🔻"САП та НАБУ НЕ ліквідовані, вони продовжують якісно працювати": голова СБУ Малюк та генпрокурор Кравченко прокоментували ситуацію щодо НАБУ та САП
Головне:
📍Чому так багато справ проти НАБУ: після тривалої фіксації злочинної діяльності правоохоронці вирішили затримати російських агентів у НАБУ одночасно, щоб вони не почали приховувати докази своєї причетності, сказав Малюк:
"Якби хтось реалізовував окремо одне виробництво, потім наступне, то всі, хто дивиться у бік рашки і працює з рашкою, швидко поміняли б гаджети і скинули телефони. Вони б зрозуміли, що, виявляється, недоторканних немає".
📍Про затримання детективу НАБУ Руслана Магомедрасулова: у матеріалах виробництва задокументовані факти організації ним співпраці з ворогом, сприяння ворогові та організації відповідної комерційної діяльності, пояснив Малюк:
"Пан Магомедрасулов по телефону з Дагестаном організовував туди поставки коноплі. Це аграрний бізнес, який належить його батькові, але паралельно він також займався цією діяльністю. Суд вивчив усі докази, прийняв рішення і є рішення про запобіжний захід у вигляді утримання під вартою 60 днів. Я можу розповісти тільки. часом будуть оприлюднені докладніші дані"
📍Справу Чернишова у НАБУ не заберуть, незважаючи на закон, який парламент України ухвалив 22 липня, в якому вказується Генпрокурор зможе забирати будь-яку справу від НАБУ та САП, сказав Кравченко:
"Деякі журналісти, коли я ще не прийшов на цю посаду, повідомили, що нового генерального прокурора призначили для того, щоб він забрав справу Чернишова. А я вам обіцяю, що і після цих змін справу Чернишова я не заберу. Як розслідувало НАБУ, так і буде"
📍Невідомо чи підписав президент Зеленський схвалений парламентом законопроект
"Я теж не готовий сказати, до речі, якою є доля цього закону. Але повірте, ми працюватимемо на тому полі, яке нам дає законодавець. Можливо, підпише президент, а можливо, не підпише", - зазначив генпрокурор.

#цікаве
🌲 Хойя-Бачу – "Бермудський трикутник Трансільванії".
У серці Румунії, в горах Апусені, прихований ліс Хойя-Бачу (Hoia Baciu) – місце, де зникають люди, техніка відмовляє, а дерева викривлені в неможливих формах.

⚠️ Зона зникнень – за свідченнями, тут безслідно зникло понад 100 осіб. Найвідоміший випадок – пастух із вівцями, які раптово зникли у 1960-х.

⚠️ Техніка божеволіє – компаси крутяться, фотоапарати самі вимикаються, а дрони втрачають керування.

👻 ПАРАНОРМАЛЬНІ ТЕОРІЇ:

✅ Портал у інший вимір – місцеві розповідають про дивні світла та фігури, що з'являються в тумані.

✅ Прокляття стародавніх даків – археологи знайшли тут кельтські артефакти, що може свідчити про стародавні ритуали.

✅ НЛО – у 1968 році військові зафіксували тут незрозумілий об'єкт у формі тарілки.

🔬 НАУКОВІ ПОЯСНЕННЯ:

⚠️ Геомагнітні аномалії – локальні збурення магнітного поля викликають збої в роботі компаса та електроніки. Дослідження підтверджують незвичайно високі показники в цій зоні.

⚠️ Хімічні та акустичні фактори – викиди метану/радону та інфразвук (6-10 Гц) спричиняють дезорієнтацію і галюцинації. Це пов’язано з особливостями геології та рельєфу місцевості.

#історія
🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.

Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.

Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.

«Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України»
, – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін.

Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.

Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.

Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни.

Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

📜Війна, що триває століттями: Андрій "боголюбський" і сучасна агресія московитів.

Історія, мов невидимий хробак, що точить м'ясо пам'яті, має здатність повторюватися, а її жахливі уроки залишають гіркий присмак у серці. Серед численних фігур цього давнього, але все ще актуального переказу, постає князь Андрій "боголюбський". Його правління — це не просто уривки з минулого, це відлуння колосальної трагедії, яка й досі відчувається в сучасному світі.

Андрій "боголюбський" зневажаючи своїх близьких, знищував не лише людські життя, а й культурні, духовні надбання, залишаючи після себе спогади про вогні, в яких гинули міста, церкви та монастирі а в них і живі люди ,спалені живцем. У 1169 році Київ — серце Русі, був захоплений, зруйнований, і зґвалтованний "військом - ордою" - Андрія"боголюбського"
Це не просто факти древньої історії, а напад- геноцид, на душі мільйонів, що бачили у Києві символ своєї ідентичності. Таке ставлення копіює і сучасна агресія московитів, які знову вдаються до силових методів та жорстоких вбивств, намагаючись знищити все, що нагадує про Українську ідентичність.

Сьогодні московити, які присвоїли собі вкрадене визначення - "русские", продовжують свою криваву інтервенцію. Вони не мають нічого спільного з історією Русі; вони стали натовпом некрофагів — рабами своєї вбивчої природи, які живуть за рахунок крові та страждань інших народів. У їхній історії немає місця для цивілізаційних здобутків. Натомість, вони з гордістю несуть на своїх плечах тягар вбивств і руйнувань, символізуючи жорстокість та неприязнь до всього, що виходить за межі їхньої примітивної свідомості.

Андрій "боголюбський"прагнув знищити все, що йому не підкорялося. Цей жорстокий стиль правління, що базувався на насильстві і зневазі, продовжувався і набув нових форм — у сучасному світі ми бачимо, як московія з новою силою повторює ті ж помилки. Ця агресія стала не лише спробою поневолення України, але й геноцидом Української культури, мови та історії. В Українських землях, де кров предків була пролитою за свободу, зараз ллється нова кров, а біль та згадка про окуповані землі України залишає гіркий присмак у душі народу.

московити зневажають пам'ять про жертв власної не нажерливості, забуваючи про людяність, культуру і історію тих народів, які вони намагаються поневолити. Вони засуджують спроби вшанувати пам'ять про тих, хто загинув, захищаючи свою землю, намагаючись викорінити все, що робить Українців Українцями. Це гірка іронія, коли ті, хто ніколи не підтримував справжнього культурного розвитку, намагаються знищити його в інших.

Необхідно усвідомлювати, що ця війна триває вже понад тисячу років. Спостерігаючи за її еволюцією, стає очевидним, що недоліки московитів — це не просто історична випадковість, а результат глибоко вкоріненої в їхній культурі ненависті. Ця ненависть ставить під сумнів моральність народу, який століттями лишався на узбіччі цивілізації.

Внутрішня жорстокість укоріненна в їхній свідомості, і лише усвідомлення цього факту може допомогти зрозуміти трагедію, в якій ми живемо. Сучасна війна — це крик про допомогу, це заклик до світової спільноти про необхідність зупинити агресора, поки не стало пізно. Адже війна не відбувається лише на полі бою; вона триває в серцях тих, хто прагне зберегти свою ідентичність.

Боротьба за Українську ідентичність — це не лише боротьба за територію, це битва за пам'ять, за право на існування. Українці, як і їхні предки, знову опинилися на фронті цієї безжальної боротьби проти древнього зла, що в кожному своєму прояві намагається стерти сліди Наших Українських цінностей і історії. Ця боротьба не лише про виживання, а про те, щоб історія не стала забутою, щоб пам'ять про предків жила в нас ...📜 Вони"боголюбські" і такі як він зникнуть з історії , а бож залишаться НАВІЧНО ВБИВЦЯМИ ТА КАНІБАЛАМИ в пам'яті мільйонів....

А УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ✊ 🇺🇦

✍️24.07.2025

❗️З урахуванням вже оприлюднених відомостей, надаємо додаткове роз’яснення.

Якщо ви подали заяву в поліцію про зникнення рідної людини, а кримінальне провадження направлено за підслідністю в іншу область, або ви не хочете, щоб його кудись пересилали — тепер можна зробити так, щоб розслідування проводилося там, де ви проживаєте (знаходитесь).

🔹 Нові зміни до Кримінального процесуального кодексу України дозволяють проводити розслідування там, де ви фактично проживаєте.

❗ Норма діятиме під час воєнного стану та ще три роки після його завершення.

Що потрібно зробити?
Написати клопотання на імʼя прокурора, який на цей момент здійснює процесуальне керівництво розслідуванням. У цьому клопотанні Ви просите, щоб досудове розслідування у справі про зникнення вашого родича проводилося за місцем вашого проживання.

🔸 Це:
– полегшить вашу участь у слідчих діях,
– дасть доступ до матеріалів справи;
– виключить необхідність їхати в іншу область, де може бути небезпечно.

✔️Якщо Ви розшукуєте безвісти зниклого за особливих обставин можете звертатися на гарячу лінію Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин:

📞 «гарячої лінії»: 16-98

❤️ Підписатися|Facebook

#смішневідео #тварини #собака #смішно #милівідео #cutevideos #funny #dog #animals #funnyvideos

Відмова від відповідальності: Це відео, згенероване штучним інтелектом (створене за допомогою Sora та ChatGPT Plus від OpenAI), є повністю вигаданим. Усі персонажі, події та дії є вигаданими або змодельованими. Будь-яка схожість з реальними особами, організаціями чи брендами є випадковою. Жодних фактичних, юридичних або безпекових тверджень не робиться. Не наслідуйте. Лише для розважальних цілей. Усі торговельні марки належать їхнім відповідним власникам.

Хто в Україні перебуває за межею бідності: названо точну суму, яка необхідна на кожного члена родини

В Україні фактичний (розрахований за актуальними цінами) розмір прожиткового мінімуму для дорослого в червні 2025-го становив 11 464,27 грн (після оподаткування – 8421,94 грн). Усі дорослі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності.

Чому цим даним можна довіряти? Фактичний розмір прожиткового мінімуму опублікувала Федерація профспілок. Ці цифри розрахували в Мінсоці (саме міністерство перестало публікувати ці дані).
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Був з Ющенком у день отруєння і балотувався у президенти: куди зник Ігор Смешко і чим займається зараз

Куди зник Ігор Смешко? Колишній глава СБУ підозрювався в отруєнні Віктора Ющенка, був радником Петра Порошенка і навіть кандидатом у президенти. Але з початком повномасштабної війни політик майже не з’являється у публічному просторі.

"Телеграф" зібрав факти з біографії Смешка і розповість, де він і чим займається зараз👆🏼
Джерело - https://t.me/Telegraf_UA_channel/66241

#maltipoo #panda #funnyvideo #смішневідео #мальтипу #панда

Відмова від відповідальності: Це відео, згенероване штучним інтелектом (створене за допомогою Sora та ChatGPT Plus від OpenAI), є повністю вигаданим. Усі персонажі, події та дії є вигаданими або змодельованими. Будь-яка схожість з реальними особами, організаціями чи брендами є випадковою. Жодних фактичних, юридичних або безпекових тверджень не робиться. Не наслідуйте. Лише для розважальних цілей. Усі торговельні марки належать їхнім відповідним власникам.

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.

Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.

Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.

Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.

«Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України»
, – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін.

Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.

Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.

Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни.

Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.