• МАСКИ

    Став за пультом пан у залі слави,
    Лик міняє раз у раз постійно,
    Слово каже своє задля правди,
    Та міняє маски емоційні.

    То ридає, то сміється мрійно,
    То лютує на юрбу у залі,
    То лице стає іще спокійним,
    Наче маску знову поміняли.

    Зал мовчить, ковтає, що сказали,
    Вірить тону і чужому гриму,
    Автоматом ставить все на залік,
    Терпить фальш і знов приймає примус.

    Тільки правда може зняти маски
    Та прибрати фальш і злі гримаси.

    Мирослав Манюк
    24.02.2026
    #спенсеревський_сонет
    МАСКИ Став за пультом пан у залі слави, Лик міняє раз у раз постійно, Слово каже своє задля правди, Та міняє маски емоційні. То ридає, то сміється мрійно, То лютує на юрбу у залі, То лице стає іще спокійним, Наче маску знову поміняли. Зал мовчить, ковтає, що сказали, Вірить тону і чужому гриму, Автоматом ставить все на залік, Терпить фальш і знов приймає примус. Тільки правда може зняти маски Та прибрати фальш і злі гримаси. Мирослав Манюк 24.02.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    64views
  • ОПЛАТА ЗА ЩАСТЯ

    Тече життя крізь цілі та ідеї:
    То лунко-дзвінко, то і не розчути.
    Усе навколо сумно та буденно,
    Коли не владен над своїм маршрутом.

    Багатство ллється в радості та в скруті
    Та чи заповнить будь-яку шпарину?
    Ті сили, що з'являються в напрузі,
    В підкоренні жаданого нестримні.

    Любов та щастя мають різну риму,
    Та спільна їхня пісня незрівнянна.
    Вони не бачать меж, якщо є примус,
    То боротьбу вестимуть за буяння.

    Щасливим бути — ось людська оплата,
    Із нею легше шлях до мрій долати.

    Автори: Мирослав Манюк
    Оксана Приходченко
    @oksana_prykhodchenko

    09.02.2026 – 21.02.2026
    #спенсеревський_сонет
    ОПЛАТА ЗА ЩАСТЯ Тече життя крізь цілі та ідеї: То лунко-дзвінко, то і не розчути. Усе навколо сумно та буденно, Коли не владен над своїм маршрутом. Багатство ллється в радості та в скруті Та чи заповнить будь-яку шпарину? Ті сили, що з'являються в напрузі, В підкоренні жаданого нестримні. Любов та щастя мають різну риму, Та спільна їхня пісня незрівнянна. Вони не бачать меж, якщо є примус, То боротьбу вестимуть за буяння. Щасливим бути — ось людська оплата, Із нею легше шлях до мрій долати. Автори: Мирослав Манюк Оксана Приходченко @oksana_prykhodchenko 09.02.2026 – 21.02.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    129views
  • ПРОЗОРА НІЧ

    Коли ніч опускає на місто тумани
    Й своїм кольором синім стискає простори,
    Я прослухую думи людей негуманних
    Й намагаюсь мовчати, де правда говорить.

    А спочатку здавалось, що світ був не хворий,
    Тільки тінь показала всю правду на лицях.
    Голоси упирались у темряву хором
    І страхи проростали в холодних зіницях.

    В кульмінації ночі у кожній столиці
    Синій колір розкрився немов стара скриня.
    Там не темінь була, а маленька світлиця
    І дрімота, в якій визріває прозріння.

    Опівнічно-синявий — насправді прозорий,
    Бо і темрява вчить: світло має свій корінь.

    Мирослав Манюк
    09.01.2026
    #спенсеревський_сонет
    ПРОЗОРА НІЧ Коли ніч опускає на місто тумани Й своїм кольором синім стискає простори, Я прослухую думи людей негуманних Й намагаюсь мовчати, де правда говорить. А спочатку здавалось, що світ був не хворий, Тільки тінь показала всю правду на лицях. Голоси упирались у темряву хором І страхи проростали в холодних зіницях. В кульмінації ночі у кожній столиці Синій колір розкрився немов стара скриня. Там не темінь була, а маленька світлиця І дрімота, в якій визріває прозріння. Опівнічно-синявий — насправді прозорий, Бо і темрява вчить: світло має свій корінь. Мирослав Манюк 09.01.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    304views