#дати #свята День різдвяного светра (National Ugly Christmas Sweater Day або Christmas Jumper Day) — це неофіційне, але надзвичайно популярне свято, яке, хоча й не має фіксованої дати, часто відзначається саме в середині грудня (зазвичай, у другу або третю п'ятницю грудня). Це день, коли люди добровільно та з гумором одягають найяскравіші, найсмішніші та іноді відверто «потворні» светри, прикрашені оленями, Сантами, сніговиками, дзвіночками та помпонами. Історія Моди на «Кітч» 🧶 Традиція носити светри з різдвяними візерунками виникла на Заході (особливо у Великій Британії та США) ще у 1950-х роках, але тоді вони не вважалися «потворними», а були просто частиною святкового одягу. Відродження та Іронія: Справжній бум «потворних» різдвяних светрів припав на 2000-ні роки, коли ця мода була реанімована як іронічний тренд. Люди почали шукати вживані, старомодні або навмисно кітчеві в'язані вироби. Кіноіндустрія: Велику роль у популяризації зіграв кінематограф. Зокрема, сцена, де актор Колін Ферт з'являється у безглуздому светрі з оленем у фільмі «Щоденник Бріджит Джонс» (2001), стала культовою. Мета Святкування 🎉 Основна мета цього дня — це не лише веселощі, але й благодійність: Гумор і Тімбілдінг: Це чудова нагода розслабитися, посміятися над собою та зміцнити командний дух на роботі або у школі. Корпоративні вечірки з конкурсами на «найпотворніший» светр стали звичайним явищем. Благодійність: У багатьох країнах, особливо у Великій Британії, День різдвяного светра (зокрема, Save the Children’s Christmas Jumper Day) використовується для збору коштів. Учасники роблять невеликі пожертви за право прийти на роботу в яскравому светрі. Сучасний Тренд Сьогодні виробники створюють різдвяні светри з дедалі більшою фантазією: вони світяться, видають звуки, мають вбудовані гірлянди чи навіть 3D-елементи. Це свято стало невід'ємною частиною сучасної підготовки до Різдва, привносячи легкість та безтурботність у передноворічну метушню.

#історія #особистості 💡 Архітектор Електричної Ери: Вернер фон Сіменс та Народження «Siemens». ​Сьогодні, 13 грудня 1816 року, народився Ернст Вернер фон Сіменс (нім. Ernst Werner von Siemens) — німецький інженер, винахідник, учений і, що найважливіше, промисловець, чиї новаторські ідеї не просто змінили технологічний ландшафт, а й створили основу для сучасної електричної та комунікаційної промисловості. Він є засновником світового гіганта Siemens. ​Від Телеграфії до Електрики ⚡ ​Початкова кар'єра Сіменса була пов'язана з військовою службою та телеграфією. Його перші значні винаходи були спрямовані на вдосконалення зв'язку: ​Гальванопластика та Телеграфія: У 1840-х роках він розробив процес гальванопластики, а пізніше — систему ізоляції кабелів гутаперчею. Ця ізоляція зробила можливою прокладку підводних телеграфних ліній. ​Заснування Компанії (1847): Разом із Йоганном Гальске, Сіменс заснував компанію "Siemens & Halske" для виробництва телеграфного обладнання. Вони швидко проклали ключові лінії зв'язку по всій Європі, включно з легендарною індоєвропейською телеграфною лінією, яка з'єднала Лондон і Калькутту. ​Революційний Винахід: Динамо-машина ​Найбільший науковий внесок Вернера фон Сіменса припав на 1866 рік, коли він сформулював принцип динамоелектричного генератора (динамо-машини). ​Принцип: Сіменс виявив, що генератор, який використовує електрику для збудження свого електромагніту, може бути самозбуджувальним і виробляти струм, набагато потужніший, ніж будь-яка існуюча на той час машина. ​Значення: Це був вирішальний крок для перетворення електрики з лабораторного дива на доступне джерело енергії для промисловості та побуту. Відкриття принципу динамо стало основою для створення всіх сучасних електростанцій. ​Піонер Електротранспорту 🚃 ​Завдяки принципу динамо-машини, Вернер фон Сіменс розпочав епоху електричного транспорту: ​Електрична Залізниця (1879): На Берлінській промисловій виставці він представив перший у світі електричний локомотив, який живився струмом через третю рейку. ​Електричний Трамвай (1881): У передмісті Берліна, Гросс-Ліхтерфельде, Сіменс запустив першу у світі комерційну електричну трамвайну лінію. Це ознаменувало початок електрифікації міського транспорту. ​За свою інженерну діяльність та внесок у науку, Вернер Сіменс у 1888 році був зведений у дворянство, отримавши почесний предикат «фон». Він помер у 1892 році, залишивши після себе імперію, що стала синонімом інновацій в електриці та телекомунікаціях.

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич

Українські школярі у Великій Британії опинилися в зовсім інших умовах, ніж в Україні. Тут форма — обов’язкова, і носити сторонній одяг не можна навіть у холод. Спортивні заняття проходять на вулиці за будь-якої погоди. Телефони — під суворою забороною: дістали на перерві — конфіскують. Дисципліна жорстка: за запізнення, забуті речі чи домашку — мінуси в систему балів і detention. Але головний пріоритет — відвідуваність, яка має бути понад 95%. За пропуски без поважної причини батькам можуть виписати штраф 80 фунтів. Навчання більш практичне: предмети Science, Engineering, Drama, багато проєктів, читання та роботи в групах. Українські батьки кажуть, що діти спершу хворіють і важко звикають, але з часом адаптуються до британських правил. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

❗️рф намагається розбалансувати енергосистему України: десь утворюється надлишок генерації, а десь його взагалі немає російські удари знищують ключові підстанції і магістральні трансформатори, які з’єднують генерацію зі споживачами. Тепер ворог бʼє вибірково та цілеспрямовано і буквально розділяє Україну на тих у кого є світло, і тих у кого його немає днями, разом з водою. Від ударів по ключових об’єктах, система втрачає можливість перекидати потужність та балансувати навантаження між правобережною та лівобережною частинами України. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Мабуть покусала молода вовчиця з болот. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Не можна забороняти російську мову. Ми слов'яни. Не мова на нас напала, а інша нація – росія. І навіть не росія – а путін, влада, – Винник. Як вам думка?👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse

СВТ. СПРИРИДОНА ТРИМИФУНТСЬКОГО Свт. Спиридон, єп. Тримифунтський, чудотворець (бл. 270-348) народився на о. Кіпр. Про його життя відомостей мало. Він був пастухом, мав дружину та дітей. Усі кошти віддавав на потреби ближніх. За це Господь нагородив його даром чудотворіння: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів. По смерті дружини, за імп. Костянтина Великого (306-337), він був обраний єп. Тримифунта. Святитель не змінив свого способу життя. 325 р. свт. Спиридон брав участь у І Вселенському соборі. Тут він вступив у дискусію із грецьким філософом, який захищав аріанську єресь. Проста мова єп. Спиридона показала немічність людської мудрості перед Премудрістю Божою. У результаті противник християнства зробився його ревним захисником і прийняв хрещення. Святитель піклувався про свою паству. За його молитвою посуха змінювалася рясним дощем, а безперервні дощі - теплою та сухою погодою. Також зцілялися хворі, виганялися демони. Багато див творив св. Спиридон. Коли в Олександрії був скликаний Собор заради розтрощення ідолів і капищ, за молитвами отців Собору попадали всі ідоли, окрім одного, найбільш шанованого. Патріарху у видінні було відкрито, що цей ідол залишився для того, щоб його розбив св. Спиридон Тримифунтський. Його викликали на Собор, і коли святитель ступив на берег, ідол в Олександрії зі всіма жертовниками розсипався. Так у праведності й святості прожив св. Спиридон земне життя і в молитві віддав свою душу Господу бл. 348 р. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 грудня. -----------

СВТ. СПРИРИДОНА ТРИМИФУНТСЬКОГО Свт. Спиридон, єп. Тримифунтський, чудотворець (бл. 270-348) народився на о. Кіпр. Про його життя відомостей мало. Він був пастухом, мав дружину та дітей. Усі кошти віддавав на потреби ближніх. За це Господь нагородив його даром чудотворіння: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів. По смерті дружини, за імп. Костянтина Великого (306-337), він був обраний єп. Тримифунта. Святитель не змінив свого способу життя. 325 р. свт. Спиридон брав участь у І Вселенському соборі. Тут він вступив у дискусію із грецьким філософом, який захищав аріанську єресь. Проста мова єп. Спиридона показала немічність людської мудрості перед Премудрістю Божою. У результаті противник християнства зробився його ревним захисником і прийняв хрещення. Святитель піклувався про свою паству. За його молитвою посуха змінювалася рясним дощем, а безперервні дощі - теплою та сухою погодою. Також зцілялися хворі, виганялися демони. Багато див творив св. Спиридон. Коли в Олександрії був скликаний Собор заради розтрощення ідолів і капищ, за молитвами отців Собору попадали всі ідоли, окрім одного, найбільш шанованого. Патріарху у видінні було відкрито, що цей ідол залишився для того, щоб його розбив св. Спиридон Тримифунтський. Його викликали на Собор, і коли святитель ступив на берег, ідол в Олександрії зі всіма жертовниками розсипався. Так у праведності й святості прожив св. Спиридон земне життя і в молитві віддав свою душу Господу бл. 348 р. З відривного календаря "З вірою в душі" за 12 грудня. -----------

#дати #свята 🛡️ Незламний Щит: День Сухопутних військ України. Сьогодні, 12 грудня, Україна відзначає День Сухопутних військ України — професійне свято, присвячене найчисельнішому і найбільш універсальному виду Збройних Сил України (ЗСУ). Це день вшанування мужності, стійкості та жертовності військовослужбовців, які щодня тримають оборону нашої держави на землі. 🇺🇦 Чому свято відзначають 12 грудня? Свято було встановлене Указом Президента України у 1997 році, і дата 12 грудня була обрана для відзначення створення Сухопутних військ України у їх сучасному вигляді після здобуття незалежності. Роль Сухопутних військ (СВ): Сухопутні війська ЗСУ є головним носієм бойової могутності Збройних Сил. Саме вони виконують основний обсяг бойових завдань під час повномасштабної війни, зокрема: Оборона та Стримування: Захист території від наземної агресії, утримання ключових позицій та ліній оборони. Наступальні Операції: Звільнення окупованих територій, прорив ворожої оборони та знищення живої сили й техніки противника. Контроль Території: Утримання зайнятих районів, контроль державних кордонів і критичної інфраструктури. Структура СВ: Сухопутні війська включають механізовані, танкові, ракетні війська та артилерію, армійську авіацію, протиповітряну оборону та інші спеціальні війська. Ця багатогранна структура дозволяє їм ефективно діяти в будь-яких умовах наземного бою. Сьогодні, у світлі триваючої війни, День Сухопутних військ набуває особливого, глибоко патріотичного значення. Це день, коли вся країна віддає шану тим, хто зі зброєю в руках стоїть на захисті нашої свободи і територіальної цілісності. Дякуємо нашим захисникам! 🙏