НАновини‼️: 11 квітня — відголоски історії, яка не повинна була повторитися, … але повторюється — Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Сьогодні, через десятиліття після Другої світової війни, ми знову стикаємося з повторенням тих страшних подій. путінська росія, розпочавши агресію проти України, використовує багато з тих самих практик, які нацисти застосовували під час Другої світової війни, включаючи масове знищення мирних жителів, депортації та загрозу геноциду. Ми живемо в світі, де історія продовжує навчати нас важливості збереження миру та прав людини. Кожен 11 квітня ми згадуємо не тільки жертв нацистських концтаборів, а й продовжуємо боротися за запобігання повторенню страшних злочинів минулого. Напруженість на світових аренах, в тому числі в Україні та в Ізраїлі, показує, що уроки історії ще не засвоєні до кінця, і лише спільні зусилля можуть запобігти повторенню тих жахів, з якими зіткнулися наші предки. путінська агресія, як і нацистська, прагне зруйнувати мир, не щадячи жодного народу, і повторення цих жахів — це не просто загроза, це реальність, яку ми зобов’язані зупинити. На тимчасово окупованих територіях України сьогодні діють багато підконтрольних росії «фільтраційних таборів», де знищуються або примусово переселяються мирні громадяни, і навіть такі практики, як експерименти на людях, знову стають реальністю. https://nikk.ua/uk/11-kvitnya/ #НАновини #NAnews #Israel #Holocaust #Ukraine #Russia #Genocide #HumanRights

⚡️Повернення U-21: в Україні відроджують "забутий" чемпіонат на прохання Реброва 🗣В Україні офіційно відновлять чемпіонат U-21, який не проводився з 2021 року. Про це заявив технічний директор УАФ Ігор Дедишин. 📣 За словами Дедишина, ініціатором ідеї став головний тренер збірної Сергій Ребров. Він вважає, що турнір потрібен для плавного переходу молодих гравців з юнацького футболу до дорослого рівня. ⚽️ Новий формат дозволить грати футболістам, які вже не підпадають під категорію U-19, але ще не мають стабільної ігрової практики в основі. Це також шанс для тих, хто відновлюється після травм. 🧒 До того ж, юнацький чемпіонат U-19 стане відкритим — до нього зможуть долучитися команди не лише з УПЛ, що розширить базу талантів по всій країні. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

28 березня 1898 року народився Микола Сціборський — український державний та військовий діяч, учасник Української революції 1917 – 1921 роках, підполковник Армії УНР, теоретик українського націоналізму, один із фундаторів Організації Українських Націоналістів (ОУН). Народився у Житомирі. Походив із родини православних українців, які мали польське коріння. Першу світову війну пройшов у складі російської армії, нагороджений орденами Святої Анни 3 і 4 ступенів та Святого Станіслава 3 ступеня, а також Георгіївським хрестом 4 ступеня. Був двічі поранений. У жовтні 1917 р. очолив українізовану «автономну національну військову частину» в 1-му лейб-гренадерському полку російської армії. Микола Сціборський (псевдо - Рокош, Житомирський, Юрій) у листопаді 1917 р. потрапив під газову атаку. Вижив, але був визнаний інвалідом із 50 відсотковою втратою працездатності. Незважаючи на це, у період Української революції 1917 - 1921 років, включився у створення української армії. Працював у військовому міністерстві. За доби Гетьманату Павла Скоропадського був помічником повітового коменданта на Чернігівщині. На початку 1920-х рр. змушений був емігрувати. У Празі, 12 листопада 1925 р. очолив Легію українських націоналістів. 28 січня - 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні створено Організацію Українських Націоналістів. Миколу Сціборського було обрано заступником Голови Проводу ОУН. Мав довіру Євгена Коновальця. У Празі Микола Сціборський працював редактором офіційного видання Проводу українських націоналістів (ПУН) - журналу «Розбудова нації» з 1928 р. до його заборони у 1934 р. Пізніше жив у Парижі, де був серед засновників часопису «Українське слово». У 1938 р. перебрався до Відня, а згодом – до Кракова. Микола Сціборський – автор низки ґрунтовних праць з теорії та практики українського націоналізму, зокрема: «Робітництво і ОУН» (1932), «ОУН і селянство» (1933), «Національна політика більшовиків в Україні» (1938), «Демократія», «Сталінізм» (1938), «Україна і національна політика Совєтів» (1938), «Україна в цифрах» (1940, 1944) й «Нарису проекту основних законів (Конституції) Української Держави» (1939). На початку 1941 р. Микола Сціборський, як референт пропаганди ПУН, разом з членом Проводу Омеляном Сеником та діячем ОУН Олегом Ольжичем у складі Похідної групи повернувся в Україну для подальшої боротьби за її самостійність. 30 серпня 1941 р. у Житомирі Сціборського і Сеника за нез’ясованих обставин невідомі розстріляли на вулиці. Сеник загинув одразу, до пораненого Миколи Сціборського гестапо не допустило лікаря, він помер за кілька годин через втрату крові. 🕯Похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.

#кіно #рекомендація «Чоботи в ґрунті, руки в землі» (2024) реж. Кароліна Ускакович Жанр: драма 💭 Про що фільм: «Чоботи в ґрунті, руки в землі» — фільм про надзвичайний духовний звʼязок між режисеркою Кароліною Ускакович та її харизматичною бабусею Зоєю, гордою українською пенсіонеркою, яка плекає свій некапіталістичний селянський спосіб життя. Взимку 2021 року Зоя подарувала Кароліні пакетик насіння власних помідорів. Однак наступний сезон вирощування припав на спустошливе вторгнення Російської Федерації в Україну. Не зупиняючись перед складними обставинами, Зоя та Кароліна почали незвичайний проєкт — разом доглядали за своїми городами онлайн. Вони плекали свої рослини й вели важливі розмови, проливаючи світло на значимість цієї вікової практики під час війни. Дивитися тут 👇 https://takflix.com/uk/films/boots_on_the_ground

#особистості 4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк. Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків. У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства. У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень. 24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.

🪓21 квітня-річниця найбільшого бою УПА проти більшовиків. 🔺В квітні 1944 року в Гурбенському лісі зібралися великі відділи УПА, з ними були мирні жителі,які шукали порятунку у повстанців від більшовиків. Всього там зібралося близько 5 тисяч людей, з яких 3 тисячі були повстанцями, ще 1 тисяча неозброєних новобранців, та 1-1.5 тисячі мирних жителів, лише південна група УПА мала 2 батареї гармат та декілька мінометних ланок. ⚡️Більшовики забажали одним ударом знищити ці великі сили УПА, що було б важким ударом по підпіллю. 21 квітня більшовики почали наступ: проти 3 тисяч озброєних повстанців було кинуто 5 бригад внутрішніх військ НКВС, окремі частини РСЧА, танки, авіація, частини кінноти. Всього повстанцям протистояло від 15 до 30 тисяч більшовиків. Повстанці не стали тікати, і були взяті в напівоточення. Обороною керували провідні командири УПА-Північ, зокрема Петро Олійник «Еней» та Василь Кук «Леміш», які координували дії з'єднань у складній лісисто-болотистій місцевості. 🇺🇦УПА створила розгалужену оборону з укріпленнями, медпунктами, системою зв’язку, активно залучаючи місцеве населення до підтримки в тилу. Попри прориви більшовицьких військ, повстанці чинили запеклий опір. 🥀🥀Більшовики спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а місцевих мешканців вивезли. З 21 по 25 квітня відбулося 26 боїв, деякі тривали по 11 годин. Більшовики за ці дні так і не змогли виконати жодну з поставлених задач. У ніч на 25 квітня, коли більшовики могли взяти повстанців в повне оточення, почався Бущанський прорив. 👊Курінні «Докса» й «Мамай» забезпечили успішний вихід з кільця. ⚡️Не дивлячись на кількість залучених ресурсів, більшовики зазнали нищівної поразки та понесли серйозні втрати. За оцінками, втрати НКВС становили до 1800 вбитими і пораненими, тоді як втрати УПА до 100 осіб загиблими та 300 поранених, багато з яких були новобранцями. Бій під Гурбами став однією з найвеличніших сторінок української історії, і по сьогоднішній день вважається символом мужності та військової витривалості УПА. Наслідком бою став аналіз помилок та докорінна зміна бойової тактики УПА. 💪Керівництво відмовилося від практики скупчення великих з’єднань, що виявилося неефективним за нових обставин, і перейшло до оперування невеликими відділами по 2–3 сотні.

🪖Реформа VS реальність: що кажуть курсанти про свої ВВНЗ, чи є позитивні зміни? Майже усі курсанти з різних вищих військових навчальних закладів країни акцентують на недостатній кількості практики. Крім того, великою проблемою є офіцери серед викладачів, які керуються радянськими підходами, а не реаліями сучасної війни. Зовсім інша проблема, що вступаючи у ВВНЗ, ти теоретично мав би бути повноцінним військовим, а фактично стаєш різноробочим, який повинен розвантажувати вантажівки, відбудовувати зруйновані приміщення та робити багато іншої важкої роботи, за яку на ринку праці солідно платять. 💰Натомість ще декілька місяців тому стипендія становила близько 700 грн. Разом з премією, яку запровадили на час воєнного стану, курсант отримував 3 000 грн. Зараз же виплати підвищили до 8 000 грн. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#технології Розробники з Anthropic виклали повний гайд з використання ШІ для програмування — всередині досвід топових інженерів стартапу і найкращі практики для будь-яких завдань. Ось посилання: https://www-cdn.anthropic.com/58284b19e702b49db9302d5b6f135ad8871e7658.pdf

З Рівноденням ❤️ Практики весняного рівнодення: будь у гармонії з собою . 1️⃣ Очищення простору та свідомості. Фізичне прибирання (очищення житла від старих речей). Зробіть вологе прибирання з додаванням солі , аромамасел пижми, цитрусових ,кедра чи хвої. Відчиніть вікна ,впустіть сонце в дім ☀️ Очищення свідомості (медитація, практика відпускання образ,  прощення).Це символізує очищення старого. 2️⃣ Символічний акт рівноваги Встаньте прямо, розведіть руки в сторони і відчуйте баланс між тілом і простором. Уявіть, що всередині вас – рівні чаші терезів. Що в них? Що потрібно додати чи відпустити? 3️⃣ Спостереження за природою Проведіть день на природі, спостерігаючи за пробудженням життя. Встаньте обличчям до сонця (якщо сонця немає, уявіть його). Відчуйте, як сонячне світло наповнює вас енергією зростання, оновлення та сили. Скажіть: «Я приймаю світло та гармонію цього дня.Нехай енергія весни несе мені процвітання, радість та удачу!» 4️⃣ Практика Сонячного Наміру Запишіть три головні наміри на новий цикл. Візуалізуйте, як вони проростають, як зерна, що отримують енергію Сонця. 5️⃣ Медитація на баланс світла і тіні Уявіть себе між двома потоками – світлим і темним. Запитайте себе: які тіні в мені потребують інтеграції? Яке світло в мені чекає на розкриття? Медитація на баланс Сядьте у зручне положення, закрийте очі та зробіть кілька глибоких вдихів.  Уявіть, як усередині вас врівноважуються два потоки - світлий і темний, день і ніч.  Відчуйте, як енергії поєднуються в єдину точку гармонії. --- Весняне рівнодення – це ключовий момент на шляху внутрішньої алхімії. Це можливість: ✔️ Відпустити те, що більше не служить. ✔️ Усвідомити свої тіні й інтегрувати їх. ✔️ Закласти основу нового циклу в своєму житті. ✔️ Відчути зв’язок із природою, її ритмами та знанням, яке вона нам передає. Це день, коли тонкі завіси між світами стають прозорими, і ми можемо згадати, хто ми є насправді. Ці практики ефективні у день рівнодення і протягом трьох наступних днів . З любов'ю 💖 🍀🍀🍀 Став ❤️ якщо резонує Підпишись ✔️ А, як ви проведете цей день ? Поділіться в КОМЕНТАРІЯХ під постом 🥰 #метапсихолог #алхімія #алхимик #психологияяеловека #психотерапія #психолог #рівнодення #весна #саморефлексія #практики #любовь #психоанализ #мотивація #саморозвиток #твоїемоції #психологияяеловека #психологияличности #soul #brokenheart

4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк. Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків. У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства. У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень. 24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.