З’явилася інформація про те, що співробітників тилових частин росгвардії переводять у штурмові загони під Часів Яр. Як ви думаєте, з чим це може бути пов'язано? Чому саме на цій ділянці фронту ворог вирішив укріпити свої позиції? Чи йдеться тут також про Костянтинівку, про ще одну "кишеню"? – Фактично Часів Яр не перебуває під повною окупацією росіян. Це невелике місто, яке перетворено на сіру зону. У Костянтинівці в них успіхів ще менше, ніж у Покровську. Навіть не зважаючи на Покровськ, якихось передумов штурмувати Костянтинівку в них немає. Давати прогнози майже неможливо, ми активно маневруємо біля Покровська. Інтерв'ю з військовим експертом Крамаровим В ідеальному для них варіанті загарбники хотіли б провести паралельно активні штурмові дії із захоплення Покровська та Костянтинівки. Можливо, з розумінням, що зараз їм потрібно почати тиснути на Костянтинівку з північно-східного флангу, зі сторони Часового Яру, вони намагаються перевести додаткові резерви саме туди. Але я не думаю, що туди примусово переводять когось із тилових частин. У них активніше відбувається програма рекрутингу. За якусь матеріальну винагороду росіяни підписують людей, які йдуть воювати.

Ситуація у Покровсько-Мирноградській "кишені" вкрай динамічна та змінюється кілька разів на добу. Окупаційні сили масово застосовують дрібні штурмові групи, а іноді й одиночних бійців, які діють за принципом малих ДРГ. Їхня мета – чинити постійний тиск, уникати прямого бою та вимотувати українську оборону. Погіршення погоди однаково заважає обом сторонам, однак наявність "зеленки" надає ворожим групам додаткові можливості для маскування. У разі загрози оперативного оточення на південному східному фланзі може виникнути необхідність організованого виходу Сил оборони з окремих населених пунктів задля збереження особового складу та ущільнення оборони безпосередньо в містах Покровськ і Мирноград, аби не допустити їхнього захоплення. Водночас фактична ліквідація угруповання ворога на Добропільському виступі може дозволити перекинути додаткові сили на гарячий Покровський напрямок. Паралельно противник намагається нарощувати тиск із району Часового Яру, перекидаючи сюди резерви. Проте наразі у ворога успіхів на цій ділянці фронту менше, ніж поблизу Покровська. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров. – Оцінки ситуації в "кишені" Покровськ – Мирноград різняться. За спостереженнями Інституту вивчення війни, наразі на цій ділянці фронту зосереджене окупаційне угруповання чисельністю 11 тисяч осіб. Зрозуміло, що зараз саме цей напрямок ворог визначив для себе як пріоритет номер один. Разом з тим головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський заявив, що блокування українських сил наразі немає, ситуація під контролем, хоча й залишається напруженою. Якою є ваша оцінка ситуації? Чи є перспектива втримання цих міст? – Давати прогноз у такій ситуації майже неможливо. Бійці, які перебувають безпосередньо там, офіцери середньої ланки кажуть, що оперативна ситуація за добу вчора-позавчора змінювалася по 4-5 разів (інтерв’ю записувалося 31 жовтня. – Ред.).

#дати 🙏 Трагічний День в Історії Індії: Вбивство Індіри Ганді 31 жовтня 1984 року — дата, що назавжди закарбувалася в історії Індії як день трагічного вбивства прем'єр-міністра Індіри Ганді 🇮🇳. Ця непересічна жінка, донька першого прем'єр-міністра країни Джавахарлала Неру, була однією з найвпливовіших і найсуперечливіших політичних діячів XX століття та єдиною жінкою, яка обіймала найвищий державний пост в Індії (у 1966–1977 та 1980–1984 роках). Хроніка фатального ранку О 9:20 ранку 31 жовтня 1984 року 66-річна Індіра Ганді прямувала зі своєї резиденції до сусіднього офісу на Сафдарджанг-роуд у Нью-Делі, щоб дати інтерв'ю британському актору Пітеру Устінову. Її супроводжувала особиста охорона. Коли вона підійшла до хвіртки, двоє її охоронців-сикхів, Беант Сінґх та Сатвант Сінґх, які стояли на посту, раптово відкрили вогонь. * Беант Сінґх вихопив револьвер і тричі вистрілив у прем'єр-міністра. * Сатвант Сінґх добив уже повалену Ганді чергою з пістолета-кулемета "Стерлінг" — за деякими даними, випустивши близько 30 куль. Нападників одразу ж схопила інша частина охорони. Беант Сінґх був застрелений у перестрілці, а Сатвант Сінґх отримав поранення, але вижив і пізніше постав перед судом. Індіру Ганді негайно доправили до Всеіндійського інституту медичних наук, але попри зусилля найкращих лікарів, вона померла через кілька годин, так і не прийшовши до тями. Мотиви та Наслідки Вбивство стало прямою помстою за Операцію «Блакитна зірка» (Operation Blue Star), проведену в червні 1984 року. На той час Індія переживала загострення сикхського сепаратизму. Прем'єр-міністр Ганді віддала наказ військам штурмувати Золотий Храм (Хармандир-Сахіб) в Амрітсарі — головну святиню сикхізму, де закріпилися озброєні сикхські екстремісти на чолі з Джарнаїлом Сінґхом Бгіндранвале. Внаслідок штурму загинуло багато бойовиків, а також цивільних індійських військовослужбовців та, що найважливіше для сикхів, була пошкоджена їхня святиня. Саме гнів та прагнення помсти за осквернення святині та жертви серед сикхів стали безпосереднім мотивом вбивць, які належали до сикхської громади. Смерть Індіри Ганді спровокувала хвилю антисикхських погромів у Делі та інших містах Індії, які тривали кілька днів. Під час цих погромів, які часто мали організований характер, за офіційними даними загинуло понад 3000 сикхів. У той же день, після трагічної загибелі матері, пост прем'єр-міністра Індії обійняв її син Раджив Ганді. Індіра Ганді залишила по собі складну спадщину. Її правління позначилося як значними досягненнями (націоналізація банків, перемога у війні 1971 року, "Зелена революція"), так і суперечливими кроками (введення надзвичайного стану у 1975–1977 роках, боротьба з сепаратизмом, що призвела до її смерті). Її політична фігура досі викликає палкі дискусії, але беззаперечно, вона була залізною леді індійської політики, чиє життя та смерть мали колосальний вплив на долю Індії.

Підтримати УП Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів Соцмережі повідомляють про атаку на російську електропідстанцію Ольга Глущенко — 31 жовтня, 05:20 Соцмережі повідомляють про атаку на російську електропідстанцію фото: скриншот 0 За даними роспабліків, під містом Владимир РФ була атакована електропідстанція. Джерело: Astra Деталі: OSINT-аналіз Astra свідчить про те, що атакована електропідстанція "Владимирська".

5 міфів про військових кореспондентів, в які досі вірять🤯 Міф 1:Військовий кореспондент — це завжди чоловік у камуфляжі. Факт: У світі багато жінок, які працюють на передовій. Вони беруть інтерв’ю, пишуть репортажі, готують аналітику. Стать не визначає професійну здатність. Міф 2: Це романтика й адреналін. Факт: Реальність — це безсонні ночі, сльози, тиша після вибуху і постійна відповідальність за кожне слово. Адреналіну тут мало, а ось моральний тиск — дуже багато. Міф 3: Журналіст на війні — це герой. Факт: Ми не герої. Ми свідки. Герої — ті, хто стоїть на передовій. Наша робота — дати голос їхній історії. Міф 4: Військовий журналіст завжди працює з камерами та мікрофонами. Факт: Часто це блокнот, диктофон або ноутбук. Більшість матеріалів готуються в умовах обмеженого зв’язку, інтернету чи навіть у “польових” умовах. Міф 5: Військова журналістика — нова і модерна професія. Факт: Вона існує століттями. Перші відомі військові кореспонденти з’явилися ще під час Кримської війни (1853–1856). Їхні репортажі друкували в газетах, і саме вони сформували стандарти правди, ризику та етики, які діють і сьогодні. Військова журналістика — це не романтика і не шоу. Це відповідальність, правда і історія, яку ніхто інший не розкаже. #журналістика #військовакореспонденція #журналістка

Я ще не брала інтерв’ю у військових, але вже давно уявляю цей момент. Не як щось гучне чи пафосне — навпаки, як тиху розмову, у якій кожне слово важить більше за сотню заголовків. Для мене важливо не просто поставити запитання, а відчути людину, її історію, біль і силу. Я розумію, що це буде непросто. Не всі готові відкриватися, не всі хочуть згадувати. Але справжня журналістика — саме там, де складно. Мені хочеться навчитися слухати, не перебивати, не оцінювати, а просто дати говорити тим, хто пройшов війну. Мій шлях тільки починається. Але я точно знаю, заради чого йду в цю професію — щоб показати правду очима тих, хто живе між вибухами і тишею. І коли настане мій перший репортаж, я хочу, щоб у ньому було не лише слово, а й повага до кожного, хто бореться за наше завтра.🎥🎙️ #журналістика #військовакореспонденція #журналістка

😡Угорщина хоче створити в ЄС антиукраїнський блок з Чехією та Словаччиною. Про це повідомив POLITICO провідний політичний радник Орбана. Орбан сподівається об'єднатися з правопопулістом Бабішем, партія якого, перемогла на нещодавніх парламентських виборах у Чехії, а також з прем'єр-міністром Словаччини Фіцо, щоб узгодити позиції напередодні зустрічей лідерів ЄС, зокрема проводити спільні наради перед самітами. Хоча твердий політичний альянс ще далекий, його формування може значно перешкодити зусиллям ЄС щодо фінансової та військової підтримки України. Чинний міністр закордонних справ Чехії в інтерв'ю POLITICO попередив, що Бабіш буде діяти як "маріонетка" Орбана за столом Європейської ради. https://t.me/Ukraineaboveallelse

"Економіка рф зазнає значних збитків": Стармер відзначив покращення становища України після запровадження Трампом санкцій Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що перспективи України покращуються після того, як президент США Дональд Трамп запровадив санкції проти російських нафтових компаній. За його словами, це посилює тиск на москву та обмежує її можливості фінансувати війну. Стармер наголосив, що союзники стали обережно оптимістичними щодо впливу посиленої санкційної політики Вашингтона. Про це політик розповів в інтерв’ю агентству Bloomberg 27 жовтня. "Ми зараз у кращому становищі", – заявив британський урядовець. "Минулого тижня відбулися справді значні події". #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Украïнський канал StopCor опублікував ексклюзивне інтерв’ю з пастором Марком Бернсом. У ньому він прямо говорить про війну, руйнівну роль РПЦ, свободу віросповідання та окремо піднімає тему переслідувань міжнародного руху АЛЛАТРА — як в Україні, так і в росії: «Я щойно дізнався, що їх також переслідують і в Україні, і в росії. Їх називають проросійською організацією, але водночас росія вважає їх екстремістами і переслідує там», — сказав пастор Бернс і додав: «Зі сторони вони виглядають дуже проукраїнськими. Водночас їх переслідують у росії: двері членів цієї організації вибивали, їх жорстко кидали на землю. Я бачив відео, як жінок переслідували й фізично валили на підлогу російські силовики. Але я не можу пояснити, чому їх переслідують тут, у Києві. Я хочу дізнатися більше і, можливо, в наступному інтерв’ю зможу відповісти на це запитання, коли отримаю більше інформації. Те, що я можу сказати зараз — за той короткий час, що я провів із ними, вони виглядали надзвичайно релігійними, проукраїнськими і зненавидженими росією. І, знову ж, я не розумію, чому їх вважають проросійською групою, якщо в росії їх переслідують і тероризують».

Інтерв'ю з Сергієм Позняком: як будувати сильну Україну 🎞 https://youtu.be/uODLTYNkoAY