• #фотографія
    Вечірнє небо
    #фотографія Вечірнє небо
    1
    23views
  • «Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком»

    ☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами.

    Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз.

    🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми.

    🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань.

    Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну.

    📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла.

    Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті.

    Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів.

    Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва.

    Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією.

    Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.
    «Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком» ☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами. Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз. 🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми. 🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань. Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну. 📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла. Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті. Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів. Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва. Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією. Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.
    1
    739views
  • «Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком»

    ☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами.

    Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз.

    🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми.

    🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань.

    Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну.

    📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла.

    Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті.

    Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів.

    Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва.

    Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією.

    Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.
    «Зачем ви сравниваете нашего советского льотчика “Маестро” з етим Бандерою Миколайчуком» ☝️Минулий раз, коли ми виклали це фото, то на нас одразу накинулося кілька коментаторів зі цими словами. Але, мабуть, це писали люди, які далекі від біографії цих двох геніїв українського кіно, бо насправді вони були дуже близькими друзями, і їхні долі поламав Радянський Союз. 🔹СРСР бачив в Іванові Миколайчукові та його відверто національному, автентичному мистецтві загрозу для радянського ладу, через що актора та режисера фактично позбавили можливості повноцінно працювати на піку своєї форми. 🔹Леонід Биков пережив іншу трагедію. Радянська система взялася за його сина Олеся після конфлікту в армії. На нього чинили психологічний тиск, вигадували психіатричні діагнози, фабрикували документи. Для Бикова це стало страшним ударом. Він переніс кілька інфарктів, залишив кіностудію, але до останнього боровся за свою дитину. Сам же актор пішов із життя на 50-му році за обставин, які й досі викликають багато запитань. Якщо вже говорити мовою тих, хто любить розкидатися ярликами, то радянська влада ставилася до обох майже однаково. Тож значно справедливіше було б сказати, що перед нами не «радянський льотчик і Бандера», а двоє «Бандер» для СРСР. Один — Іван Миколайчук із Західної України, другий — Леонід Биков із Донеччини. Два друзі, які народилися в різних куточках країни, але понад усе любили Україну. 📸Цей кадр прикріплений до допису був зроблений у 1978 році. Познайомилися вони під час роботи над фільмом «Розвідники», і звичайне професійне знайомство швидко переросло у міцну дружбу. Хоча Биков був старший на тринадцять років, це не стало жодною перепоною — між ними виникла довіра, яка з роками лише зміцніла. Найкраще про цю дружбу говорить навіть не спільна фотографія, а лист-заповіт Леоніда Бикова. За три роки до своєї загибелі він довірив його лише двом людям — Іванові Миколайчуку та режисерові Миколі Мащенку. У ньому просив не про пам’ятники чи урочистості, а лише про людську простоту й відсутність пафосу після його смерті. Ще хлопчиком Биков мріяв стати льотчиком. Він навіть вступив до авіаційного училища, однак його розформували. Нездійснену мрію він переніс на екран, створивши образ «Маестро» у стрічці «В бій ідуть одні старі». Цей фільм став легендою, а його переглянули понад 44 мільйони глядачів. Іван Миколайчук також увійшов до історії як один із найвидатніших українських акторів і режисерів. Після «Тіней забутих предків» його ім’я стало відомим далеко за межами України, а самого митця почали називати одним із найяскравіших представників світового кіномистецтва. Вони прожили різне життя, але залишили однаковий слід. Радянська влада намагалася обмежити їхню творчість, змусити мовчати або зламати. Не вдалося. Минули десятиліття, Радянського Союзу вже давно не існує, а імена Івана Миколайчука та Леоніда Бикова продовжують жити. Саме так і виглядає справжня перемога пам’яті над імперією. Сьогодні ми згадуємо цю історію не випадково. Саме цього дня, 39 років тому, перестало битися серце Івана Миколайчука — людини, чий талант і любов до України залишили глибокий слід в історії. І саме сьогодні особливо важливо говорити про нього чесно, відкриваючи маловідомі сторінки його життя та руйнуючи міфи, які роками нав’язували навколо його імені.
    1
    718views
  • AI Forensics заявила, що на платформі Hugging Face доступні моделі для створення сексуальних діпфейків. Під час тестування сім із дев’яти найпопулярніших моделей виконали запит на генерацію інтимного зображення. 83% запитів у дослідницькому експерименті стосувалися «роздягання» людей на фотографіях. Організація стверджує, що лише 3% перевірених просторів Hugging Face мають модерацію згенерованого контенту. https://channeltech.space/ai/hugging-face-ai-forensics-deepfake-model...
    AI Forensics заявила, що на платформі Hugging Face доступні моделі для створення сексуальних діпфейків. Під час тестування сім із дев’яти найпопулярніших моделей виконали запит на генерацію інтимного зображення. 83% запитів у дослідницькому експерименті стосувалися «роздягання» людей на фотографіях. Організація стверджує, що лише 3% перевірених просторів Hugging Face мають модерацію згенерованого контенту. https://channeltech.space/ai/hugging-face-ai-forensics-deepfake-models/
    CHANNELTECH.SPACE
    Популярні моделі Hugging Face створюють сексуальні діпфейки – Channel Tech
    Дослідження AI Forensics показало, що більшість популярних моделей у Hugging Face Spaces можуть генерувати сексуальні діпфейки, попри правила платформи.
    1
    266views 1 Shares
  • Meta запускає програму Facebook Verified для безплатного підтвердження реальних осіб через розпізнавання облич. Для верифікації потрібно зробити селфі, яке система порівнює з фотографіями профілю. Позначка верифікації з’являтиметься у Facebook Marketplace, Dating та інших розділах мережі. Нововведення покликане захистити користувачів від шахрайства через фейкові профілі на базі штучного інтелекту. https://channeltech.space/social/facebook-verified-face-recognition/
    Meta запускає програму Facebook Verified для безплатного підтвердження реальних осіб через розпізнавання облич. Для верифікації потрібно зробити селфі, яке система порівнює з фотографіями профілю. Позначка верифікації з’являтиметься у Facebook Marketplace, Dating та інших розділах мережі. Нововведення покликане захистити користувачів від шахрайства через фейкові профілі на базі штучного інтелекту. https://channeltech.space/social/facebook-verified-face-recognition/
    CHANNELTECH.SPACE
    Facebook запустив Verified: безплатна верифікація через селфі – Channel Tech
    Meta запустила безплатну систему Facebook Verified з розпізнаванням облич. Дізнайтесь, як працює верифікація та де з'явиться бейдж.
    1
    348views 1 Shares
  • #фотографія
    Місяць на небі яскраво відбиває сонячне світло.
    #фотографія Місяць на небі яскраво відбиває сонячне світло.
    168views
  • Meta анонсувала нові генеративні ШІ-функції для застосунку Facebook. Чат-бот AI Mode формує відповіді на основі даних із груп та Reels. Оновлення включає ШІ-інструменти для створення колажів і відеомонтажів. Користувачі можуть віртуально змінювати одяг і зачіски на фотографіях. Нові функції наразі доступні виключно в мобільному застосунку. https://channeltech.space/social/meta-facebook-ai-mode-tools/
    Meta анонсувала нові генеративні ШІ-функції для застосунку Facebook. Чат-бот AI Mode формує відповіді на основі даних із груп та Reels. Оновлення включає ШІ-інструменти для створення колажів і відеомонтажів. Користувачі можуть віртуально змінювати одяг і зачіски на фотографіях. Нові функції наразі доступні виключно в мобільному застосунку. https://channeltech.space/social/meta-facebook-ai-mode-tools/
    CHANNELTECH.SPACE
    Facebook отримав чат-бота AI Mode та ШІ-функції для фото – Channel Tech
    Meta додала в мобільний застосунок Facebook чат-бота AI Mode, який використовує дані платформи, та інструменти для ШІ-редагування фотографій.
    1
    703views 1 Shares
  • Instagram випустив Instants — функцію та окремий застосунок для обміну фотографіями, які зникають після перегляду. Фото знімаються лише через камеру, без фільтрів і завантаження з галереї; зберігаються в архіві автора до року. Доступ у основному застосунку — через папку вхідних; одержувачами можуть бути близькі друзі або взаємні підписники. Для підліткових акаунтів під батьківським контролем захисні налаштування застосовуються автоматично. https://channeltech.space/social/instagram-instants-disappearing-phot...
    Instagram випустив Instants — функцію та окремий застосунок для обміну фотографіями, які зникають після перегляду. Фото знімаються лише через камеру, без фільтрів і завантаження з галереї; зберігаються в архіві автора до року. Доступ у основному застосунку — через папку вхідних; одержувачами можуть бути близькі друзі або взаємні підписники. Для підліткових акаунтів під батьківським контролем захисні налаштування застосовуються автоматично. https://channeltech.space/social/instagram-instants-disappearing-photos/
    CHANNELTECH.SPACE
    Instagram запускає Instants — застосунок для фото, що зникають – Channel Tech
    Instagram запустив Instants — фото зникають після перегляду, зберігаються в архіві рік. Доступно в основному застосунку та окремому Instants для iOS і Android.
    1
    641views 1 Shares
  • ФОТО 1
    ⚡️ Внаслідок авіакатастрофи 31 березня загинув генерал-лейтенант рф Отрощенко, – рашаЗМІ.
    У катастрофі Ан-26 загалом загинуло 29 рашистів, серед яких 6 офіцерів штабу Північного флоту та генерал.
    ФОТО 2
    Французьке видання RFI стверджує, що внаслідок «лівійських» операцій України був ліквідований генерал-майор російського ГРУ Аверьянов
    ▪️В ході кампанії зі зменшення економічних спроможностей рф, українські військові завдали удару по двох російських суднах, що належать до «тіньової флотилії». На борту російського танкера перебував дуже високопоставлений російський чиновник. Він, ймовірно, загинув.
    ▪️За даними лівійських джерел, на борту танкера «Кенділ» дійсно перебувало близько десяти високопоставлених співробітників російської розвідки, переодягнених у моряків.
    ▪️В результаті удару двоє людей загинули, а семеро отримали поранення. За даними видання загинув генерал Андрій Аверянов, високопоставлений представник російської розвідки.
    ▪️Цей генерал був одним із фаворитів на посаду керівника «Вагнера», що перетворився на «Африканський корпус». Він дуже добре знав Африку. Він здійснив там кілька поїздок. Зокрема, він побував у Бенгазі, на сході Лівії, де зустрівся з маршалом Халіфою Хафтаром.
    ▪️Це важкий удар для рф, де ця інформація не поширюється. москва, дійсно, ніколи офіційно не підтверджувала цю смерть. Вона її й не заперечувала.
    ▪️москва пообіцяла рішучу відповідь на цю операцію. Менш ніж через тиждень, 23 грудня, генерал Мохаммед аль-Хаддад, начальник штабу армії на заході Лівії та найвища військова особа в Тріполі, загинув у Туреччині. Його літак розбився після вибуху на борту через кілька хвилин після зльоту з Анкари. Його супроводжували радник Мохамед Діаб, начальник штабу сухопутних військ, генерал-лейтенант аль-Фітурі Грібель, директор служби військової індустріалізації, та бригадний генерал Махмуд аль-Катаві. Загалом загинуло семеро осіб, пов'язаних із армією західної Лівії.
    ▪️Лівійські джерела видання глибоко переконані, що це є відповіддю рф на атаку на корабель «Кенділ». Після аналізу двох «чорних скриньок» офіційних заяв зроблено не було. Висновки розслідування, розпочатого після інциденту, не були оприлюднені лівійським прокурором.
    ▪️Інший інцидент, що стався 19 березня, викликає запитання в Тріполі: Національна лівийська нафтова і газова компанія (NOC) оголосила про часткове призупинення видобутку на нафтовому родовищі Аль-Шарара, одному з найбільших у Лівії, через велику пожежу, що охопила трубопровід, який транспортує нафту до нафтопереробного заводу в Зауїї.
    ▪️Через тиждень Міністерство внутрішніх справ Лівії в Тріполі оприлюднило результати розслідування, проведеного ним у зв’язку з цим «актом саботажу». На місці події було знайдено російські боєприпаси. Згідно з повідомленням та фотографіями, опублікованими на сторінці міністерства у Facebook, розслідування дозволило вилучити нерозірваний снаряд російського виробництва типу М-62 вагою близько 250 кг, а також уламки вибухнулої ракети калібру 130. Їх було розміщено на траєкторії нафтопроводу.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ФОТО 1 ⚡️ Внаслідок авіакатастрофи 31 березня загинув генерал-лейтенант рф Отрощенко, – рашаЗМІ. У катастрофі Ан-26 загалом загинуло 29 рашистів, серед яких 6 офіцерів штабу Північного флоту та генерал. ФОТО 2 Французьке видання RFI стверджує, що внаслідок «лівійських» операцій України був ліквідований генерал-майор російського ГРУ Аверьянов ▪️В ході кампанії зі зменшення економічних спроможностей рф, українські військові завдали удару по двох російських суднах, що належать до «тіньової флотилії». На борту російського танкера перебував дуже високопоставлений російський чиновник. Він, ймовірно, загинув. ▪️За даними лівійських джерел, на борту танкера «Кенділ» дійсно перебувало близько десяти високопоставлених співробітників російської розвідки, переодягнених у моряків. ▪️В результаті удару двоє людей загинули, а семеро отримали поранення. За даними видання загинув генерал Андрій Аверянов, високопоставлений представник російської розвідки. ▪️Цей генерал був одним із фаворитів на посаду керівника «Вагнера», що перетворився на «Африканський корпус». Він дуже добре знав Африку. Він здійснив там кілька поїздок. Зокрема, він побував у Бенгазі, на сході Лівії, де зустрівся з маршалом Халіфою Хафтаром. ▪️Це важкий удар для рф, де ця інформація не поширюється. москва, дійсно, ніколи офіційно не підтверджувала цю смерть. Вона її й не заперечувала. ▪️москва пообіцяла рішучу відповідь на цю операцію. Менш ніж через тиждень, 23 грудня, генерал Мохаммед аль-Хаддад, начальник штабу армії на заході Лівії та найвища військова особа в Тріполі, загинув у Туреччині. Його літак розбився після вибуху на борту через кілька хвилин після зльоту з Анкари. Його супроводжували радник Мохамед Діаб, начальник штабу сухопутних військ, генерал-лейтенант аль-Фітурі Грібель, директор служби військової індустріалізації, та бригадний генерал Махмуд аль-Катаві. Загалом загинуло семеро осіб, пов'язаних із армією західної Лівії. ▪️Лівійські джерела видання глибоко переконані, що це є відповіддю рф на атаку на корабель «Кенділ». Після аналізу двох «чорних скриньок» офіційних заяв зроблено не було. Висновки розслідування, розпочатого після інциденту, не були оприлюднені лівійським прокурором. ▪️Інший інцидент, що стався 19 березня, викликає запитання в Тріполі: Національна лівийська нафтова і газова компанія (NOC) оголосила про часткове призупинення видобутку на нафтовому родовищі Аль-Шарара, одному з найбільших у Лівії, через велику пожежу, що охопила трубопровід, який транспортує нафту до нафтопереробного заводу в Зауїї. ▪️Через тиждень Міністерство внутрішніх справ Лівії в Тріполі оприлюднило результати розслідування, проведеного ним у зв’язку з цим «актом саботажу». На місці події було знайдено російські боєприпаси. Згідно з повідомленням та фотографіями, опублікованими на сторінці міністерства у Facebook, розслідування дозволило вилучити нерозірваний снаряд російського виробництва типу М-62 вагою близько 250 кг, а також уламки вибухнулої ракети калібру 130. Їх було розміщено на траєкторії нафтопроводу. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    898views
  • #історія #постаті
    Жозеф Нісефор Ньєпс: Людина, яка винайшла "вічне дзеркало" 🖼️⚡
    7 березня 1765 року народився Жозеф Нісефор Ньєпс — французький винахідник, який зробив неможливе: зафіксував зображення на твердій поверхні. До нього світ знав лише живопис та графіку, після нього — почалася ера фотографії. 🖋️🌍

    8 годин терпіння заради одного кадру ⏳☀️

    Ньєпс не був професійним художником, навпаки — він погано малював, що і підштовхнуло його до пошуку способу "автоматичного" копіювання реальності. У 1826 році він створив першу у світі успішну фотографію (геліографію) під назвою «Вид з вікна в Ле-Гра».
    Технологія: Він використав пластину, покриту шаром бітуму (природного асфальту), який тверднув під дією світла.
    Експозиція: Кадр витримувався на сонці близько 8 годин! Через це на фото сонце ніби освітлює будівлі з двох сторін одночасно. 🏢☀️🏢

    Невизнаний геній та партнерство з Дагером 🤝⚖️

    Довгий час Ньєпс залишався в тіні. Він почав співпрацювати з Луї Дагером, але помер у бідності в 1833 році, так і не дочекавшись світового визнання своєї праці. Дагер пізніше вдосконалив метод (дагеротипія), але саме Ньєпс заклав фундамент. Лише через десятиліття історики віддали йому належне як справжньому батькові фотографії. 🕵️‍♂️📜

    Чому це змінило все? 🤔

    Винахід Ньєпса перетворив суб'єктивне бачення художника на об'єктивний доказ. Фотографія стала інструментом науки, журналістики та криміналістики. Кожен ваш селфі сьогодні — це далекий нащадок тієї бітумної пластини, яку Жозеф виставив на підвіконня свого маєтку. 🤳🏛️
    Ньєпс довів: світло може бути не лише джерелом життя, а й пензлем, що пише історію на металі та склі. ✨🖼️
    #історія #постаті Жозеф Нісефор Ньєпс: Людина, яка винайшла "вічне дзеркало" 🖼️⚡ 7 березня 1765 року народився Жозеф Нісефор Ньєпс — французький винахідник, який зробив неможливе: зафіксував зображення на твердій поверхні. До нього світ знав лише живопис та графіку, після нього — почалася ера фотографії. 🖋️🌍 8 годин терпіння заради одного кадру ⏳☀️ Ньєпс не був професійним художником, навпаки — він погано малював, що і підштовхнуло його до пошуку способу "автоматичного" копіювання реальності. У 1826 році він створив першу у світі успішну фотографію (геліографію) під назвою «Вид з вікна в Ле-Гра». Технологія: Він використав пластину, покриту шаром бітуму (природного асфальту), який тверднув під дією світла. Експозиція: Кадр витримувався на сонці близько 8 годин! Через це на фото сонце ніби освітлює будівлі з двох сторін одночасно. 🏢☀️🏢 Невизнаний геній та партнерство з Дагером 🤝⚖️ Довгий час Ньєпс залишався в тіні. Він почав співпрацювати з Луї Дагером, але помер у бідності в 1833 році, так і не дочекавшись світового визнання своєї праці. Дагер пізніше вдосконалив метод (дагеротипія), але саме Ньєпс заклав фундамент. Лише через десятиліття історики віддали йому належне як справжньому батькові фотографії. 🕵️‍♂️📜 Чому це змінило все? 🤔 Винахід Ньєпса перетворив суб'єктивне бачення художника на об'єктивний доказ. Фотографія стала інструментом науки, журналістики та криміналістики. Кожен ваш селфі сьогодні — це далекий нащадок тієї бітумної пластини, яку Жозеф виставив на підвіконня свого маєтку. 🤳🏛️ Ньєпс довів: світло може бути не лише джерелом життя, а й пензлем, що пише історію на металі та склі. ✨🖼️
    1
    723views
More Results