Українська
English
Elli Berlin у *Sonne* — це коли Rammstein раптом вирішили перевтілитися в одну дівчину з дредами й сказали: «Ну давай, потягнеш?» — і вона спокійно відповіла: «Тримай мою мікрофонну стійку».
Чорні дреди, виголені скроні, сірі очі, що виглядають бездонними з чорною лайнерною обводкою й стрілками, майже до вух. Чорний шкіряний корсет, чорні драні легінси — порвані навіть на сідницях. Це чистий рок-протест: тіло як ще один інструмент, такий самий грубий і чесний, як гітара чи барабан.
І цей голос. Хрипкий, важкий, з металевим присмаком — наче душа Тілля Ліндеманна на хвильку переселилася в дівоче горло, але залишила там місце й для жіночої люті, і для ніжного тремтіння. Вона не просто співає *Sonne*, вона її випльовує, гарчить, розтягує, рве на шматки й збирає заново.
У коментарях під відео — суцільне «Gänsehaut», «Powerfrau», «besser als viele offizielle Covers». Люди пишуть, що ніколи не думали, що жіночий вокал може настільки органічно лягти на риф Rammstein, що навіть «Till kann stolz sein». Видно, як німці кайфують: для них це не «дівочий кавер», а повноцінна бойова версія, яка стоїть поруч з оригіналом, а для когось — і попереду.
Тут все працює: образ, пластика, манера тримати сцену (не дарма її в німецькій пресі називають однією з найпомітніших фронтвумен сучасної metal/dark-wave сцени ), і той особливий вайб німецького року, що відчувається в кожному русі. Не дивно, що її ставлять хедлайнером на рок-фестах і байкерських тусовках — як-от у Кульмбаху, де Elli Berlin виступає головним актом великого мотозльоту .
Sonne у виконанні Elli Berlin — це коли ти включив «просто кавер», а через три хвилини сидиш з мурашками й думаєш: «Окей, тепер у цієї пісні офіційно два канони».
https://www.youtube.com/watch?v=z358pgH78Cs з 2ї хвилини
Чорні дреди, виголені скроні, сірі очі, що виглядають бездонними з чорною лайнерною обводкою й стрілками, майже до вух. Чорний шкіряний корсет, чорні драні легінси — порвані навіть на сідницях. Це чистий рок-протест: тіло як ще один інструмент, такий самий грубий і чесний, як гітара чи барабан.
І цей голос. Хрипкий, важкий, з металевим присмаком — наче душа Тілля Ліндеманна на хвильку переселилася в дівоче горло, але залишила там місце й для жіночої люті, і для ніжного тремтіння. Вона не просто співає *Sonne*, вона її випльовує, гарчить, розтягує, рве на шматки й збирає заново.
У коментарях під відео — суцільне «Gänsehaut», «Powerfrau», «besser als viele offizielle Covers». Люди пишуть, що ніколи не думали, що жіночий вокал може настільки органічно лягти на риф Rammstein, що навіть «Till kann stolz sein». Видно, як німці кайфують: для них це не «дівочий кавер», а повноцінна бойова версія, яка стоїть поруч з оригіналом, а для когось — і попереду.
Тут все працює: образ, пластика, манера тримати сцену (не дарма її в німецькій пресі називають однією з найпомітніших фронтвумен сучасної metal/dark-wave сцени ), і той особливий вайб німецького року, що відчувається в кожному русі. Не дивно, що її ставлять хедлайнером на рок-фестах і байкерських тусовках — як-от у Кульмбаху, де Elli Berlin виступає головним актом великого мотозльоту .
Sonne у виконанні Elli Berlin — це коли ти включив «просто кавер», а через три хвилини сидиш з мурашками й думаєш: «Окей, тепер у цієї пісні офіційно два канони».
https://www.youtube.com/watch?v=z358pgH78Cs з 2ї хвилини
Elli Berlin у *Sonne* — це коли Rammstein раптом вирішили перевтілитися в одну дівчину з дредами й сказали: «Ну давай, потягнеш?» — і вона спокійно відповіла: «Тримай мою мікрофонну стійку».
Чорні дреди, виголені скроні, сірі очі, що виглядають бездонними з чорною лайнерною обводкою й стрілками, майже до вух. Чорний шкіряний корсет, чорні драні легінси — порвані навіть на сідницях. Це чистий рок-протест: тіло як ще один інструмент, такий самий грубий і чесний, як гітара чи барабан.
І цей голос. Хрипкий, важкий, з металевим присмаком — наче душа Тілля Ліндеманна на хвильку переселилася в дівоче горло, але залишила там місце й для жіночої люті, і для ніжного тремтіння. Вона не просто співає *Sonne*, вона її випльовує, гарчить, розтягує, рве на шматки й збирає заново.
У коментарях під відео — суцільне «Gänsehaut», «Powerfrau», «besser als viele offizielle Covers». Люди пишуть, що ніколи не думали, що жіночий вокал може настільки органічно лягти на риф Rammstein, що навіть «Till kann stolz sein». Видно, як німці кайфують: для них це не «дівочий кавер», а повноцінна бойова версія, яка стоїть поруч з оригіналом, а для когось — і попереду.
Тут все працює: образ, пластика, манера тримати сцену (не дарма її в німецькій пресі називають однією з найпомітніших фронтвумен сучасної metal/dark-wave сцени ), і той особливий вайб німецького року, що відчувається в кожному русі. Не дивно, що її ставлять хедлайнером на рок-фестах і байкерських тусовках — як-от у Кульмбаху, де Elli Berlin виступає головним актом великого мотозльоту .
Sonne у виконанні Elli Berlin — це коли ти включив «просто кавер», а через три хвилини сидиш з мурашками й думаєш: «Окей, тепер у цієї пісні офіційно два канони».
https://www.youtube.com/watch?v=z358pgH78Cs з 2ї хвилини
333переглядів
