СУСІД СПОСТЕРІГАЄ

Ось потвори з оркостану
Знову гаратають,
Хочем жити чи вмирати –
Вони не питають.

Їм аби лишень стріляти,
Нищить Україну,
Та й бляшанки випускати –
Не давать спочину.

А бляшанок в оркостані,
Як піску у морі,
Ми усі в тривожнім стані,
Бо думки́ в них хворі.

З усіх усюд запускають
Мотлох юродиві,
Люд невинний убивають
У гнилім пориві.

Чи не можуть їх спинити?
Чи й гадки не мають?
А ми хочемо всі жити…
То на що чекають?

А той мотлох без упину
Злітає з болота.
Прикру маємо картину,
В нас роки скорбота.

А сусід спостерігає,
Бо не їх вбивають…
Щось вичікує-чекає,
Бо біди не знають.

Чи ще довго доведеться
У борні стояти?
Та й чи скоро це минеться
Й далі що чекати?

03.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1045436

ХАЙ ЗОТЛІЄ ВСЯ СВОЛОТА

Знов потвори з оркостану
Підняли́сь у небо,
Та обвугленого стану
Їх усіх нам треба!

Хай потвори спопеліють
Всі над болота́ми,
Та й усі хай поніміють,
Згинуть з потрохами.

Знищи, Боже, вражий мотлох
Ще над болота́ми,
Хочем бачить всіх їх здохлих!
Боже, будь із нами.

Хай верта упир в болото
На свої́х бляшанках,
Хай зотліє вся сволота
У ворожих банках.

Бо ж вони летять, Всевишній,
Сві́чі нам гасити.
А ми хочем, Боже тиші,
Всі ми хочем жити!

Зупини їх, я благаю,
Не дай їм летіти!
Роблять пекло нам із ра́ю…
Не хочем німіти!

25.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044424

НЕ НАБУ́ЛОСЯ СПОКО́Ю

Не набу́лося споко́ю –
Мить лиш без тривоги,
Та й ординці не забули
До нас всі дороги.

Не набу́лося споко́ю –
Ворог атакує,
Життя людські забирає,
Домівки руйнує.

Хоч би швидше божевілля
Уже закінчи́лось,
І все дрантя з оркостану
У багні втопилось.

Та нема кінця і кра́ю
Вже жахіттю цьому,
У молитві ру́ки зводжу
Господу Святому.

Тиша лиш на мить буває
І вона не тішить,
Нас упир не забуває
Й ніяк не зали́шить.

Жити хочемо, Всевишній,
І в страху не бути,
Тому́ вибухів й тривоги
Ми не хочем чути.

19.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044005

ХТО ЗУПИНИТЬ ВІЙНУ?

Хто зупи́нить війну в Україні?
Ту війну, що не нашою є…
Аби мові звучать солов’їній,
Яку ворог ніза́що не вб’є.

Хто зупи́нить убивць-терористів,
Які в нашу домівку прийшли?
Щоб не чуть від ракет страшні свисти,
Що у простір вкраїнський ввійшли.

Хто зупи́нить війну цю жорстоку
Чи пове́рне її в оркостан?
Бо ми платимо ці́ну високу.
Чи безсмертний ординський тиран?

Хто зупи́нить війну? Хто це зробить?
Хто зуміє приспати потвор?
Щоб смердючий зотлів уже чобіт,
Аби нас залишив цей терор.

Хто зупи́нить війну? Я питаю!
Розтопіться серця́ крижані!
Я і Бога і людство благаю…
Хто ж поставить кінець цій війні?

Хто зупи́нить війну чимскоріше?
Хто Вкраїну і нас збереже?
Бо щоразу жахіття все гірше…
Зупиніть цю війну в нас уже!

29.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1004195

ПРИЗЕМЛИ

Приземли бляшанки, Боже,
Знищи дрантя це воро́же,
І від гни́лі чи́сти простір,
Щоб невдалим був їх постріл.

Приземли ворожі ці́лі,
Та вже так, щоб не вціліли,
Приземли їх в оркостані,
Щоб цей зліт в них був останнім.

Приземли їх на болоті
З феєрверками в польоті,
Факел довго з них палає,
Як заграва хай засяє.

Приземли їх, я благаю,
Відверни від мо́го кра́ю,
Відверни від України,
Хай уся ця нечесть згине.

Приземли їх, та хутчіше,
Хай палають яскраві́ше,
Їх у себе не чекаєм
Й відвернути їх благаєм.

Приземли із фаєр-шоу,
Цим заве́рши їх розмову,
Приземли, нехай палає
Й нас вже більше не вбиває.

25.08.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 992206

НІЧ БЕЗ ТРИВОГИ

Я дякую, Боже, за ніч без тривоги,
Щоб ворог наза́вжди зійшов із дороги,
З дороги, яка їх веде в Україну,
Молю тя, Ісусе, Пречистої сину.

В молитві щоразу звертаюсь до Бога,
Щоб в тишу нічну не вривалась тривога,
Вона не порушила сон до світанку,
То ж бу́ло спокійно у нас аж до ранку.

Звучання сирени усіх нас лякає,
Бо ворог в ту мить і не спить, й не дрімає,
А ру́ки потвор на тих кнопках, де пуски.
Таке воно бидло ординське те руцьке.

Нерідко звучать в нас сирени тривожні,
Бо ду́ші в потвор з оркостану порожні,
Й не просто лякають, а й діють паршивці,
То ж мають таку насолоду убивці.

Та дякую Богу, що ніч була тиха,
За те, що минула вона в нас без лиха,
За те, що в страху́ і в сльозах не тремтіла,
Й від вибухів я не здригалась, не мліла.

Дай, Боже, щоб тиша в нас за́вжди звучала,
Щоб гниль з оркостану життя в нас не брала,
Щоб вся Україна в сльозах не тонула,
Й ця віха війни в нас назавжди минула.

28.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001784

КАХОВСЬКИЙ АПОКАЛІПСИС

Каховський апокаліпсис… Біда…
Біда, яку орда для нас зробила,
Нема там і пташиного гнізда́ –
Усе орда проклята затопила.

Перлина степова тепер в воді,
Міста́ і се́ла стали під водою,
Та прощення не буде цій орді,
Бо в нас уже роки нема споко́ю.

Ці не́люди пішли на крок такий,
Створила паскудь екокатастрофу.
Який же ПЕРЕМОГИ шлях гіркий…
Йдемо́ усі, неначе на Голгофу.

За що нам, Боже, кара аж така?
За що нас знищують у різний спосіб?
Чому́ не всохне ірода рука,
Яка вбиває українців й досі?

Чи зважить хоч на це тепер весь світ?
Чи хоч тепер весь світ заб’є тривогу?
Та скільки нам побачити ще бід,
Аніж побачим нашу ПЕРЕМОГУ?

Каховський апокаліпсис… Це жах,
Що може ще страшніше спричинити,
Де гине все живе в нас на очах,
Й ніхто не взявся вбивцю зупинити.

Чи б́айдуже так світові до нас?
Чи це тому́, що це не їх торкає?
Та чи прийде́ для вбивць розплати час?
А світ за всім лишень спостерігає…

Каховська катастрофа на роки,
І наслідки покажуться болючі,
А все це від ординської руки́…
Та світ мовчить про нелюдів смердючих.

Ми жити хочемо! Всевишній, нас почуй!
І зупини убивць із оркостану,
А світу очі, Боже, ти роззуй…
Благати я про це не перестану.

08.06.2023р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 985556

І ЗНОВУ ТРИВОГА

І знову спо́кою нема,
І знову в нас звучить тривога,
Будь, Боже, з нами усіма,
Хай МИРОМ встелиться доро́га.

Не допусти, молю́, біди́,
Не допусти вогню, ударів,
Хай не лишають в нас сліди,
Бо це не звуки від фанфарів.

Верни їх, Господи, туди,
Звідкіль вони до нас злітають,
Біду, Всевишній, відведи,
Хай в нас життя не забирають.

Верни їх, Боже, в оркостан,
Верни бляшанки ці додому,
Нехай збирає їх тиран,
Хоч всі зараз, хоч по одному.

Не потребуємо ми їх,
Птахі́в лиш наших хочем бачить,
Верни, Всевишній, їм усіх…
Наш нарід то́го не пробачить.

Тривога, страх і укриття,
Молитва, відчай і зневіра,
Врятуй нам, Господи, життя,
Бо лиш на нього в нас офіра.

11.06.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 985868

ДАРУНКИ З ОРКОСТАНУ

Приліт сьогодні знову у Дніпрі,
Й по Києву потвори теж гатили…
Вбивають, нищать кляті москалі...
Життям вкраїнці знову заплатили.

Будинки, і лікарні, й гаражі…
Травмовані, убиті… й знову діти…
Не знають вбивці жодної межі́ –
У пеклі їм за це вовік горіти.

Їм треба Україна, та без нас,
Тому́ ракети всюди запускають,
Та вогник віри в нас ще не загас,
Але ж життя потвори забирають.

Будинок чи лікарня – той об’єкт,
Який несе загрозу оркостану?
Відомо, що відсутній інтелект,
Тому́ пускає зброю ту бляшану.

Сьогодні знову Київ і Дніпро,
Херсон, і Миколаїв, й Запоріжжя…
Яке ж бо у потвор гниле нутро…
Куди гати́ть – нема в них роздоріжжя.

Й Одесі дістається від потвор,
І Харківщина має подарунки…
Чи матиме завершення терор?
Які у них ще плани й розрахунки?

26.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 984386

ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Чому́ ординець са́ме нас обрав?
Чому́ на нас пішов він із війною?
Чому́ потвора кро́ві зажадав
Й не обійшов Вкраїну стороною?

Чому́ війна? Уже десятий рік…
Десятий рік ми крівцю проливаєм,
Полеглим ми не відаємо лік,
Та стоїмо й себе обороняєм.

Але ж чому́? Чому́ до нас прийшли?
Для чо́го їм рідненька Україна?
Вони давно всі межі перейшли…
Й несе для них загрозу солов’їна.

Чому́ гнилий ввірвався оркостан
І не дає спокійно людям жити?
Чому́ ввірвався нелюд цей, тиран,
Й доводиться життям за це платити?

Чому́ ніхто його не зупиня?
Чому́ нема управи на потвору?
Від нього лиш погрози і брехня,
Нелічено смертей й людсько́го мору.

Чому́ не схаменеться терорист?
Чому́ ця кара впала на Вкраїну?
До злочинів у нього тільки хист,
Й суцільну ро́бить нелюд цей руїну.

11.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 983015