Дуже помічне при ніякому тискові, який наближається до нулів, обкластися більшою частиною придворної зграї!

Впхатися під теплу ковдру так, щоб тільки одна ніздря з під неї стирчала!:)

Та спати!
Як людина з чистою совістю, кріпко!

На кожне волання телефону про підвищену небезпеку та гупання ППО коментувати крізь сон:
- Йййййййбнсцкблдрсняяяяя.
Вірити в ППО та спати далі…

То й що?
Півнятник за хатою дошкрррребла!
З квітниками впоралася!

В групі підтримки собака Цуцилія та кішка Онука наша Снігуронька!:)
Куди я - в тому ж напрямку й цих дві дуууууеньї!:)

Якихось квіточок черговій колежанці надолубала!
Бо чим більше квіточок я роздаю, тим краще вони в мене колосяться!

Старі мотузки для білизни у дворі ножицями по металу зрізала. Якісно змотала, використаю влітку для підвʼязування якихось троянд та клематисів!

Нових навʼязала!
Як я люблю, щоб натягнуті були, як струна на гітарі!

Прищіпок понавішувала!
Не нових.
Старих.
Якісь з них в мене не втрачають працездатності ще з 2014 року, коли я з дітьми вимушено евакуювалася з Донбасу на Полтавщину…

Оці прищіпки - найкращі!
Тримають на мотузках кріпко будь що!
Куртки, штани зимові, товстезні пледи!
Мабуть, десятків два-три вже б час ще придбати?

Ірина Олександрова милується результатами моїх зусиль та каже, що все висить тепер по феншую?:)

Синочок вздовж паркану з боку вулиці та парку шкрррребе листя минулорічне!
Потім транспортуватиме його на курячий вигул.
Нехай гребуться!

Кури геть показилися.
Другий день - жодного яйця?
Втім, період линяння в них. Мабуть, мають право на перерву?

Вже десь тиждень їдло курям допомогають жерти бджоли!:)
Зграя бджіл!:)
В сусідів є вулики, є бджоли, а от з квіточками поки напружно!:)
Що в тому їдлі такого привабливого для бджіл, гадки не маю?:)
Оксана Скляренко, це той корм, що ти привозила!:)
В тебе як з бджолами?:)

Біженська моя Олександрова традиційно - головна по хаті та кухні!:)
За оселедцями у крамницю зганяла!
Картоплю під них чистить!

Сссссцуки мої собачі вчергове влаштували бийку!
То ми з синочком швиденько їх розняли!

Ви там як?
Цілі?
Бо з отими «тимчасовими припиненнями вогню» обстріли неньки тільки посилилися…

Вчорашні новини з рівноваги вишибають просто…
Сцкйбнблдрсня…
За все воздасться…

В мене ранок почався о шостій.
Глибокий ночер, як на мене…

А як було не піднятися, коли новобранців привезли?
Девʼять курочок та півника!

Й день побіг…
Таке життя…
Де сум та радість крокують поруч…

Синочок поховав одну з наших кішок… Не стало Лічинки №2…

З одною колежанкою довбемо чергові квіточки.

Друга вивозить залишки своїх речей, готує до літа мій консервний завод.

Третій знижуємо тиск…
Який на фоні останніх новин підскочив до якихось непристойних показників…

Чергова сирена несамовито волає…

Ви там як?
Цілі?

Синочок придбав ооооттакезну «трубу» морозива.

У френдеси матуся померла…

Я увесь день свою згадую…
Вже пʼять років, як вона пішла в засвіти…
А й досі не можу усвідомити той факт, що найстарша в родині тепер я…

Дуже вона в мене морозиво любила.
Я купувала їй такі ж «труби» з морозива, нарізала порційними шматками та складала їх в морозильнику…

Все моє життя матуся повчала мене, що кожного обіду в раціоні повинно бути пєєєєєрвоє!:)

Й до матусіного відходу пєєєєрвоє входило до обовʼязкової програми!:)

Ще картоплю любила.
Холодець.
Й манку!:)

- Кожен ранок повинен починатися з картоплі!!!
Й я старанно на сніданок їй якусь картоплю перачу!!!:)
- Терпіти ненавиджу картоплю! На сніданок повинна бути манка!:)

Хто я така, щоб з матусею сперечатися?:)
Наступного ранку я вже біля неї з манкою!:)))

- Терпіти ненавиджу манку! На сніданок повинна бути картопля!:)

Й так кожен ранок!:)
Чи дратувало мене це?
Ні!
Розчуляло і бавило, так!

Коли вже зовсім поганенька була, кардинально відкоректувала перелік бажаних страв…

Холодець та морозиво з якимось вареннячком…
Все.

А я ж переймаюся?
А я ж зі шкіри деруся, аби матуся отримувала повноцінне та різноманітне харчування?

Аж поки шановна Елена Еленская мене не вгомонила?
Й категорично оголосила мені, щоб я не мордувала матусю.
Не дратувала її своїми кулінарними вишукуваннями!
А годувала тільки тим, що вона хоче…
Поки вона ще щось хоче…

До останнього свого дня матуся ті морозиво та холодець їла…

Морозиво я їй вже трохи гріла в мікрохвильовці.
А мʼясо колотила блендером, потім ретельно змішувала з бульоном й тільки потім давала можливість застигнути…

Сьогоднішнє морозиво нагадало усе це…

А я в черговий раз озвучую крамольну думку…
- Як добре, що матуся встигла піти в засвіти до…

Перший раз мені ці слова спали на думку в 2014…
Відносно моєї баби Наді…
Яка пішла восени 2013…

З 2022 я тепер про мою матусю Лідію Кирилівну кажу ті ж слова…

Світла вам памʼять, дівки мої…

Якась я сьогодні…
Не така!:)

Тільки ввечері збираюся пити пиво?
А штормить мене зранку?

Хитає з боку в бік?
Й ногами ледве човгаю?…

Планувала посіяти сьогодні моркви з буряками.
Моркву взагалі не чіпала.
Намагалася перемогти буряки?
Ні.
Здулася.
Чверть загальної кількості також залишила на завтра.

Й це ж мені сьогодні в городі ще синочок допомагав…
Поки в нього вихідний трапився.

Після городу та душу влаштувала собі тиху годину.
Ну, ладно.
Дві тихих години!:)

Сподівалася, що прокинуся молодою, здоровою, багатою та бажаною?:)
Не вгадала!:)
Після сну мене взагалі розплющило, як морозиво на асфальті в середині липня!:)

Але ж квіточки садила!:)
За лопату та цебро з водою трималася та будлеї від Зоя Кузь в землю пхала!
Щиро вдячна за них, Зоєчко!
Чудові саджанці!
Надійне та якісне пакування!

Ви там як?

Рррррозігнала всіх!

Синочок на роботі.
Ірина Олександрова кудись гайнула у справах.
Дощить, відповідно, жодного відвідувача в хаті!

Мовчу.
Увесь день мовчу.
Зараз з Привату телефонували. На найвигідніших умовах кредит пропонували?:)
То я таким голосом ввічливо відмовлялася, вже й не знаю, яке там про мене враження склала та менеджерка, що телефонувала?:)

Благовіщення.
День Служби Божої України!:)
А ще ж - День Прокрастинації!:)

То я й прокрастиную вже другий день!:)
Тільки й спромоглася картоплі з салом запекти в духовці.

РЙ.

Ви там що?

То й що?:)
Наші ППО те ще не вгатили?:)
Як нещодавно метеорит над Київщиною?!:)

Мені нічого в небі не демонструють.
Тільки обіцяний дощ таки трапився!

То рахую балалайки.
Слухаю ППО.
Пру вишукане матюччя.

На ніч красиві труселя одягла. На випадок, якщо вʼїїїїбе…
В длиненьку камуфльовану футболку, яка має вигляд модної сукенки, впхалася.
Конспект доповіді підготувала.

Остання картинка в дописі - зі спогадів.
За 11 років мало що змінилося…
Новини досі випалюють мозок…

От з дітей тільки синочок зараз зі мною.
Та отой, який труселя тягнув до підборіддя, помер ще восени.

Невсеремося.

Тільки півдня пройшло, а я вже мммммертва?:)
За зиму звикла інтимним місцем оббивати груші ж?:)

А весна прийшла!
Сьогодні знов сапала бурʼяни на тих ділянках, де передглядався посів!
Більш за все наросло грициків звичайних!
Й то - не найгірший варіант!

Понасіяла шпінатів, салатів та три кілометри гороху!:)

Й усе!:)
Ззззздулася!!!

Синоптики знов морозом лякають?
А я така ділова ж?
Саме з цього приводу так пізно посевний сезон й почала!
Щоб не перейматися про ті приморозки!

Тюльпани відквітають…
Нарциси взагалі цьогоріч невдалі якісь були.
Та нехай це буде найбільшою з наших проблем!

Намилася, нажерлася, вирушатиму на канапу!

Вильожуватимуся та сумуватиму…
Згадуватиму, як тридцять вісім років тому в мене зʼявився синочок Антон…
Світла йому памʼять…

РЙ.
Тут нічого нового.

Ви там як?

Р традиційно Й…
На жаль, тут нічого нового…

А я таки намагаюся бути щасливою.
Навіть в такі скаженні часи…

Й приймаю вітання.

По-перше, колишніх прикордонників не існує.
Сьогодні й мій день також!

По-друге, сьогодні сімнадцять років, як лелека підвищеної вантажопідйомності приперачів мені трьох дітлахів з дитячого будинку!

Зараз зі мною тільки синочок.
Дівки порозʼїхалися.
Влаштовують своє особисте життя.
Нехай вони мені будуть щасливими!

По-третє, я тільки сьогодні відкрила городній сезон!:)
Трошки!:)
Щоб не дуже напружити свій підстаркуватий организЬм!:)
Посіяла тільки кріп та петрушку!:)

Й досить!:)
Потихеньку сіятиму все!
В задоволення!
Не напружуючися!:)

Ви там як?
Цілі?

#вистави
Чорний Квадрат «Хочу!»
В затишному кафе в центрі Міста сидить Чоловік. Він сидить там щодня з ранку до вечора, на одному і тому самому місці. І до нього приходять різні люди, щоб сказати своє «Хочу».

Хтось хоче провести божевільну ніч з фотомоделлю

Хтось хоче, щоб маленький синочок нарешті одужав

Хтось хоче стати красивою, як Клеопатра

Хтось хоче, щоб чоловік не зраджував…

Інші хочуть грошей, знайти сенс життя, рибку з’їсти і… у в’язницю не сісти.

І Людина завжди робить так, що всі отримують те, що хочуть. Ну, як завжди? Тільки якщо той, хто щось хоче, виконає поставлене перед ним завдання. І отут постане питання, яке в кожного з нас виникає ледь не щодня: чи готові ми заплатити саме таку ціну, щоб отримати бажане?


Режисер: Сергій Федорчук

6 березня (чт), 18:30
Культурний центр "Арт-Братислава". Вул. Архипенка, 5

Ваші квитки тут.👇
https://kyiv.karabas.com/chornyy-kvadrat-khochu-6/

Підгадала, щоб синочок мав вихідний?
Та й загнала парубка під стелю!:) В багатьох місцях!:)

Фіранки козак відстьобував на вікнах!
Я швиденько прасувала інші комплекти та синочку подавала!

Скло на вікнах не мила.
Таке собі, протерла, та й годі.
Між скотчами, якими залєпенювала вікна ще в лютому 2022…

Й відлєпенюватиму тільки після Перемоги…
Коли б це не сталося.

А ще ж сьогодні ночером годинники переводитемо, памʼятаєте?
На годину вперед!