Прикол:
росіяни затопили на вході в Новоросійську бухту кілька барж. Щоб туди не залетіли за здобиччю наші підводні дрони.
Це вам нічого не нагадує?

росіяни в Кримську війну у 1854 році затопили свій флот на вході в Севастополь. Щоб в бухту не зайшла англо-французька ескадра і не розхерачила місто.
Тоді відстала росія затопила свій парусний флот. А англо-французький був уже пароплавним, на вугіллячку.
А потім це затоплення назвали героїчним подвигом. І поставили пам`ятник затонулим кораблям.

І оспівували подвиг оборонців Севастополя.
Там ще один парадокс: понад 60% оборонців міста були українцями, бо на чорноморський флот простіше рекрутів було набрати - навкруги українське селянське море.
Але місто назвали - городом рускай слави: "Лєгєндарний Сєвастополь - нєпріступний для врагов"(така пісня модна була) - хоча обидва в його історії штурми в 1854-55 та 1941-41 закінчилися поразкою росії/сссра.
Але росіяни вперто продовжують називати вінничанина матроса Петра Кішку, який був героєм тої оборони - Пьотр Кошка, рускій гєрой.
Вобщєм, з росіянами все ясно. Місто здали, але перемога. Найбільші герої росіяни, але чомусь з України.

Будемо сподіватися, що тепер і про Новоросійські баржі якийся новий талановитий і дарагой Брєжнєв Лєонід Ільїч напише опус типу "Малая Зємля" (я колись подужав і дочитав, це книга така, заставляли учить). І там опишуть героїчний подвиг затоплення барж. І переможний, звичайно.
А український Севастополь - це в майбутньому гарна база НАТО.
Слава Україні!

Віктор Бобиренко

«СИТУАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНО ВАЖКА, АЛЕ НЕ ВТРАЧЕНА». ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ФРОНТІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ?
Російські війська продовжують тиснути поблиз Гуляйполя, а також не зупиняються біля Степногірська. Водночас карта бойових дій залишається активною в напрямку Оріхова. Яка зараз ситуація на різних відтинках фронту Запорізької області в коментарі «Бердянськ 24» розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Гуляйпільський напрямок залишається одним із ключових по лінії бойового зіткнення. Саме тут росія намагається зосередити максимальну кількість ресурсів: як особового складу, так і зброї.
«Ворог намагається застосовувати тактику інфільтрації, тобто просочення в місто, яке зруйноване, але намагаються закріпитися в тих руїнах, намагаються створити плацдарм для подальшого просування й окупації Гуляйполя. Очевидно, що це охоплення йде з флангів, як це росіяни завжди демонструють. Бачимо, що також йде боротьба логістики, тобто росіяни максимально намагаються знищити нашу логістику, аби ускладнити життя нашим оборонцям на цій ділянці фронту», – розповів Братчук.
Братчук підтвердив, що ситуація в Гуляйполі є «надзвичайно важкою, але далеко не втраченою». Він зазначив, що на цьому напрямку постійно «ідуть запеклі бої», інтенсивність яких не зменшується. Зокрема російські війська хочуть взяти під контроль Варварівку – кінцевий пункт на логістичному шляху до Покровського Дніпропетровської області. Для цього окупанти проводять перегруповування та залучають додаткові підрозділи.
«На цьому напрямку воює 5 загальновійськова російська армія, яка, очевидно, дещо видохлася у цих важких і жорстоких боях. Тому наразі командування рф вирішило кинути їм на допомогу підрозділи 29 і 3 загальних військових армій, які мають підтримати інтенсивність бойових дій і руху на цій локації. З метою перерізання логістичних шляхів і створення плацдарму», – повідомив військовий.
Іншим активним напрямком Запорізького фронту є Степногірськ.

«Ворог намагається заволодіти степногірськими висотами та у разі реалізації вдалого для росіян сценарію, спробувати тиснути вже безпосередньо на околиці Запоріжжя артилерією відповідного калібру. Якщо по Гуляйполю ми говоримо про нову лінію оборони, тому що довелося відсунутися, але при цьому знищувати сьогодні ті диверсійно-розвідувальні штурмові групи ворога. Власне, сьогодні це відбувається по Степногірську. Я поки ще не кажу про повну стабілізацію лінії фронту, але хоча би зупинити та не дати надалі росіянам будь-яких шансів на просування», – зазначив Братчук.
Водночас бої тривають поблиз Оріхова. Однак тут вони не такі активні. За словами Сергія Братчука, Запорізький фронт весь «живий», але ключовими пріоритетами у російських військ залишаються саме Гуляйполе та Степногірськ.
«Я думаю, що задум росіян був окупувати Покровськ, Мирноград, створити відповідний плацдарм і ті війська, які можна вивільнити від цих наступальних дій, перекинути, наприклад, на Гуляйполе. Наразі, бачите, Покровськ і Мирноград не дають цей план реалізувати», – зауважив військовий.
📪 Дивитися інтервʼю
https://youtu.be/PkJcbjNJj7E?si=M832en8Zav7bRtHu

https://t.me/brd24_official
https://t.me/Ukraineaboveallelse

Міндіч купив 77 квартир у скандального забудовника Ісаєнка зі знижкою понад 60%, – ЗМІ

Інвестиційний фонд бізнесмена Тімура Міндіча за місяць до початку повномасштабної війни купив майнові права на 77 квартир у київському житловому комплексі бізнес-класу.

При цьому права на квартири дісталися інвестфонду Міндіча зі знижкою понад 60%, – пише ЕП із посиланням на отримані документи.

ЖК Riverdale поблизу станції метро "Деміївська" зводить забудовник Perfect Group, пов'язаний із обраним від забороненої партії ОПЗЖ нардепом Дмитром Ісаєнком.

Фонду Міндіча один квадратний метр обійшовся у 18 тис. грн (приблизно $640 за курсом на той час), хоча для звичайних покупців ціна за квадратний метр у Riverdale становила щонайменше 48 тис. грн ($1700). Таким чином, загальна сума знижки від забудовника перевищила $5 мільйонів
, – йдеться в матеріалі.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

Декілька днів тому в нас ювілей був!

Виповнився рочок, як сама, чотирма ногами, прям до нашої хати, пішки, прийшла з моєю кумасею чорна кішка!:)
Яку спочатку ми назвали Гадєю (ГадЗею), від слова гадюка!:)
Бо шшшшшипіла на всіх оточуючих не гірше за гадюку!:)

А потім якось плавно та повільно, завдяки ідеям друзів, вона стала Онукою Нашою Снігуронькою!:)
Коли Ірина Олександрова розчулювалася:
- Ми з тобою радіємо цій кішці, начебто в нас перша онука народилася?:)
На що у фіцбуці Lelena Yer продовжила тему!:)
- Саме так!:) Онука ваша, Снігуронька!:)))

А ще ж про собаку Лєдю розповідатиму!:)
Вже не памʼятаю, в якому році мені її з Києвщини привезла Валентина Журавлева, світла їй памʼять…

Собаку десь на трасі в заметіль підібрали її діти…
Й я повелася на пропозицію її взяти!:)
Бо такий спанієль - одна з моїх найулюбленіших пород!:)
Була!:)

Коли зі мною хтось радився з приводу, яку собаку середнього розміру я б могла порекомендувати, я всім радила саме руського спанієля!
Соловейком тьохкала, розписуючі всі позитивні риси цієї породи!:)

Боженька вирішив цюкнути мене дзьобом в землю!:) Щоб не вважала себе занадто розумною, не брала на себе занадто багато, аби не надірвалася!:)
Й послав мені собаку Лєдю!:)

За декілька десятків років, що я якимось боком стикаюся з кінологією й дресируванням взагалі, та з десятками собак різних пород особисто, такої нападошної та пришелепкуватої, як Лєдя, не було ні в мене на ПМП, ні в кого з моїх знайомих!:)))

Про її нескінченні бійки з собакою Цуцилією можна написати окрему книжку!
Кожна бійка погрожувала закінчитися смертельним результатом…
Аж поки я не вирішила її деяким чином секвестувати, нічого в ситуації не змінювалося…
Щиро вдячна Наталія Лебединська за організацію цього втручання та доставку Лєді в клініку та назад!

Не можу сказати, що війна між ними остаточно завершилася?
Та якщо бійки траплялися разів пʼять на день, тепер якщо й вчччччепили одна одну, то раз на півроку?:)

А ще ж в нас є в господарстві зграя котів?:)
Не всіх, далеко не всіх, а тих, хто зʼявився після Лєді, ця дуринда намагається ганяти!:)

Не жерти безжалісно!
А так!:)
Пробігтися по всій хаті, всі килимки жужмом!:)
Щоб міждупіє як у котів, так і в самої Лєді павутинням не заплело!:)

Мерехтить біля моєї канапи, скиглить й трясеться так, що нєрвінно трясемося й сама канапа, й я на канапі й штук пʼять кішок, що лежать на канапі на мені!:)))
Які Лєдю страшенно дратують!:)
Ооооотаке нестерпне бажання влаштувати гвалт, гонки та шшшшкандаль!:)

Ааааааа остання кішка в нас хто?:)
Прааааавильно!:)
Онука Снігуронька!!!:)

Сунуся з кухні через прохідну кімнату в напрямку своєї!:)
Біля мого комоду, спиною до мене, сидить Онука Наша Снігуронька!:)
Ссссстатуууууяяя!:)
Формою груші!:)
Вгггггодована така!:)
У позі мислителя!:)
Й не ворушиться!:)))

Повз мене проскакує собака Лєдя!:)
Гальмує впритул до Онуки!!!
Знов же ж, трясеться й пхає-пхає-пхає дзьобом Снігурку в дупу!:)
З пропозицією пробігтися по хаті!:)

Зазвичай Снігурку довго вмовляти не тре?:)
Цього ж разу настрій в неї був не той!:)

Розвернулася Снігуронька вже в польоті!:)
В стрибку ййййййак навішала пазурамі лллляпасів по Ллллєдіному писку!!!:)
Й вгодована дупа не завадила!:)

Снігурка згадала, що вона таки була Гадєю!:)
Шипить, плюється!:)
Ллллєдя скавчить та тікає, драпає, аж пʼяти в срррраку вліпають!!!:)
Та сама ж напросилася?:)
Снігурка біжить за Лєдєю двома ногами!:) А пазурами на двох руках продовжує деррррти вже Лєдіну сраку!:)

Я?
А що я?:)
Я й іржу, як коняка!:)
Й волаю нелюдським голосом про те, кому та що я прям зараз випишу та роздам?:)
Природно, на неперекладному прапорщицькому фольклорові!:)

Й що?:)
Отой пропи…дон, отриманий від кішки, хіба Лєді допоміг?:)
Та авжеж!:)
Зараз же ж!:)

Лєдя бігає по хаті!:)
Килимки жамкає!
Дурною башкою то в якийсь стіл припаркується, то в мою канапу?:)
Яяяяяяк мочканеться лобом, аж мебеля гудуть?:)
Був би мозок, струс би отримала, точно!:)
Та де ж той мозок узяти, коли особливостями конструкції його наявність не передбачена!:)))

Назва породи сама за себе все каже!:)

Й така нісенітниця цілий день!:) Кожен день!:)
Божевільня якась!:)
Але точно можу сказати, нам жодного разу не нудно!:)))

💀 Помпеї: місто, яке не засипало — його задушило 🌋

79 рік нашої ери. Звичайний день у багатому римському місті біля Везувію. Люди торгують, готують вечерю, хтось іде до лазні, хтось — у таверну. Вони не тікають, бо не знають, що живуть біля вулкана. Для них Везувій — просто гора.

Перший вибух здається далеким. З неба падає попіл. Люди ховаються в домівках, накривають голови тканиною, чекають, поки «пройде». Але це не попіл убив Помпеї.

Смерть прийшла інакше.

Вночі на місто обрушилися пірокластичні потоки — хмари з газу, попелу і каміння, розігріті до 300–500°C, що мчали зі швидкістю автомобіля. Вони не спалювали. Вони миттєво зупиняли дихання.

Люди гинули за секунди. М’язи скорочувалися, тіла падали там, де стояли. Багато хто навіть не встиг зрозуміти, що помирає. Саме тому археологи знаходять їх у звичайних позах — сидячи, лежачи, обіймаючи дітей.

Сучасні дослідження показали: черепи не вибухали, як писали раніше. Легені просто переставали працювати від перегрітого повітря.

Помпеї не були «законсервовані лавою». Вони стали фотографією смерті, зафіксованою у вулканічному попелі. Місто зникло за кілька годин. А світ дізнався про цю трагедію — лише через 1700 років.

Помпеї нагадують: найстрашніші катастрофи — це ті, які здаються неможливими… аж до останньої секунди.

День вічнозеленого дерева

День вічнозеленого дерева (Look for an Evergreen Day) або День пошуку ялинки відзначається 19 грудня. Це день, присвячений вшануванню вічної краси вічнозелених дерев. Це не просто день пошуку ідеальної різдвяної ялинки, це день визнання важливості вічнозелених дерев у нашому довкіллі та культурі.

Вічнозелені дерева України
Україна з її різноманітним кліматом та багатими ґрунтами є домівкою для різноманітних вічнозелених дерев.


Ці дерева не лише додають природної краси країні, але й відіграють важливу роль в її екосистемі. Розгляньмо список деяких найпоширеніших вічнозелених дерев, що ростуть в Україні:

Ялина звичайна (Picea abies). Родом з Європи, це дерево широко поширене в Україні. Вона відома своєю високою, конічною формою і часто використовується як різдвяна ялинка.
Сосна звичайна (Pinus sylvestris). Цей вид сосни широко розповсюджений в Україні й впізнається завдяки своїй характерній оранжево-коричневій корі та довгій, тонкій хвої.
Ялиця срібляста (Abies alba). Відома своїм високим і прямим стовбуром, ялиця срібляста має пірамідальну форму з густим темно-зеленим листям.
Сосна сибірська (Pinus sibirica). Це дерево схоже на сосну звичайну, але з товстішим стовбуром і міцнішими гілками. Вона пристосована до холодного клімату і росте в північних регіонах України.
Модрина європейська (Larix decidua). Хоча модрина європейська не є справжнім вічнозеленим деревом (це листопадне хвойне дерево), вона заслуговує на увагу. Вона зберігає хвою протягом більшої частини року, втрачаючи її пізньої осені.
Сосна Веймутова (Pinus strobus). Цей вид, що походить з Північної Америки, був інтродукований в Україні. Вона відома своїми м’якими, гнучкими голками та використовується для виробництва деревини та декоративних цілей.
Сосна чорна європейська (Pinus nigra): Цей вид сосни відомий своїм густим, темним листям і сильним ростом. Її часто використовують у ландшафтному дизайні та для вітрозахисту.
Сосна гірська (Pinus mugo). Гірська сосна, менший вид сосни, часто зустрічається в Карпатах і відома своїм кущистим виглядом та стійкістю до суворих погодних умов.
Ялівець (Juniperus). Різні види ялівцю, відомі своєю ароматною деревиною та ягодами, зустрічаються по всій Україні, особливо на Кримському півострові.
Тис (Taxus baccata). Тис європейський — це повільно зростаюче дерево або кущ, який часто використовується в живоплотах та декоративних насадженнях. Він відомий своїм темно-зеленим голчастим листям і червоними ягодами.
Ці вічнозелені дерева роблять значний внесок у лісові ландшафти України, забезпечуючи середовище існування диких тварин, сприяючи екологічному балансу та додаючи мальовничої краси регіону.

Роль вічнозелених рослин у нашому житті
Символ стійкості
Вічнозелені рослини символізують стійкість і непохитність, оскільки вони залишаються зеленими і яскравими навіть у суворих зимових умовах. Вони нагадують нам про неминущу красу природи та важливість збереження нашого природного середовища.
Джерело радості та свята
У святковий сезон вічнозелені рослини стають джерелом радості та атрибутом свята. Прикрашання ялинки — це добра традиція для багатьох, яка об’єднує сім’ї та створює незабутні спогади.
День вічнозеленого дерева — це водночас свято підготовки до святкового сезону, це також день, коли ми можемо оцінити красу і значення вічнозелених дерев у нашому житті. Обираючи різдвяну ялинку, досліджуйте також місцеві вічнозелені рослини або просто насолоджуєтеся зеленню навколо, цей день дає можливість з’єднатися з природою і відсвяткувати її всебічну цілорічну красу.

День твердих цукерок

День твердих цукерок (National Hard Candy Day) або День льодяників відзначається 19 грудня у США. Цей день — чудова нагода поринути у барвистий і різноманітний світ твердих цукерок.

Святкування Дня твердих цукерок
День твердих цукерок — час, щоб згадати улюблені з дитинства цукерки або відкрити для себе нові смаки. Від класичних варіантів, таких як кориця, м’ята та ірис, до більш авантюрних та незвичайних, знайдеться смак на будь-який смак.

Виготовлення власних льодяників
Виготовлення льодяників може бути цікавим і корисним заняттям. Для цього потрібні прості інгредієнти, такі як кукурудзяний сироп, цукор, харчові барвники та ароматизовані екстракти.
Термометр для цукерок необхідний для отримання правильної консистенції. Це заняття може стати чудовим способом налагодити зв’язок з родиною та друзями, створюючи персоналізовані ласощі.
Прикрашаємо цукерками
Тверді цукерки можна не лише їсти, їхні яскраві кольори роблять їх ідеальними для святкових прикрас.Наповнивши прозорі вази або контейнери різнокольоровими цукерками, ви можете додати веселих ноток до будь-якого простору під час святкового сезону.
Лікувальна користь
Спочатку льодяники з лимоном або м’ятою використовували через їхні лікувальні властивості, зокрема, при шлункових захворюваннях та захворюваннях дихальних шляхів.
Дослідження показали, що смоктання м’ятних льодяників може підвищити концентрацію уваги та покращити виконання складних завдань.
На відміну від інших солодощів, тверді льодяники створені для тривалого зберігання, пропонуючи тривалу насолоду від одного шматочка.

#поезія
Якщо зненацька ґрунт пропав з-під ніг,
і підвестись не можеш — обмаль сили,
зберися духом, падати — не гріх,
тобі гартує доля дужі крила.

Якщо тернистий шлях зверне кудись,
або нахлине з головою хвиля —
згадай, мій друже, що лише в біді
гартує доля відчайдухам крила.

Якщо не побоїшся висоти,
відчуєш у серденьку іскру дива,
то неодмінно високо злетиш.
Повір собі — напни свої вітрила!

Марія Дяченко

❗️Росія довго платитиме за війну проти України — Bloomberg

За оцінками, навіть якщо бойові дії закінчаться завтра, РФ буде виплачувати борги ще багато років через зростаючий дефіцит військового бюджету та дорогі запозичення.

У 2025 році уряд випустив облігації на 108,9 млрд рублів (1,36 млрд доларів), довівши загальну суму до 7,9 трлн рублів, що перевищує рекорд 2020 року. Витрати на обслуговування боргу вже удвічі перевищують до війни частку витрат бюджету, а наступного року стануть четвертою статтею видатків після національної безпеки, обходячи охорону здоров’я та освіту.

Причина — вичерпані резерви, зростання військових витрат на 30–60% і падіння доходів від сировини, зокрема нафти та газу. Навіть зі зниженням вартості запозичень до 16,5% гроші залишаються надзвичайно дорогими для держави, підприємств та домогосподарств.

Не втрачай шанс замовити вигідно улюблені блиски для губ вже зараз

Замовляй за посиланням https://aff.wishlist.kyiv.ua/rWDKpo Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍

Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

#засобидляобличчя #шопінг #доглядзаобличчям #живлення #зволоження #подарунок #подарунокдівчині #Бальзам #БальзамДляГуб #Блиск #БлискДляГуб #Губи #Косметика #Краса #Макіяж #ДоглядЗаСобою #Зволоження #Косметичка #різдво #свято #новийрік