Всесвітній день менопаузи Кожен рік 18 жовтня проводиться Всесвітній день менопаузи (World Menopause Day) з метою закликати всіх жінок підготуватися до цього періоду та вжити заходів, аби не зіткнутися з проблемами чи хворобами. Жіночий організм і менопауза Жіночий організм – складна система, яка регулюється своїми правилами та здатна на такі дива, як народження дитини. Стадія, коли жінка здатна народжувати, з емоційної та фізіологічної сторони найбільш здорова. Менопауза – період, коли функція дітонародження згасає, і дуже часто у цей період жінки можуть відчувати погіршення самопочуття, психологічні та емоційні проблеми. Це не дивно, слова «менопауза» чи «клімакс» викликають страх, асоціюються у багатьох жінок зі старістю, занепадом краси. Але цей період – закономірний фізіологічний процес, він вже запрограмований в організмі будь-якої жінки, це лише нова сходинка в розвитку тіла та душі.

#поезія А дощ все йшов, холодний і сумний, Так осінь тільки плакати уміє. За втраченим коханням, золотим, Від котрого, як від вина хміліє. А дощ не зупинявся- лив і лив, Шукав обличчя, між людей, знайоме. Боявся, що навіки загубив, Свою любов, як щастя світанкове. Та раптом, він побачив ніжний стан, Тієї, за якою всі страждання. У ній свою кохану упізнав, Своє найбільше у житті кохання. Вона була розгублена й сумна, Душа її оголена вітрами. Його любов - берізка молода, Яку він покохав, аж до нестями. Спинився дощ, кохану обійняв, І цілував листочки, що зостались. От так би хтось і у житті кохав, Щоб радісно всміхалась, навіть, старість... ВІТА ІГНАТКО

🇺🇦Парвіз Насібов — не просто борець. Він приклад людини, яка усвідомила справжню силу рідного слова. Його слова про українську мову — це не просто цитата, це позиція. 💬 «Дивно, що громадяни України розмовляють російською…» — і це правда, яку варто почути кожному. Мова — це наша зброя, наша гордість і душа народу. Приємно бачити, як чемпіони не лише борються на килимі, а й стають прикладом у житті — показують, що любити Україну означає говорити українською. Дякую, Парвізе, за щирість і силу 🙌 #ПарвізНасібов #боротьба #українська #приклад #ГордістьУкраїни #українськамова

Apple представила оновлену версію Vision Pro з чипом M5. Ціна пристрою залишилася на рівні $3499, але в комплекті є новий ремінець Dual Knit Band. Новий чип M5 забезпечує приріст продуктивності, швидше завантаження та оновлений графічний процесор. https://channeltech.space/gadgets/apple-vision-pro-gets-m5-and-new-strap/

Агенція масового спорту України Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4594-IX, який передбачає можливість надання державних та комунальних спортивних споруд у погодинне користування без складних процедур оренди. Нововведення спрямоване на те, щоб зробити спортивну інфраструктуру більш доступною для українців. Це дозволить школам, секціям, клубам та громадяням швидше та простіше отримати доступ до залів, стадіонів і басейнів для тренувань. Спрощений механізм діятиме лише для споруд, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, що забезпечить прозорість та ефективне використання інфраструктури. Закон сприятиме розвитку масового спорту та популяризації активного способу життя. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

Українська тенісистка🇺🇦Надія Кіченок і 🇯🇵Макото Ніномія вийшли до півфіналу на турнірі WTA 250 в Осаці, обігравши 🇷🇴Жаклін Крістіан та 🇷🇸Ольгу Данилович - 7:5, 5:7, 10-6. #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#архів Найменша людина 1950-х Генрі Беренс танцює зі своїм котом. Його зріст становив 76 см, Великобританія.

#ШІ #ліричний_нарис #ода_природі Репетиція Тиші Осінь. Вона не приходить — вона перетікає, як витончений, густий сироп, що повільно огортає світ. Вона не є простою зміною календарних дат; це стан душі, вистражданий дозвіл на спокій, на інтроспекцію, на ту особливу, крихку меланхолію, яка не руйнує, а натомість – вивільняє простір для світла. Це пора року, коли природа, втомлена від бучної літньої опери, починає свою сольну партію, зіграну на струнах печалі, але виконану з такою філігранною майстерністю, що від неї перехоплює подих. Осінь — це елегантна дама, що неквапно скидає свої шовкові, зелені шати, замінюючи їх на парчу візантійського золота. Вона — золоте знеболювальне для літніх ран, розчарувань і недосконалих обіцянок. З кожним опалим листом повітря стає прозорішим, немов знімається шар пилу з поверхні світу, і ми нарешті бачимо речі у їхній оголеній, бездоганній суті. Пройдіться осіннім лісом. Тут не листя, а візерунок, витканий зі сновидінь. Кожен клен чи береза — це художник-абстракціоніст, який залишив свій останній, найяскравіший шедевр. Вони дарують нам не просто відтінки жовтого: це мідь, розплавлена на вогні згасаючого дня, це колір старого коньяку, що набрав сили у дубовій бочці часу, це шафран, змішаний із золотом іржі. Листя, що падає, — це не смерть, а трансформація: кожен лист є остання, найдорожча монета, кинута у бездонну скарбницю землі, що забезпечить весняне відродження. Коли Ви ступаєте по цьому килиму, кожен шелест — це крок часу, що несе відбиток кожної минулої секунди. Це тихий годинник, що нагадує про плинність, але робить це так ніжно, що смуток перетворюється на естетичне задоволення. Змінюється не лише візуальний, а й ароматичний ландшафт. Повітря стає густим, майже оксамитовим. Воно пахне гіркотою дубової кори, що промокла під ранковим дощем, солодкістю ферментованих, гниючих яблук, які не встигли зібрати, і терпким, обіцяним димом від перших багать, що розпалюють, щоб зігріти душу. Цей запах — це ностальгія, що має матеріальну, відчутну форму. Він проникає глибоко, викликаючи образи з минулого, які були настільки приховані, що Ви забули про їхнє існування. Це як несподіваний привіт від забутої дитячої мрії. А вода… Річки та озера стають дзеркалом для печалі неба. Вони втрачають свою літню, грайливу прозорість, стаючи важкими, інертними, ніби чекають інструкцій від космосу. Їхня поверхня — витончений, матовий кришталь, що затамував подих, очікуючи на перший, обережний удар морозу. По ній пливуть хмари, відображаючи небо, яке стало низьким, свинцевим, але в якому все ще можна побачити крихітні, неймовірно яскраві проблиски небесного сапфіру, що сяють, як нагадування про вічну весну. Хмари, ці масивні, ватяні кораблі, тепер пливуть не до літніх портів радості, а до невідомих гаваней зимового сну. І ось приходить туман. Він — це дихання вічності. Це поезія, написана молоком на світанковій папері. Він стирає межі між реальністю і спогадом, між деревом, яке є, і деревом, яке було. Туман перетворює звичайний парк на фантасмагорію, де кожен силует — це архетип, де кожна лавка — філософський причал. Це мить, коли світ зізнається у своїй ілюзорності, дозволяючи нам повірити, що за наступним молочним завісою можна зустріти свою юність. Осінь дарує нам рідкісну можливість спостерігати за малими життями, які готуються до великої паузи. Гнізда, покинуті птахами, висять на гілках, як архітектурні шедеври покинутого щастя. Вони — порожні, але не мертві, лише законсервовані до наступного сезону. Тонкі, срібні філіграні павутини розтягнуті між гілками, створені не для лову комах, а ніби для вловлювання світла — останнього, розсіяного, безпосереднього світла. Для ліричного "Я" осінь — це час інтроспекції, час, коли митець нарешті отримує дозвіл на печаль, щоб очистити свій внутрішній простір. Це не час для активних дій, а для дегустації почуттів. Роздуми про плинність часу стають не гнітючими, а навпаки, елегантно заспокійливими. Ми приймаємо, що краса має свою кульмінацію і своє завершення. Це смуток не як руйнування, а як вишукане, ідеальне очікування. Осінь — це остання, найяскравіша спроба втримати колір перед білою капітуляцією. Це прощальний бал, де кожен рух листка, кожен промінь сонця, що ковзає по мокрій корі, є танцем на межі небуття. Але у цій елегії є глибока, безмовна обіцянка. Осіння земля — це постіль, яку ретельно готують для сну, дбайливо застеляючи її різнокольоровою ковдрою. Ніжність осені полягає саме у її безумовній згоді з необхідністю змін. Вона не бореться з неминучим, а перетворює його на мистецтво. Коли Ви вдихаєте осіннє повітря, Ви вдихаєте чисте почуття. Це не смуток, а катарсис. Це особливе, очищене відчуття життя, яке дає сили чекати нової, яскравої весни. Осінь є доказом того, що завершення може бути бездоганним. І в цій бездоганності ми знаходимо справжній, тремтливий спокій.

Леді Гага знову бере участь у зйомках, і це знову досить гучний проєкт. Співачка та акторка приєдналася до касту майбутнього сиквелу фільму "Диявол носить Прада" від 20th Century Studios. Наразі її роль не розголошується, та й представники студії утримуються від коментарів. Цілком можливо, що співачка виступатиме на сцені під час модного показу. Вперше про сиквел було оголошено в липні 2024 року. У ньому знову з'являться основні актори: Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант і Стенлі Туччі. Нагадаємо, оригінальний фільм, знятий за мотивами однойменного роману Лорен Вайсбергер, розповідає про журналістку Енді Сакс, яка переїжджає до Нью-Йорка і влаштовується молодшою асистенткою вимогливої Міранди Прістлі, головної редакторки журналу про високу моду. Прем'єра сиквелу запланована на 1 травня 2026 року. Очікується, що він буде присвячений поглядам Міранди Прістлі на занепад друкованої індустрії. #Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг

#архів 1974 року американська тележурналістка Крістін Чаббак наклала на себе руки в прямому ефірі американського телеканалу. Журналістка вимовила: "Відповідно до політики каналу про трансляцію найжорстокіших сцен у яскравих фарбах, ви станете першими свідками спроби суїциду", після чого дістала револьвер і вистрілила собі в голову