• #цікаве
    Книга

    У одного хасидського Майстра завжди лежала поряд книга. І він нікому не дозволяв заглядати до неї. Коли нікого не було поблизу, він зачиняв вікна та двері, і люди думали: «Тепер він читає». А коли хтось приходив, він дбайливо відставляв книгу подалі. Він забороняв навіть торкатися її! І, звичайно, всім дошкуляла цікавість.
    Коли Майстер помер, перше, що зробили його учні, адже ніхто вже не міг заборонити їм, вони кинулися до таємничої книги; вона, мабуть, містила щось значне. Але відкривши її, вони дуже розчарувалися. Лише на першій сторінці було щось написано, інші ж були зовсім порожні.
    На першій сторінці було написано лише одне речення:
    «Коли ви здатні стерти різницю між оболонкою і вмістом — ви стаєте мудрим».

    Хасидська притча
    #цікаве Книга У одного хасидського Майстра завжди лежала поряд книга. І він нікому не дозволяв заглядати до неї. Коли нікого не було поблизу, він зачиняв вікна та двері, і люди думали: «Тепер він читає». А коли хтось приходив, він дбайливо відставляв книгу подалі. Він забороняв навіть торкатися її! І, звичайно, всім дошкуляла цікавість. Коли Майстер помер, перше, що зробили його учні, адже ніхто вже не міг заборонити їм, вони кинулися до таємничої книги; вона, мабуть, містила щось значне. Але відкривши її, вони дуже розчарувалися. Лише на першій сторінці було щось написано, інші ж були зовсім порожні. На першій сторінці було написано лише одне речення: «Коли ви здатні стерти різницю між оболонкою і вмістом — ви стаєте мудрим». Хасидська притча
    Love
    2
    164views
  • ❗️ ОФІЦІЙНО. Минай не візьме участь у наступному сезоні Першої ліги

    😖 Клуб з Закарпаття наступного сезону у Першій лізі не виступатиме
    Офіційна заява ФК «Минай»

    Сезон 2025/26 ми змушені пропустити…

    Ми щиро дякуємо кожному, хто був з нами. За заповнені трибуни. За голосну підтримку до фінального свистка. За перформанси, які перехоплювали подих. За відданість і віру навіть тоді, коли стадіони були порожні, але ми відчували, що ви з нами🦊

    Ми не прогнозуємо майбутнє, але зробимо все від себе залежне, щоб повернутись💙
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ❗️ ОФІЦІЙНО. Минай не візьме участь у наступному сезоні Першої ліги 😖 Клуб з Закарпаття наступного сезону у Першій лізі не виступатиме Офіційна заява ФК «Минай» Сезон 2025/26 ми змушені пропустити… Ми щиро дякуємо кожному, хто був з нами. За заповнені трибуни. За голосну підтримку до фінального свистка. За перформанси, які перехоплювали подих. За відданість і віру навіть тоді, коли стадіони були порожні, але ми відчували, що ви з нами🦊 Ми не прогнозуємо майбутнє, але зробимо все від себе залежне, щоб повернутись💙 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    102views
  • #рослини
    У цьому випуску про секрети створення пишного тіньового квітника. Забудьте про нудні, порожні ділянки – ми покажемо вам 20 дивовижних рослин, які не просто виживають у тіні, а розкривають тут свою справжню красу.
    https://youtu.be/GYguvzyCRK4?si=2JKRi4fXY3FFvg32
    #рослини У цьому випуску про секрети створення пишного тіньового квітника. Забудьте про нудні, порожні ділянки – ми покажемо вам 20 дивовижних рослин, які не просто виживають у тіні, а розкривають тут свою справжню красу. https://youtu.be/GYguvzyCRK4?si=2JKRi4fXY3FFvg32
    YOUTU.BE
    20 чудових рослин для тіні.
    У цьому випуску ми розкриваємо секрети створення пишного тіньового квітника. Забудьте про нудні, порожні ділянки – ми покажемо вам 20 дивовижних рослин, які ...
    Love
    1
    122views
  • #поезія
    Тесей

    Хвилі, несіть мене далі і далі, бо
    Я вже давно загубив маршрут.
    Що‌гли схилились, обпалена палуба,
    Чорні вітрила вітри деруть.
    Море змикається спереду, ззаду і
    Мучить безмежним числом доріг.
    Долі рука, подаруй мені задум, чи
    Просто спрямуй у потрібний бік.

    Я не запитую, що мені писано —
    Той відповість мені, хто писав.
    Просто, згубивши, так важко знайти себе
    В місці, в якому ти зовсім сам.
    Якось я бачив шляхи, ніби виткані.
    Все, що зосталось — порожній світ.
    Втрачені значення вдихів та видихів;
    Що є життя, як не втеча ві‌д...

    Досить.
    Немає шляхетності в лементі.
    Обрію згини мету чаять.
    Доки вдихаю, нехай же веде мене
    Як не богиня —
    то течія‌.

    Море несите, тож буду поталою
    Німфам чи гадам з глибин води...

    Хвилі, несіть мене далі і далі,
    У Та‌ртар чи в Гадес —
    аби кудись.


    Ніколассон
    #поезія Тесей Хвилі, несіть мене далі і далі, бо Я вже давно загубив маршрут. Що‌гли схилились, обпалена палуба, Чорні вітрила вітри деруть. Море змикається спереду, ззаду і Мучить безмежним числом доріг. Долі рука, подаруй мені задум, чи Просто спрямуй у потрібний бік. Я не запитую, що мені писано — Той відповість мені, хто писав. Просто, згубивши, так важко знайти себе В місці, в якому ти зовсім сам. Якось я бачив шляхи, ніби виткані. Все, що зосталось — порожній світ. Втрачені значення вдихів та видихів; Що є життя, як не втеча ві‌д... Досить. Немає шляхетності в лементі. Обрію згини мету чаять. Доки вдихаю, нехай же веде мене Як не богиня — то течія‌. Море несите, тож буду поталою Німфам чи гадам з глибин води... Хвилі, несіть мене далі і далі, У Та‌ртар чи в Гадес — аби кудись. Ніколассон
    Like
    1
    65views
  • #поезія
    Між засухою та зливою –
    тонке павутиння літа,
    промінням палким нагріте
    й напругою перезрілою,
    що гримне крещендо: блискавка –
    тонкий хірургічний скальпель –
    розітне і не з'єднаєш
    полотна піднеб'я вицвілі.

    Між засухою та зливою –
    осінні схололі кроки,
    де листя стежками спокій
    покриє, під птахів крилами
    у пір'я строкате, зрошене
    в світанні краплин мереживом,
    сховає розмоклі межі,
    пролізе у душу кожному.

    Між засухою та зливою –
    в грудневі порожні ночі
    морозу нема: торочить
    розчахнуте небо, міряє
    по вінця грозою сповнені
    калюжі та вулиць вени,
    безлисті сумують клени
    не спраглі тепер, оголені.

    Між засухою та зливою –
    весни взеленілий пагін
    оглушить поля громами,
    напоїть, що переливами
    у повінь злилися – стишити б,
    спинити, чекати травень,
    де трави в покоси склались
    і слухають неба ритміку.

    Між засухою та зливою –
    Сезони такі мінливі.


    Олеся Репа
    #поезія Між засухою та зливою – тонке павутиння літа, промінням палким нагріте й напругою перезрілою, що гримне крещендо: блискавка – тонкий хірургічний скальпель – розітне і не з'єднаєш полотна піднеб'я вицвілі. Між засухою та зливою – осінні схололі кроки, де листя стежками спокій покриє, під птахів крилами у пір'я строкате, зрошене в світанні краплин мереживом, сховає розмоклі межі, пролізе у душу кожному. Між засухою та зливою – в грудневі порожні ночі морозу нема: торочить розчахнуте небо, міряє по вінця грозою сповнені калюжі та вулиць вени, безлисті сумують клени не спраглі тепер, оголені. Між засухою та зливою – весни взеленілий пагін оглушить поля громами, напоїть, що переливами у повінь злилися – стишити б, спинити, чекати травень, де трави в покоси склались і слухають неба ритміку. Між засухою та зливою – Сезони такі мінливі. Олеся Репа
    Love
    2
    47views
  • Іноді здається, що вчора було порожнім. Що день минув -- а ніби й не жив. Але сьогодні -- новий простір. І це ми вирішуємо, чим його заповнити. Навіть коли вчора було важко,
    сьогодні може початися малесенький, але новий рух. Один промінчик, одна квітка, одна дія -- і вже з'являється життя.
    Нам не завжди під силу змінити обставини, але ми можемо обрати -- як на це дивитись, як діяти, що плекати в собі...
    "Сьогодні" у ваших руках. І це не про ідеальність. Це про сміливість жити по-новому, хоч на трішечки.
    Жити з надією 🌷
    Іноді здається, що вчора було порожнім. Що день минув -- а ніби й не жив. Але сьогодні -- новий простір. І це ми вирішуємо, чим його заповнити. Навіть коли вчора було важко, сьогодні може початися малесенький, але новий рух. Один промінчик, одна квітка, одна дія -- і вже з'являється життя. Нам не завжди під силу змінити обставини, але ми можемо обрати -- як на це дивитись, як діяти, що плекати в собі... "Сьогодні" у ваших руках. І це не про ідеальність. Це про сміливість жити по-новому, хоч на трішечки. Жити з надією 🌷
    78views
  • #поезія
    Між засухою та зливою –
    тонке павутиння літа,
    промінням палким нагріте
    й напругою перезрілою,
    що гримне крещендо: блискавка –
    тонкий хірургічний скальпель –
    розітне і не з'єднаєш
    полотна піднеб'я вицвілі.

    Між засухою та зливою –
    осінні схололі кроки,
    де листя стежками спокій
    покриє, під птахів крилами
    у пір'я строкате, зрошене
    в світанні краплин мереживом,
    сховає розмоклі межі,
    пролізе у душу кожному.

    Між засухою та зливою –
    в грудневі порожні ночі
    морозу нема: торочить
    розчахнуте небо, міряє
    по вінця грозою сповнені
    калюжі та вулиць вени,
    безлисті сумують клени
    не спраглі тепер, оголені.

    Між засухою та зливою –
    весни взеленілий пагін
    оглушить поля громами,
    напоїть, що переливами
    у повінь злилися – стишити б,
    спинити, чекати травень,
    де трави в покоси склались
    і слухають неба ритміку.

    Між засухою та зливою –
    Сезони такі мінливі.

    02.07.2025
    Олеся Репа
    #поезія Між засухою та зливою – тонке павутиння літа, промінням палким нагріте й напругою перезрілою, що гримне крещендо: блискавка – тонкий хірургічний скальпель – розітне і не з'єднаєш полотна піднеб'я вицвілі. Між засухою та зливою – осінні схололі кроки, де листя стежками спокій покриє, під птахів крилами у пір'я строкате, зрошене в світанні краплин мереживом, сховає розмоклі межі, пролізе у душу кожному. Між засухою та зливою – в грудневі порожні ночі морозу нема: торочить розчахнуте небо, міряє по вінця грозою сповнені калюжі та вулиць вени, безлисті сумують клени не спраглі тепер, оголені. Між засухою та зливою – весни взеленілий пагін оглушить поля громами, напоїть, що переливами у повінь злилися – стишити б, спинити, чекати травень, де трави в покоси склались і слухають неба ритміку. Між засухою та зливою – Сезони такі мінливі. 02.07.2025 Олеся Репа
    Love
    1
    203views
  • З 2024 року окупанти надривали горлянки та били себе кулачками в груди, обіцяючи зробити з табору "Червона гвоздика" світову дитячу здравницю "Артек".
    Як завжди, для цього виклянчили мільйони фублів з мацків, гарантуючи приймати в оновленому таборі по 1000 дітей за секунду, проводити капітальний ремонт кожні 3 дні та відкрити філії по всьому світу.
    Але запалу вузьких дурнів вистачило лише зняття кількох пропагандистських роликів. Табір стоїть порожній, ніяких заїздів не було зовсім від слова. "Гвоздика" в'яла як звичайне бур'ян зі швидкістю світла. Запустіння було настільки очевидним, що навіть недалекі окупанти вирішили в середині липня скосити траву до пояса заввишки.
    На цьому трудові звершення і закінчились.
    Ну не можуть вузькі та колобки бачити на чужій землі. Мільйони тирають по кишенях і доламують те, що залишили укронацисти
    З 2024 року окупанти надривали горлянки та били себе кулачками в груди, обіцяючи зробити з табору "Червона гвоздика" світову дитячу здравницю "Артек". Як завжди, для цього виклянчили мільйони фублів з мацків, гарантуючи приймати в оновленому таборі по 1000 дітей за секунду, проводити капітальний ремонт кожні 3 дні та відкрити філії по всьому світу. Але запалу вузьких дурнів вистачило лише зняття кількох пропагандистських роликів. Табір стоїть порожній, ніяких заїздів не було зовсім від слова. "Гвоздика" в'яла як звичайне бур'ян зі швидкістю світла. Запустіння було настільки очевидним, що навіть недалекі окупанти вирішили в середині липня скосити траву до пояса заввишки. На цьому трудові звершення і закінчились. Ну не можуть вузькі та колобки бачити на чужій землі. Мільйони тирають по кишенях і доламують те, що залишили укронацисти
    43views
  • 🌾 У Польщі поскаржились на збитки через відсутність українського зерна

    Президентка логістичної компанії CSL Лаура Головач підкреслила, що імпорт здебільшого українських зернових культур не відбувається понад рік – таким чином збитків зазнають транспортні компанії, порти, перевантажувальні термінали.

    "І це виглядає так, що склади стоять порожніми, а інші країни заробляють на цій діяльності та обслуговуванні цих товарів",
    – додала вказує президентка CSL.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🌾 У Польщі поскаржились на збитки через відсутність українського зерна Президентка логістичної компанії CSL Лаура Головач підкреслила, що імпорт здебільшого українських зернових культур не відбувається понад рік – таким чином збитків зазнають транспортні компанії, порти, перевантажувальні термінали. "І це виглядає так, що склади стоять порожніми, а інші країни заробляють на цій діяльності та обслуговуванні цих товарів", – додала вказує президентка CSL. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    77views
  • #поезія
    шлях

    у самурая немає цілі, є тільки шлях.
    як бездомний із повним пакетом порожніх фляг,
    ніби пес, що шукає схованку і прокорм,
    я життя прожив би одним безцільним ривком.

    щоб не бачити ані початку, ані кінця,
    щоб ніхто не лишив відбиток мого лиця
    у свідомості. щоб замість спогадів — лиш пітьма,
    бо свобода з'являється тільки там, де нічого нема.

    всі дороги — це просто відрізки від точки один
    і до точки два. і як би ти не ходив,
    та єдина оцінка, якою засудять гру —
    це наскільки далеко ти дотягнув свій труп.

    тож і правил, по суті, нема. тобто є — одне:
    пий, гуляй, люби, бо, зрештою, все мине.
    а щоб легше було, завжди пам'ятай таке:
    у самурая немає цілі,
    та є саке.

    Ніколассон
    #поезія шлях у самурая немає цілі, є тільки шлях. як бездомний із повним пакетом порожніх фляг, ніби пес, що шукає схованку і прокорм, я життя прожив би одним безцільним ривком. щоб не бачити ані початку, ані кінця, щоб ніхто не лишив відбиток мого лиця у свідомості. щоб замість спогадів — лиш пітьма, бо свобода з'являється тільки там, де нічого нема. всі дороги — це просто відрізки від точки один і до точки два. і як би ти не ходив, та єдина оцінка, якою засудять гру — це наскільки далеко ти дотягнув свій труп. тож і правил, по суті, нема. тобто є — одне: пий, гуляй, люби, бо, зрештою, все мине. а щоб легше було, завжди пам'ятай таке: у самурая немає цілі, та є саке. Ніколассон
    Love
    1
    114views
More Results