В Україні ліквідують інтернаціональні легіони: командир розповів, що з ними буде https://share.google/p6vdjqXuEHaRkN64r

Тому люди не зовсім розуміють таке рішення, адже це не просто зміна підпорядкування – це фактичне розформування. Плюс вони спілкуються з іншими легіонами, з тими, де цей процес вже майже завершився. Там також неоднозначні відгуки.

– Якщо ваш батальйон переходить під інше підпорядкування і буде виконувати інші бойові задачі, він все одно залишається в такому самому складі? Чи дехто може бути переведений до інших підрозділів?

– Не можу сказати, в мене такої інформації немає. Поки що ми маємо стати лінійним батальйоном в штурмовому полку. Зараз ми окрема одиниця, а потім будемо у складі полку. Як воно буде, поки що мені важко сказати.

– На вашу думку, як би мала виглядати ця ситуація? Звісно, ми розуміємо, що, напевно, Генштаб прагне, аби ефективність нашого війська зросла. Але яким чином можна цього досягти без таких рішень, про які ми говоримо?

– Я не можу керувати такими процесами. Але, на мою особисту думку, – і я сподіваюся, що це буде почуто, – наш підрозділ є злагодженим, ефективним, бойовим. Я не можу говорити про інші легіони.

Наш легіон – це система, в якій є свій рекрутинг, ми самі знаходимо іноземців, самі їх супроводжуємо, оформлюємо, відправляємо на базову військову підготовку тощо. Ми використовуємо до десяти видів різних безпілотних систем, маємо підрозділи вогневої підтримки. В нас своя медична служба, своя логістика. Все згідно з концепцією, про яку говорили вище.

Як на мене, варто було б залишити наш батальйон у такому самому вигляді в підпорядкуванні командувача Сухопутних військ і надалі використовувати так, як він і використовувався ефективно перед тим, згідно з новітньою концепцією, затвердженою головнокомандувачем, виконувати бойові задачі, які ми виконували. Ця концепція мала би масштабуватися. Крім того, Інтернаціональний легіон – це бренд, який допомагає в принципі залучати іноземців до Сил оборони і має великий унікальний досвід роботи з іноземними добровольцями.

Вашому батальйону поки що не надійшла вказівка про переведення до Штурмових військ, правильно?

– Вказівка надійшла, ми зараз проводимо підготовчі заходи, усе в процесі. Є наказ, і ми його виконуємо.

– Цей наказ обговорюється у вашому батальйоні? Ви вже довели до відома цих людей, що є таке рішення?

– Звичайно, ми як командири зобов'язані поінформувати особовий склад і своїх підлеглих командирів.

– Якою була реакція?

– Бачите, в нас бойовий ефективний підрозділ. Ми працюємо на визначеному напрямку, працюємо ефективно і успішно. До червня 2023 року у нас була невелика тактична група на півночі. Ми займалися контрдиверсійною та диверсійною роботою. А з червня 2023 року ми заїхали в Серебрянський ліс. Від того часу ми були на Тернах, потім у Часовому Яру, в Покровську, на Харківському напрямку. Отже, повоювали багато і завжди на найнебезпечніших ділянках фронту. Ми завжди успішно і ефективно працювали.

Тому люди не зовсім розуміють таке рішення, адже це не просто зміна підпорядкування – це фактичне розформування. Плюс вони спілкуються з іншими легіонами, з тими, де цей процес вже майже завершився. Там також неоднозначні відгуки.

Чому це важливо? Тому що якщо ворог вже почав активний наступ, то часто зупинити його з різних причин буває важко. А саме такі дії збивають їх з пантелику і знижують темп і силу удару.

На базі нашого підрозділу вже майже рік проходить апробація цієї концепції. Водночас у Штурмових військ інша структура, інші задачі, які по-іншому виконуються.

– Як я розумію з того, що ви сказали, не йдеться про звільнення цих легіонерів? Вони залишаються в структурі ЗСУ, просто мають перейти до Штурмових військ?

– Так, планується перевести особовий склад до Штурмових військ.

– У такому разі, якщо брати суто математично, загальна кількість особового складу не зменшується?

– Теоретично це має бути так, але я боюсь, що далеко не всі іноземні добровольці захочуть йти у штурмовики.

– Можливо, вони просто ще не підготовлені до штурмової діяльності – і морально, і просто з погляду професійної підготовки? Чи передбачена додаткова підготовка для таких військовослужбовців?

– Суть у тому, що ці люди спеціально готуються під спеціальні задачі. Це висококваліфіковані військовослужбовці, які знають собі ціну, які знають, як працювати: топографія, оцінка обстановки, саперне діло, робота з БПЛА тощо. Тобто в нас хлопці самі заточені на ті завдання, які вони виконують зараз— це професійний навчений особовий склад для спеціального використання. Натомість штурмовик – це трошки інший рівень навченості й підготовки.

З чим пов'язано таке рішення? Чому воно було ухвалене?

– Я не можу сказати – до нашого відома таке не доводять. Але я думаю, це пов'язано з двома питаннями. Перше питання – це навести лад у штатній структурі Збройних сил, адже у нас є багато окремих батальйонів, по-різному укомплектованих, які залучаються або не залучаються до бойових дій, виконують чи не виконують бойові завдання. І друге питання – це створення Штурмових військ. Відповідно, їх треба укомплектовувати, чимось насичувати тощо. Легіони переводять у склад саме Штурмових військ, які зараз формуються.

Але якщо говорити безпосередньо про наш батальйон, то я можу сказати, що він має свою специфіку і не надто вписується у парадигму Штурмових військ.

Питання не в тому, хочемо ми цього чи не хочемо, правильно це чи неправильно. Просто наш підрозділ дійсно досить специфічний. По-перше, в ньому служить багато іноземців, а по-друге, вже скоро буде рік, як на базі нашого легіону проходить апробація концепції новітнього підрозділу для активних дій.

На сьогодні легіон є ефективним і самодостатнім бойовим підрозділом, що займається контрдиверсійною та диверсійною роботою, який має власний рекрутинг та систему навчання, власні БПЛА, засоби вогневого ураження, підрозділи підтримки тощо. Але, на жаль, через ухвалене Генштабом рішення фактично йдеться про його розформування, а добровольці-іноземці, що воюють у легіоні, можуть відмовитися змінювати напрям своєї діяльності.

Про ці проблеми в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів командир Другого інтернаціонального легіону оборони України майор Олександр Якимович.

– Отже, рішення про розформування інтернаціональних легіонів вже остаточно ухвалено вищим військово-політичним керівництвом країни?

– Так. Усі накази, директиви, все видане. 31 грудня, тобто за трохи більше як двадцять днів, Другий легіон припинить існування, його буде ліквідовано як військову частину. Фактично йдеться про розформування інтернаціональних легіонів у складі Сухопутних військ. Лишається лише Міжнародний легіон при ГУР – і фактично все. Три легіони, що були в Сухопутних військах, були бойовими, а четвертий виконував функції навчального центру. Він і надалі залишатиметься навчальним центром, але вже не буде називатися легіоном.

В Україні ліквідують інтернаціональні легіони. Процес має завершитися до кінця поточного року. Таке рішення було ухвалено з кількох причин. Передусім задля наведення ладу у штатній структурі Збройних сил, а також через формування Штурмових військ, які необхідно забезпечити професійним особовим складом. Проте у деяких випадках таке переформатування не виглядає аж надто простим. Зокрема, у випадку із Другим інтернаціональним легіоном, що з 2023 року виконує вкрай складні та вкрай важливі бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

До складу легіону входять військові професіонали з різних країн. Головне завдання цього підрозділу – збивати ворожу ініціативу. Наприклад, коли противник намагається активно атакувати і наступати, легіонери розпочинають власний "наступ" на іншій ділянці фронту. В результаті ворог дезорієнтований і вимушений відволікати свою ударну силу в іншому місці.

День Збройних Сил України
Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.

Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.

Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України?
Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

Січові стрільці
Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою.

І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Українська Народна Республіка
У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване.

Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя.

Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування.

УПА
За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

Незалежна Україна. Занепад української армії
Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Відродження збройних сил України
Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО.

День Збройних сил України в історії
19916 грудня
Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу.
1992січень
Війська почали присягати на вірність українському народові.
19926 грудня
Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року.
2014квітень
Розпочалися воєнні дії на сході країни.
2015
Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО.
20165 січня
В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій.
Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України
Яка наразі чисельність українських Збройних сил?
Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб.

Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу?
Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн.

Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій?
Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради.

Яку функцію в ЗСУ виконують капелани?
Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях.

Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом?
Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави.

Як відзначати День Збройних сил України?
В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти.

В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів.

Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького.

В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією.

Чому важливий цей день?
Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ.

Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах.

Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції.

Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій.

Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО.

Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості.

День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.

Слава Збройним Силам України! Героям слава!

#історія #особистості
⚔️ Маршал і Стратег Сходу: Юзеф Пілсудський та Українська Справа.
5 грудня 1867 року народився Юзеф Клеменс Пілсудський (1867–1935) — польський державний діяч, Маршал Польщі, один із найвпливовіших політиків Центральної Європи XX століття та архітектор відновлення незалежності Польщі. Його постать нерозривно пов'язана і з історією України, особливо через його стратегічні альянси проти більшовизму.

Творець Незалежності

Пілсудський походив із збіднілого шляхетського роду на території сучасної Литви. З юності він був палким борцем за незалежність Польщі, керуючись ідеями соціалізму та патріотизму. Під час Першої світової війни він створив Польські Легіони, які воювали проти Російської імперії, вбачаючи в ній головного ворога польської державності.
Після розвалу імперій у 1918 році Пілсудський став Начальником Держави (Naczelnik Państwa) і фактично очолив відроджену Польську Республіку. Його головною метою стало не лише забезпечення незалежності Польщі, але й створення широкого геополітичного блоку (концепція "Міжмор'я") як бар'єру проти російського імперіалізму.

Союз із Симоном Петлюрою

Спільним ворогом Польщі та молодої Української Народної Республіки (УНР) після 1919 року стали більшовики. Пілсудський, хоча і мав територіальні претензії на західноукраїнські землі, розумів, що без незалежної України Польща не матиме надійного східного кордону.
21 квітня 1920 року у Варшаві було укладено Польсько-український союз між Юзефом Пілсудським та Головним отаманом УНР Симоном Петлюрою. Згідно з умовами:
Польща визнавала незалежність УНР та її право на території аж до Збруча.
УНР визнавала включення Галичини та Західної Волині (території, за які точилися бої) до складу Польщі.
Цей союз мав стратегічний військовий характер. У травні 1920 року об'єднані польсько-українські війська здійснили Київську операцію, тимчасово звільнивши Київ від більшовиків. Хоча цей успіх був короткочасним (через контрнаступ більшовиків), він став єдиним задокументованим прикладом широкомасштабної спільної військової кампанії між двома державами проти Москви у той період.

Спадщина та Оцінка

Незважаючи на те, що після укладення Ризького миру (1921), який закріпив поділ українських земель, Польща фактично відмовилася від підтримки УНР, союз Пілсудського і Петлюри залишається важливим прецедентом у складній історії українсько-польських відносин. Він демонструє прагнення обох лідерів до спільної стратегії захисту від агресії зі Сходу.
У 1926 році Пілсудський здійснив військовий переворот (Травневий переворот) і встановив режим авторитарного правління, відомий як "Санація". До своєї смерті у 1935 році він залишався домінуючою фігурою в польській політиці.

Одразу шість підрозділів активних дій Головного управління розвідки Міноборони України отримали пакет допомоги від анонімного благодійника з Нідерландів.

Про це в суботу, 15 листопада, повідомляє пресслужба ГУР МОУ.

Нідерландський благодійник передав:

понад 700 помпових рушниць Hatsan MKA1919 та MAVKA MKA1919;
130 коліматорних прицілів Holosun Enclosed HS512C-RD та Holosun Paralow HS403B, які не залежать від зовнішнього освітлення і погодних умов;
20 000 одиниць набоїв.
Командир підрозділу активних дій ГУР МО України “Артан” з позивним Титан розповів, що передані рушниці — ефективний засіб протидії низьколітаючим ворожим БПЛА.

“Ця зброя стала дієвим інструментом у боротьбі з загрозами з повітря, особливо в ближньому бою. Попри те, що ім’я доброчинця залишається нерозкритим, ми щиро вдячні за цей жест підтримки. У часи повномасштабної війни проти російської агресії будь-яка цілеспрямована допомога — це прояв солідарності”, — наголосив Титан.

Допомога вже вирушила до бійців спецпідрозділів ГУР “Артан”, “Арей”, KRAKEN, “Шаманбат”,

Міжнародного Легіону та групи “Вікінги”. Загальна вартість переданої розвідникам допомоги становить 350 тисяч євро.

Передача спорядження відбулася за сприяння благодійної організації “Колективна допомога та логістика” та міжнародного фонду Ukraine Aid Operations. Постачання здійснено через військову торгівельну платформу ORKOV.NET.