#поезія
ПІРНАЮ В ЛІТО

Пірнаю в літо, як у тиху воду,
Змиваю чебрецями зимні сни.
Наворожу собі ясну погоду,
Біло-рожеві й сонячні тони.

Ромашку привітаю, як сестричку,
Намисто нанизАю із роси,
Зрадію, як знайду між трав суничку,
Діждуся першої свавільної грози.

На крильцях "сонечка" змалюю гарний настрій
Крапчастим пензликом метеликових крил,
Коли цвіркун-маестро, справжній майстер,
Торкне притишену струну нічних вітрил.

Підслухаю, як палко соловейко
Освідчується чорній бузині;
Підгляну місяця вечірні походеньки,
Як він вальяжно вкочується в ніч...

Збираю спогади, що й досі серцю милі,
Збираю мед з несправджених надій.
Торкнуся сонечка, зберусь на силі —
Й розставлю впевнено усі крапки над "і"!

Підзабуті імена...🇺🇦 Василь Дядинюк. "Гуцул", 1942🎨

Василь Андрійович ДЯДИНЮК (1 січня 1900, село Лучинець на Поділлі - 21 грудня 1944, Відень) - український художник, майстер монументального сакрального мистецтва, графік, педагог. Учасник Громадянської війни на боці армії Української Народної Республіки. Навчався в художній школі Олекси Новаківського (1925-1927) і майстерні Петра Холодного (1928) у Львові. У Парижі відвідував Академію Р. Жюліана і Школу мистецтв і художніх ремесел (1928), де навчався монументальному мистецтву.🎨
Писав пейзажі, натюрморти, портрети, композиції символіко-алегоричного змісту. Створив серії портретів українських князів і гетьманів «Володарі України княжих часів» (1931-1932) в стилістиці неопримітива, візантійського мистецтва і бароко. Займався книжковою графікою, виконував малюнки для різдвяних листівок (1930-ті).🎨🎨

Книга Світу

У старому місті, де кам’яні вулиці пам’ятали кроки імператорів і сміх мандрівників, жив книжковий палітурник на ім’я Тарас. Його майстерня була невеличкою, але особливою — усередині пахло старим папером, чорнилом і чимось невловимо-затишним, наче час зупинявся, щойно переступав поріг.

Тарас не просто лагодив книги — він умів їх слухати. Казали, що він навіть розмовляв із ними, та ніхто не сміявся: бо книги після нього ніби оживали.

Одного разу до нього зайшов хлопчик на ім’я Левко. Він тримав у руках порвану, без обкладинки книгу.
— Це… мій дідусь залишив, — несміливо сказав він. — Але сторінки змінюються щоразу, як я відкриваю її. Наче книга жива.

Тарас поглянув на книгу — вона й справді була особлива. Папір трохи світився, а букви ніби танцювали.
— Це не проста книга, — мовив майстер. — Це Книга Світу. Її не пишуть люди — її творить день.

— Як це? — здивувався Левко.

— Щоранку, щойно світ прокидається, він гортає сторінку. І все, що ми робимо, що думаємо, що відчуваємо — з’являється там. Інколи — легкими літерами радості, інколи — важким шрифтом болю. Але кожен день — нова сторінка.

— А якщо зіпсувати сторінку?

— Світ вміє пробачати, — усміхнувся Тарас. — Але пам’ятає. Тому краще писати з любов’ю.

Хлопчик мовчки дивився на книгу. А тоді спитав: — А можна її переписати?

— Ні. Але ти можеш змінити те, що буде далі. Просто живи по-справжньому. І тоді твоя сторінка буде світлою.

І з того дня Левко щоранку запитував себе:
Що я сьогодні напишу в Книзі Світу?

І світ змінювався. Щодня. Як сторінки книги.

---

Минали роки. Левко виріс. Він став учителем у селі, де кожен другий знав казку про Книгу Світу. Але мало хто вірив у неї по-справжньому. Левко не переконував — просто жив. Він щодня приходив у школу з посмішкою, допомагав учням, говорив з людьми як з рівними, садив дерева, лагодив паркани, годував безпритульних котів.

І щоранку, навіть коли ішов дощ або серце стискалось від тривоги, він, вмиваючись, тихо шепотів:
— Що я сьогодні напишу в Книзі Світу?

Одного дня до нього прийшла дівчинка. Маленька, з великими очима. В руках — стара книга, та сама, колись принесена ним до старого майстра.
— Вона… знову ожила, — сказала вона пошепки. — Пише щось сама… дивися!

Левко розгорнув сторінку. Там, посеред рядків, з’являвся новий текст. Він не бачив такого з дитинства.

> “Доброта виростає з маленьких вчинків.
Історія триває.
Той, хто вірив — навчив інших вірити.
Той, хто писав світлом — залишив у ньому вікно.”

— Це про тебе? — запитала дівчинка.

Левко не відповів. Він просто усміхнувся. Бо зрозумів: тепер вона — автор наступної сторінки.

Того ж вечора він закрив книгу і поставив на найвищу полицю.
— Світ змінюється щодня. Як сторінки книги, — прошепотів. — Але справжні історії не закінчуються. Вони просто стають чиїмось початком.

🥇🥇🥇ЗОЛОТО🥇🥇🥇

🤩👏⚡️Переможну крапку у виступах нашої збірної на чемпіонаті Європи з фехтування в італійській Генуї ставить український квартет шпажисток — Олена Кривицька, Анна Максименко, Інна Бровко та Влада Харькова!

🏆Свій шлях до вершини континентальної першості українки розпочали з переконливої перемоги над командою Фінляндії в 1/8 фіналу — 45:24.

🙌У чвертьфіналі на нашу команду чекав наднапружений поєдинок з представницями Угорщини. За рівної боротьби, яка тримала в напрузі до останнього, долю зустрічі вирішив єдиний укол у додаткову хвилину, який завдала Олена Кривицька бронзовій призерці Олімпійських ігор-2024 Естер Мухарі — 44:43.

🔥У півфіналі українки провели блискучий поєдинок проти чинних чемпіонок Європи та переможниць Олімпіади-2024 — збірної Італії. Результат — впевнена перемога 45:27!

😇У фіналі наша команда зустрілася зі шпажистками зі Швейцарії. Завдяки злагодженій роботі та високій майстерності українки здобули перемогу (45:34) та стали чемпіонками Європи!

💙💛Зазначимо, що для України це перша в історії золота нагорода чемпіонатів Європи у жіночій командній шпазі!

💪За підсумками континентальної першості у доробку української команди три нагороди — дві золоті та одна срібна, що дозволило нашій збірній посісти третє загальнокомандне місце!
#world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

💔Заслужений майстер спорту України з плавання Ігор Червінський, який є переможцем та багаторазовим призером чемпіонатів Європи та світу, а також учасником чотирьох Олімпійських ігор, отримав поранення під час виконання бойового завдання.

🙏Нині Ігор потребує термінового лікування після поранень ніг. Нехай наша підтримка стане ще одним потужним стимулом для його одужання!

💰Допомогти можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/4cfwDMAvXp

Бажаємо Ігорю Червінському сили та швидкого відновлення!💙💛
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#архітектура #історія
6 цікавих фактів про Поділ.

🗝 Факт №1: Поділ – найстаріший район Києва. Він виник ще за часів Київської Русі, де розташовувалися ремісничі майстерні та торжище, а нині стоїть Житній ринок.

🏛 Факт №2: Після руйнування Києва татарами у 1241 році, Поділ став центром міста. Тут знаходилися Магістрат і пізніше ратуша.

🏰 Факт №3: «Замок Річарда» на Андріївському узвозі – будова в стилі вікторіанської епохи, відома своїми таємничими власниками, які раптово помирали.

🛡 Факт №4: У 1370-80-х роках на Замковій горі був побудований дерев’яний замок литовського воєводи, зруйнований монголами через 100 років.

🚋 Факт №5: До будівництва метро в радянські часи на Подолі ходив трамвай, який з'єднував район із центром міста.

⛰ Факт №6: Замкова гора, де колись стояв князівський палац і Київський замок, зараз є пам’яткою природи з красивим видом на Поділ та Дніпро.

Київська Обласна Федерація БОКСУ
🥊 Дружній ринг: Буча vs Коростень! 🤝
📅 21 червня на базі Школи олімпійського боксу Бучанського спортивного клубу "Патріот" відбулася яскрава матчева зустріч між спортсменами з м. Буча (Київська обл.) та м. Коростень (Житомирська обл.)! 🇺🇦
🔹 Формат поєдинків — 20 на 20
🔹 Атмосфера — спортивна, драйвова, з великою повагою один до одного
🔹 А головний результат — перемогла дружба! 💙💛
🏅 Усі учасники отримали заслужені нагороди — медалі 🥇 та кубки 🏆, як символ вдячності за мужність, силу духу та спортивну майстерність.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

Наші класики...🇺🇦 Видатний майстер українського пейзажу, академік живопису родом з Києва Костянтин Крижицький (1858-1911). "Хутір на Дніпрі", 1885🎨🛶

#тварини
Морський дракон: загадка океанських глибин

Морський дракон — це дивовижна істота, що належить до родини іглицевих (Syngnathidae), до якої також входять морські коники. Ці невеликі риби, відомі своєю витонченою красою, мешкають у теплих прибережних водах Тихого океану, переважно біля берегів Австралії. Їхнє тіло, схоже на листя чи водорості, дозволяє їм майстерно маскуватися серед морської рослинності, уникаючи хижаків.

Унікальна зовнішність

Морські дракони бувають двох основних видів: листяний морський дракон (Phycodurus eques) і звичайний морський дракон (Phyllopteryx taeniolatus). Листяний вид вражає своєю подобою до плаваючого листя, завдяки тонким виростам, що нагадують пелюстки. Ці вирости не лише допомагають у камуфляжі, але й створюють ілюзію пливучості, ніби істота гойдається на хвилях. Звичайний морський дракон має більш стриманий вигляд, але не менш чарівний, із яскравими смугами та тонким тілом.

Спосіб життя

Ці риби повільно пересуваються, використовуючи крихітні плавці, які майже непомітні. Вони харчуються дрібними рачками, такими як мізиди, всмоктуючи їх через трубчастий рот. Морські дракони — одиночні створіння, але під час шлюбного сезону самці беруть на себе турботу про потомство. Як і в морських коників, самець виношує ікру в спеціальному мішку, де вона розвивається до появи малюків.

Загрози та охорона

На жаль, морські дракони перебувають під загрозою через забруднення океанів, руйнування їхнього природного середовища та нелегальний вилов для акваріумів. В Австралії діють програми захисту цих унікальних істот, а також обмеження на їхній експорт. Завдяки зусиллям екологів популяція морських драконів поступово стабілізується.

Цікавий факт

Морський дракон є символом штату Південна Австралія, що підкреслює його культурне значення та унікальність. Ці істоти нагадують нам, наскільки різноманітним і крихким є підводний світ.

Морський дракон — справжнє диво природи, яке зачаровує своєю красою та загадковістю. Захищаючи океани, ми зберігаємо шанс для майбутніх поколінь милуватися цими чарівними створіннями.

📍Чернівці. Запрошуємо вас на дві темножанрові події!

Вже у ці вихідні популяризаторки горору та трилеру проведуть майстер-клас з написання крутих текстів, а також подискутують щодо жаху фіктивного та його сучасних форм.

Обговоримо новинки Мони Авад, Стівена Ґрема Джонса та найочікуваніші тексти українських авторів.

Створимо кістяк горорного/трилерного твору, унікального монстра і зловісного героя.

Розглянемо на прикладі жанрових романів, чому нас вабить зло, і чому вчать читача «жасні», лячні та паморочні тексти.

Вхід безкоштовний. Деталі на зображеннях.