. Онишкевич оприлюднив лист батька до директорки закладу, в якому він написав, що вчителька української мови та літератури Страхова Ольга Петрівна систематично ображала його сина, який навчається у 7-му класі. Звозда вказав, що, за переконаннями жінки, хлопець росте «ту*им» і «д**ілом» тому, що його батько є військовим і не приділяє синові достатньо часу. ✒️: Андрій Закалюк, Роман Онишкевич | Facebook