З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!! Гарне привітання для друзів.

Про що б я розмірковувала в наші буремні часи?:) Про типи особистості!:) Про інтравертність та екстравертність. Численні мої друзі впевнені, що я - ще той екстраверт!:) Адже я так і не зʼясувала для себе, хххххто ж я?:) Й чим старша стаю, тим більше мене в протилежний бік тягне?:) До інтровертів!:) Начебто й гостей люблю! Дуже! Жодного разу вони мені не заважають поратися у кухні! Пригощати люблю! Теревені люблю теревенити! Місцеві новини від гостей дізнаватися!:) Щоб сама до когось добровільно пішла? Тааааа ну? Хіба це про мене?:) Так зазвичай було. А після 2014 року, коли я вимушено поїхала з Донбасу, самі знаєте, з яких причин, в мене взагалі досі психоз? Я боюся вийти з дому, виїхати кудись, бо можу ніколи не повернутися назад? Побігти до крамниці, щоб з її ганочку своє обійстя бачити? То норм!:) Трохи далі, то вже проблема… Коли мені погано, в будь-якому разі мені не потрібна підтримка. Оте погано (фізичне, фізіологічне чи моральне) мені тре перебути сам на сам. Не люблю телефонних розмов. Сама телефоную в виняткових випадках. Якщо вже впевнена в тому, що в мого абонента в наявності тільки кнЯпочний телефон? Або телефон не кнЯпочний, терміново потрібно звʼязатися, а в мене відсутнє світло, відповідно, відсутній інтернет? Коли вже вимушена телефонувати, перше питання після привітання, чи є в людини можливість прям зараз зі мною спілкуватися? Не хочу зі своїм телефонуванням натрапити на співбесідника, коли йому геть не до мене, коли мій дзвінок може бути не на часі? Бо давно живу!:) Й зустрічалися на моєму життєвому шляху колежанки, які зі ста відсотків намагань мені зателефонувати, в сто одному випадку робили це невчасно!:) Завжди!!! Хто з нас не практикує придбання якихось необхідних товарів в мережі?:) Ніколи не звʼязуватимуся з торговим закладом, де для замовлення вимагають імʼя та номер телефону? Я хочу ваш товар. А от розмовляти з вами не хочу!:) Й також хуткенько повз мене йдуть начебто й потрібні мені товари, якщо не вказана їх вартість. Ще більше зідзвонів терпіти ненавиджу голосові повідомлення!:) Так. Трапляється, коли вони дійсно необхідні? Але розмови ні про що дрррратують!:) Хочете щось важливе довести до мене? На-пи-шіть в будь-який з месенджерів? Їх же ж в наш час - на вибір!:) Й в кожному я є! Й коли в мене зʼявиться вільний час попиритися в телефон, або коли зʼявиться світло, я обовʼязково побачу ваше повідомлення! Не завжди виходить, але намагаюся ніколи й нікому не ставити зайвих питань. Людина сама мені надасть рівно стільки інформації, скільки вважатиме за потрібне. А про що не схоче ділитися, то воно мені й не тре?:) Багато знань - багато печалі?:) Цікавість не є в списку чеснот!:) Коли вже Остапа понесло, ще згадаю!:) Якщо я потребую якоїсь поради, говорю про це гучно!:) Поради без запиту не приймаються!:) Й також дрррратують!:) В мене є думка й я її думаю!:) Й тримаю при собі!:) Бо то моя особиста думка, яка оточуючим не тре!:) Не порушуй чужий особистий простір! Не лізь в чужу сімʼю!:) Не давай порад! Не намагайся завдавати добро й наносити користь без запиту!:) Не пліткуй та не неси в повітря чужі плітки! Не бреши! Якщо вже брешеш, записуй, кому й що саме збрехав?:) Як я регулярно раджу одній з колежанок!:) Десь так!:) Для мене це грунтовні поняття!

#історія #події Епоха «Цифрового Вавилону»: Як 15 січня світ став набагато розумнішим (або принаймні так подумав) 🌐 Уявіть собі світ, де для того, щоб дізнатися дату народження Наполеона або склад соусу бешамель, вам потрібно було йти до бібліотеки, гортати важкущу «Британніку» або вірити на слово сусіду-ерудиту. Жах, правда? Але 15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер вирішили, що знання мають бути безкоштовними, доступними і — найризикованіше — редагованими будь-ким. Так народилася Вікіпедія. 🧠 Сама назва — це лінгвістичний коктейль із гавайського слова wiki («швидко») та грецького paideia («навчання»). Ідея була настільки божевільною, що скептики пророкували проєкту швидку смерть у морі дезінформації та вандалізму. «Як це так, — питали вони, — що статтю про квантову фізику може правити студент із Житомира чи домогосподарка з Огайо?». 🤨 Але сталося диво. Колективний розум людства виявився не лише здатним до самоорганізації, а й неймовірно продуктивним. Сьогодні Вікіпедія — це: Понад 60 мільйонів статей. Більше ніж 300 мов (українська версія, до речі, одна з найдинамічніших!). 🇺🇦 Головний порятунок для студентів за ніч до іспиту. Звісно, не обійшлося без курйозів. За роки існування Вікіпедія пережила «війни редагувань», де користувачі місяцями билися за правильне написання одного слова, та сотні жартівливих правок (на кшталт того, що якийсь політик насправді є рептилоїдом). Але саме ця відкритість зробила її живою. 🦎 Вікіпедія навчила нас критичного мислення: бачиш твердження — шукай посилання на джерело. Вона стала найбільшим демократичним проєктом в історії інтернету, де знання належать усім, а не лише тим, хто може купити багатотомну енциклопедію. Тож сьогодні, коли ви вчергове «провалитеся» у Вікі-кролячу нору, почавши читати про вирощування кактусів, а закінчивши історією Візантійської імперії о третій ночі — знайте: це не марнування часу, це святкування дня народження найвеличнішого інтелектуального хаосу планети! 🎂📚 Найперша стаття в англійській Вікіпедії, створена Джиммі Вейлзом 15 січня 2001 року, була настільки короткою, що її міг би запам'ятати навіть золота рибка. Це було просто: «Hello, World!». 🖐️ Це традиційне привітання програмістів стало символом народження нового цифрового всесвіту. Тоді ніхто не очікував, що цей «привіт» розростеться до мільйонів сторінок. Спочатку Вікіпедія мала бути лише допоміжним проєктом для «Нупедії» (де статті писали тільки науковці), але «дитина» виявилася настільки жвавою, що за кілька днів перегнала «матір» за кількістю контенту. Науковці ще перевіряли коми в першому абзаці, а звичайні люди вже написали про все на світі — від філософії до видів сиру. 🧀 Український дебют: Атом і Тиждень 🇺🇦 Українська Вікіпедія народилася трохи пізніше — 30 січня 2004 року. На той момент англійський сегмент уже був солідним «підлітком», а ми тільки вчилися ходити в мережі. Першою статтею в українському розділі став запис про Атом. ⚛️ Символічно, чи не так? Основа всього сущого стала основою нашої Вікі. Її створив користувач із Японії (так-так, географія вікіпедистів не знає кордонів!). Перші дні нашої «Вікі» виглядали як пустеля з поодинокими оазами. Дизайн був спартанським: сірі кольори, мінімум картинок і відчуття, що ти знаходишся в таємному клубі для обраних. Але ентузіасти працювали як бджоли. До речі, цікавий факт: однією з перших повноцінних статей була замітка про «Тиждень». Мабуть, автори натякали, що за тиждень ми захопимо інтернет? І майже вгадали! 🐝 Сьогодні українська Вікіпедія входить до топ-20 найбільших мовних розділів світу. Ми випередили багато націй, що мають значно більше населення, просто тому, що наші автори — це суміш впертості, інтелекту та легкого фанатизму. Від того першого «Атома» до сьогоднішніх детальних розборів сучасної зброї чи історії трипільців — ми пройшли шлях, яким можна пишатися. Вікіпедія довела: щоб створити щось велике, не обов'язково бути міністром, достатньо мати доступ до мережі та нестримне бажання поділитися знаннями. 🖋️✨

Юрій Бойко (чорт) дотримуючись всіх наративів та меседжів з московії, принципово російською мовою, на своїх платформах привітав з "сочельником". Вкраїнчики в коментарях щасливі дякують за привітання і вітають один одного. Вата перестала боятися і з неймовірною швидкістю підіймає голови. Навіть така страшна війна не змінила їх поглядів. @a_shtirlitz https://t.me/Ukraineaboveallelse

І хто б міг подумати, що «Прямий» та «П’ятий» спочатку не покажуть привітання свого сонцесяйного "сивочолого". Ну ви ж в курсі, що ці канали ніяк не належать Порошенку і зовсім до нього не дотичні. Та й і він взагалі ж не олігарх. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Українка🤶Олександра Олійникова - єдина тенісистка топ-100 WTA, яка зустрічає 2026 рік у Києві «Вже багато років Новий рік є моїм улюбленим святом. Зустрічаючи 2012-й ще зовсім маленькою, я вперше задумалась: Новий рік святкує весь світ в один день. А значить, святкують і мої друзі та близькі, які далеко від мене. Це давало відчуття єдності, навіть попри відстань. Після того, як у 2011 році моя родина була змушена виїхати через погрози від тодішньої правлячої «партії регіонів» (я й досі пам’ятаю, як у 10 років мене розбудили посеред ночі та сказали швидко збирати речі, бо ми їдемо з країни), моє дитинство закінчилося. Моє життя стало самотнім та постійно супроводжувалося сумом за домом. Я була ще надто маленькою, щоб до кінця розуміти свою ідентичність, але точно знала: моя країна й мій дім — далеко, а повернутися туди я не можу, хоч саме цього прагнула найбільше. Я любила загадувати новорічні бажання, писати всім знайомим теплі привітання, шукати символи у всьому, що відбувалося в новорічну ніч. Це допомагало мені впоратися з душевним болем, який з’явився у 10 років і тільки постійно зростав із часом. Дорослішаючи, я почала ставити собі запитання: хто я? чого хочу досягти? як прожити це життя і що залишити після себе? Саме тоді я зрозуміла: я маю повернутися на Батьківщину. Інакше все життя проведу в розгубленості, відчуженості й постійному відчутті «я — чужа». Я поставила собі ціль — повернути собі своє життя, яке колись відібрала проросійська влада. І 2025 рік я запам’ятаю назавжди, тому що саме цього року я це зробила. Я повернулася додому — у свою країну, у рідний Київ, столицю вільних і незламних людей. Тут у мене є відчуття дому, тут мої близькі й друзі, тут переді мною відкриті всі двері для нових звершень. І для мене було важливо не просто повернутися, а повернутися — сильнішою та дорослішою особистістю. Я входжу в 2026 рік із відчуттям ґрунту під ногами, цілісною, із кращим розумінням себе, своїх намірів і мотивацій. Я знаю: у 2026 році я маю продовжувати працювати і творити, щоб бути корисною для України. Це й є мій глобальний план — «Цілі 2026». А в деталях, сподіваюся, кожен зможе побачити це, коли мої плани та задуми втілюватимуться. Бажаю всім щасливого Нового року! ✨» #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🎄 Привітання для підписників, глядачів та читачів Суспільне Спорт із Новим 2026 роком від українських атлетів, призерів Олімпійських ігор, а також нашої команди! Дякуємо, що ви з нами. Далі – вище, швидше, сильніше!

#історія #події 🎶 Епоха Звуку: Як Світ Уперше Почув Музику по Радіо (1906) 📻 Сьогодні радіо є звичним явищем, але на початку XX століття передача голосу та музики без дротів була справжнім дивом. 🤯 І це диво сталося завдяки видатному винахіднику Реджинальду Фессендену, який 24 грудня 1906 року здійснив революційний крок, що назавжди змінив світ комунікацій. До цього моменту радіохвилі використовувалися переважно для передачі азбуки Морзе – коротких і довгих сигналів. Це було важливо для телеграфії, але жодної мови чи мелодії вони не могли передати. Фессенден, канадський винахідник, бачив далі. Він вірив, що радіо має потенціал не лише для "крапок та тире", а й для повноцінної передачі звуку. 🗣️🎵 Саме у Святвечір 1906 року з Брент-Рока, штат Массачусетс (США), пролунала перша в історії радіопередача музики та людського голосу. Слухачами стали оператори корабельних радіостанцій уздовж східного узбережжя, які з подивом почули щось, що перевершило всі їхні очікування. 🚢 До цього вони звикли лише до шипіння та шумів! Що ж вони почули? Спочатку Фессенден сам звернувся до них зі словами: "Слава і мир на землі, людям доброї волі". Потім він заграв на скрипці різдвяну мелодію "O Holy Night", а його дружина читала уривок з Біблії. 🎻📖 На завершення передачі прозвучало привітання з Різдвом. Це було справжнє диво! Ця подія ознаменувала народження радіомовлення, яким ми його знаємо. Вона відкрила двері для ери масової комунікації, розваг та інформації, що передається на величезні відстані. Завдяки Фессендену ми отримали можливість слухати музику, новини та історії, не будучи прив'язаними до дротів. Це був подарунок людству, який змінив його назавжди. 🎁🌍

#історія #події Космічне Різдво 1958 року: як супутник SCORE навчив планету говорити через зірки 🚀 18 грудня 1958 року людство зробило гігантський крок до створення сучасного інформаційного світу. З космодрому на мисі Канаверал стартувала ракета-носій Atlas, яка вивела на орбіту проект SCORE — перший у світі активний супутник зв'язку. Це не був просто металевий об'єкт у вакуумі; це була перша в історії космічна радіостанція 🛰️. Головною сенсацією місії стало «різдвяне послання з небес». На борту супутника знаходився звичайний стрічковий магнітофон, на який заздалегідь записали голос президента США Дуайта Ейзенхауера. Світ був приголомшений, коли з динаміків радіоприймачів пролунало привітання, передане через космічний простір. Це довела, що супутники можуть бути не лише інструментами шпигунства чи наукових вимірювань, а й надійним мостом для людського спілкування 📞. Технічно SCORE був справжнім проривом свого часу. Хоча він пропрацював лише 35 днів до вичерпання батарей, цей короткий термін довів можливість ретрансляції сигналів на величезні відстані. Саме цей успіх заклав основу для майбутнього супутникового телебачення, GPS та глобального інтернету, яким ми користуємося сьогодні 🌍. Запуск 1958 року став символом надії та технологічного тріумфу. Він нагадав усьому світу, що космос може служити миру та об'єднанню людей, передаючи слова підтримки крізь холодну темряву орбіти 🌠.

#дати #свята 💌 Історія та Традиція Дня Різдвяної Листівки. Сьогодні, 9 грудня, світ відзначає неофіційне, але дуже затишне свято — День різдвяної листівки (Christmas Card Day). Це чудова нагода згадати історію цієї теплої традиції, яка вже майже два століття є невід'ємною частиною різдвяних святкувань. 🎄 Звідки Пішла Традиція? Поява різдвяної листівки, як ми її знаємо, датується 9 грудня 1843 року у Лондоні: Генрі Коул: Сер Генрі Коул (Henry Cole), поважний державний службовець і засновник Музею Вікторії та Альберта, був надто зайнятий, щоб писати довгі листи з привітаннями друзям та знайомим на Різдво. Винахід: Він попросив художника Джона Каллкотта Хорслі (John Callcott Horsley) створити ілюстрацію з коротким привітанням. На листівці була зображена сім'я Коула, яка святкує, а з боків — сцени благодійності. Під малюнком було універсальне вітання: «Веселого Різдва і Щасливого Нового року вам!» 🥳 Комерційний Успіх: Коул надрукував тисячу примірників цієї листівки та продав їх за шилінг кожна. Хоча це не була перша вітальна картка в історії, вона стала першою комерційно виготовленою різдвяною листівкою, поклавши початок новій індустрії. Символ Тепла та Зв'язку Відтоді різдвяні листівки швидко набули популярності у Великій Британії, а пізніше поширилися Сполученими Штатами та світом. Спочатку листівки були розкішшю, але здешевлення друку зробило їх доступними для всіх. Навіть у цифрову еру, коли домінує електронне спілкування, традиція надсилати фізичні різдвяні листівки залишається актуальною. Вони є символом особистого зв’язку та часу, витраченого на те, щоб відправити комусь частинку різдвяного тепла. ✉️ Цей день нагадує нам про важливість дрібних, але щирих жестів уваги. ❤️