😢Тіло жінки витягли з річки Рось у Білій Церкві. Рятувальники отримали виклик близько 13:40. Тіло дістали за допомогою човна та багра. Особу загиблої ще встановлюють. Хто вона і як опинилася у воді – загадка. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

Він невпевнено вчився літати холонуло тіло збивав серця стук Ще крилам зарано не мали б зростати від землі відривали шість втомлених рук Він невпевнено вчився літати хрипів задихався вимолював пити Нелегко судилось розгін набирати дванадцятю ніг у багнюку заритих Він невпевнено вчився літати без злітних вогнів затісна лісосмуга Йому б ще років Надихатись Кохати та пір'я зростало а з ним і туга Він невпевнено вчився літати Десь мати чекала Любов Діти Гроші Не встиг, Охоронцю? прогавив? як знати? Ми човен Харона тягли а не ноші Він миттєво навчився літати ніби це так - звичайнісіньке діло І, плачучи, Янгол в холодний пікап прийняв його біле тіло. Артур Артіменьєв "Не прощаємось..." 2024

На москві проводять корпоративи у стилі ГУЛАГу 👀 Усього за 400 тисяч фублів кaцaпи отримують тілогрійку, баланду, чифір та роботу: рубання лісу в таборах із наглядачами🌚 Бонусом для атмосфери - переміщення з конвоєм 🫡 Наприкінці програми божевільних «амністують» та влаштують святкове гуляння 🥃 Йобнулися і більше не соромляться🤡 #наболотахвсестабільно #раша #оркостан #кацапи #скрєпи #скрєпно

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлія Лаба Видавництво Лабораторія Три слова - це! було! прекрасно! Ліна живе своє життя, читає книги, інколи зустрічається з подругами, має готуватися до весілля. Але як придивитися, то життя наче не її. Зустрічі з родиною і друзями рідкі, книги Ліна любить не просто читати, а ще й писати на них рецензії. А наречений вопше токсична паскуда. В якийсь момент ситуація стає критичною, і дівчина пробує вийти з цього порочного кола. Я щиро закохалася у все - у Ліну, у Рію, у Лесика та Рому, у Солю та Елю, у бабуню і навіть собаку Сірка. А ще у стиль! Тут є гумор, який я люблю, і драма, яка цілком зрозуміла та не награна. Є над чим трошки всплакнути і є над чим голосно поржати (що я і робила пару разів у маршрутці). Навіть якби я шукала, я б не знайшла, до чого причепитися. Так, Рома, можливо, трішки більш фентезійний, але, Господи, який же це класний персонаж! Отак начитаєшся і почнеш метатися між хокеїстами та капітанами яхт. Що насправді складно, коли не знаєш особисто ані тих, ані інших. Також у книзі порушена проблема токсичних стосунків та складного виходу з них. У нас тут є маніпулятор у всій його бридкій красі, який дуже вміло робить так, що жінка відчуває себе у всьому винною. Вона погана, вона зробила неправильно, це було майже не боляче… Прописати ляща Дену хотілося буквально з перших сторінок, настільки яскраво він описаний. І можна побачити, якою жінка виходить з таких стосунків, і наскільки важливою є підтримка близьких людей. Дякувати Богові і авторці, Ліна вигребла, і фінал мене повністю влаштував) Радію, що ця книга з’явилася у моєму житті та додала до нього барв. Мій щирий рекомендасьон)

#поезія Говорять, що жінка - найкраще Господнє створіння, На тебе дивлюсь і завжди розумію чого. Ти - квітка тендітна. Мадонна в своїм поколінні, До рук твоїх прагну припасти губами й чолом. У дні, коли тучі крадуть собі сонце в кишеню, І сірим туманом спадає на голови пил. То наші усмішки. Яскраві й такі навіжені, Врятують любого. І навіть, якщо не просив. Коли наше місто відкриє обійми вітрам, Холодні цілунки збентежать і душу, і тіло.  Збери із уламків комфорту новенький вітраж, Ти будеш натхненням моїм. Таємничо-вцілілим. Танцюй, ніби вперше. Так ніби весь світ - то мара, Принось наше літо у днину холодну і сіру. На стомлено-ніжних. Маленьких, тендітних крилах, Коли буде важко, згадай, що в тебе завжди вірю. DmYmast

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Щойно Дуарте зник у пошуках укриття, на мене накинувся високий, лисий здоровань із глибоким шрамом на голові. Він розмахував важким якірним ланцюгом і вигукував щось незрозумілою мені мовою. Я спробував захиститися шаблею, але він зумів вибити її з моїх рук. Відлуння металевого дзенькоту наче пройшло крізь усе тіло. Його обличчя перекосила єхидна посмішка. Відчуваючи свою перевагу в силі й габаритах, він замахнувся, щоби завдати нищівного удару. Я відчув страх, що змусив усі м'язи тремтіти. Він уже замахнувся, щоб завдати нищівного удару, і я відчайдушно шарив руками навколо. Пальці намацали важку довгу палицю, що лежала поруч. Ухилившись від ланцюга, я щосили вдарив супротивника по голові. Спершу здалося, що він навіть не відчув удару. З його грудей вирвалося якесь тваринне гарчання. Та я не зупинився. В голові крутилася лише одна думка: або я, або він. Після ще кількох ударів він звалився без тями. Я стояв, задихаючись, зі стислими зубами й болем у руках. На шканцях, поруч із Пронирою, я помітив Лоренцо. Він тримав мушкет і стріляв по нас. Фернандо, охоплений жагучим бажанням помсти, попри поранену руку, зумів пробитися до свого ворога. І ось капітани зійшлися у двобої, схрестивши шаблі. Треба віддати належне Пронирі. Він, на відміну від того ж Фонсеки, майже не поступався Фернандо у майстерності фехтування. А поранення ще погіршувало шанси мого товариша на перемогу. — Гадав, тебе вже давно згодували рибам на дні океану, — прошипів Пронира, завдаючи разючого удару, який Фернандо ледь устиг відбити. — Як бачиш, ти помилився. Та дуже серйозно! — Не хвилюйся, зараз усе виправимо, — прошипів Пронира, роблячи різкий випад, який Фернандо парирував у останню мить. — Не варто було тобі пхатись сюди. Ти ж знаєш, чим закінчують ті, хто йде проти мене. — Обійдусь якось без твоїх порад, — люто відрубав Фернандо. Пронира атакував люто, не даючи супернику ані перепочинку, ані часу на роздуми. Він ніби смакував поєдинок, наче відтягував мить, коли остаточно знищить супротивника. Фернандо, який спочатку стрімко кинувся в бій, тепер лише відбивався. Сили, здавалося, залишали його. Рухи ставали повільнішими, важчими. Він ледве ухилявся від ударів, а Пронира, відчувши слабкість, тільки посилював тиск Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/27 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#тварини Якщо ви побачили серпокрильця (стрижа), що лежить на землі з розгорнутими крилами – не бійтеся, і не проходьте повз. Цей птах не поранений і не хворий. Просто його тіло створене для безперервного польоту – короткі лапки та довгі крила не дозволяють йому злетіти із землі. Це птах неба, і він не може самостійно піднятися з рівної поверхні. Як допомогти? 1. Огляньте птаха – чи є видимі пошкодження? 2. Обережно підніміть його на відкриту долоню 3. Підніміть руку на рівень обличчя або вище (на висоту 1.5-2 метри) 4. Дайте можливість злетіти Стрижі – дивовижні птахи, що можуть проводити в польоті до 10 місяців безперервно, не сідаючи на землю! Весь цей час у небі вони харчуються, сплять, паруються і просто живуть. Цей феномен науково підтверджений. Чому це важливо? Ці птахи є природними помічниками у боротьбі з комарами та мошками. Кожен врятований стриж – це внесок у екосистему. 🙃P.S. У разі сумнівів завжди можна звернутися до орнітологів або центру допомоги диким тваринам.

#цікаве Природний хірург: кого використовували замість голки? У деяких племен Африки та Південної Америки для зшивання ран застосовували... мурах! Їхні потужні щелепи слугували природними затискачами: мураху прикладали до країв рани — вона стискала шкіру, а її тіло відривали, залишаючи голову з щелепами. Так створювався природний «шов». Процедуру повторювали вздовж усієї рани. Коли рана загоювалась, голови мурах або самі відпадали, або їх обережно видаляли вручну. Найчастіше обирали великі агресивні види , такі як Dorylus або Paraponera. Подібні методи відомі ще з часів цивілізацій Мая та Індії . Хоч це й нестерильний спосіб , у диких умовах він міг справді рятувати життя!

Спортивний Комітет України ПАМ'ЯТІ БРОВАРСЬКОГО МАЙСТРА УШУ АРТЕМА СУОНКА Спортсмен, захисник, Герой. Йому навіки 28… 22 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області загинув лейтенант Збройних Сил України, командир взводу механізованої роти механізованого батальйону — Суонг Артем Тхеа. Артем Суонг був знаним майстром ушу, чемпіоном, гідним представником України на світових аренах — і гідним її захисником на війні проти загарбників. Народився 25 липня 1996 року в Києві. Спортивну кар’єру почав ще хлопчиком у Броварській спортивній школі ушу, в залі «Світлотехнік», де його першим і єдиним тренером став Заслужений тренер України Андрій Коваль. Під його керівництвом Артем не просто здобував перемоги — він формував характер. У своїй спортивній кар’єрі Суонг Артем Тхеа здобув звання майстра спорту України міжнародного класу, був членом національної збірної з ушу з 2013 року. Він п’ять разів ставав чемпіоном України серед юніорів і юнаків, вісім разів — серед дорослих. Триразовий чемпіон Європи (2014, 2016, 2018), бронзовий призер чемпіонату світу 2017 року, володар Кубка світу. Його техніка була бездоганною, його виступи пам’ятали навіть ті, хто бачив їх лише раз. Він не просто перемагав — він надихав. Коли в Україну прийшла велика війна, Артем став до лав захисників, боронив схід України від російської навали. У званні лейтенанта служив командиром взводу. На бойових завданнях, як і на спортивних аренах, він був справжнім — зібраним, сильним духом і тілом. За мужність і віддану службу був нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний Хрест», відзнакою командира ОТУ «Луганськ», медаллю «Захисник Сходу». Друзі називали його «воїном світла», у кожному спогаді про нього — тепло, повага, любов: «Ти був справжнім прикладом людяності, мужності й незламного духу. Ти завжди випромінював життєрадісність, підтримував інших у найважчі моменти й ніколи не здавався. Ти назавжди залишишся у наших серцях і пам’яті. На щиті...» Вічна пам’ять. Герої не вмирають. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

БІЗОНУ ЗАКОРТІЛО СМАЧНЕНЬКОГО #відео_video #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news_humour #гумор #humour #hilarity #animals #brovaryregion